ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/37001.03.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до   Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло-сервіс”

про стягнення заборгованості 116 113,35 грн.

                                                                                                                   Суддя Якименко М.М.                                        

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. –довіреність б/н від 12.02.2012;

від відповідача: ОСОБА_2. –довіреність б/н від 21.07.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду  "Житло-сервіс"  про стягнення заборгованості у розмірі 116 113,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9015048 від 18.10.2002 відповідач  не виконав зобов’язання щодо внесення оплати за поставлену теплову енергію за період з 01.08.2008 по 01.08.2010 і у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 97 173,76 грн., інфляційних втрат у розмірі 14 854,34 грн., 3% річних у розмірі 4 085,25 грн., витрат із сплати державного мита у розмірі 1 161,13 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Ухвалою від 30.08.2010 було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 27.09.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 зупинено провадження у справі №7/375 до вирішення іншої пов’язаної  з  нею справи  № 2а-57/09.

03.11.2011 позивач звернувся до суду з заявою про поновлення провадження у справі, у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили її зупинення.

Ухвалою суду від 07.11.2011 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.11.2011.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 28.11.2011 р., у зв’язку з перебуванням судді Якименко М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою суду від 28.11.2011 (суддя Ващенко Т.М.) розгляд справи призначено на 15.12.2011.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у зв’язку з виходом судді Якименка М.М. з лікарняного, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2011 справу прийнято до провадження суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 15.12.2011.

15.12.2011 представник позивача у судовому засіданні надав додаткові докази по справі та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

15.12.2011 представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи на 19.01.2012 року.

В судовому засіданні 19.01.2012 р. представник відповідача надав статутні документи на вимогу ухвали суду про порушення  провадження.

В судовому засіданні 19.01.2012 р. оголошено перерву до 13.02.2012 р.

В судовому засіданні 13.02.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача позовні вимоги не визнає. Судом оголошено перерву до 01.03.2012 р.

В судовому засіданні 01.03.2012 р. представником позивача подано статут Публічного акціонерного товариства "Київенерго", згідно якого Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.2012 р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2002 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (згідно статуту від 23 січня 2012 року перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Київенерго", постачальник, позивач) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло-сервіс” (споживач, відповідач) було укладено Договір № 9015048 (далі - Договір) на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно п. 1.1. Договору "постачальник" зобов’язується виробити та поставити теплову енергію "Споживачу" для потреб опалення та гарячого водопостачання, а "Споживач" зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому Договорі.

За своєю правовою природою Договір № 9015048 на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, де передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За умовами п. 2.2. та п. 2.2.1. Договору "Постачальник" зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із "Споживачем" (додатки 3,4) для потреб опалення –період опалювального сезону; для гарячого водопостачання – протягом року згідно із заявленими "Споживачем" величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно п. 2.3. та п.2.3.1. Договору "Споживач" зобов’язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифам, зазначених у додатках 2.

На виконання умов Договору Сторони підписали Додаток 1 до Договору № 9015048 від 18.10.2002 р. Обсяг постачання теплової енергії; Додаток 2 до Договору № 9015048 від 18.10.2002 р. Тарифи та порядок розрахунків; Додаток 5 до Договору № 9015048 від 18.10.2002 р. Умови припинення подачі теплової енергії;.

Згідно з п. 1 Додатку 2 до Договору № 9015048 від 18.10.2002 р. Розрахунки з "Споживачем" за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими "Постачальнику" Управлінням цінової політики Київської міської державної (далі - КМДА), затвердженими Розпорядженннями КМДА від 20.06.02 № 1245, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ для розрахунків із: житловими організаціями 54,42 грн., опалення (100 %), гаряче водопостачання (100%).

"Споживач" щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-2 за адресою: вул. Драгоманова буд. № 40-В оформлену "Постачальником" платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцевого сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник "Постачальнику" протягом двох днів з моменту їх одержання (п. 9 Додатку 2 до Договору № 9015048 від 18.10.2002 р.)

Відповідно до п. 10 Додатку 2 до Договору № 9015048 від 18.10.2002 р. "Споживач" щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок "Постачальника" згідно з його розрахунками.

Згідно Додатку 1 до Договору № 9015048 від 18.10.2002 р. сторони визначили обсяг постачання теплової енергії, який становить 2 661,10 Гкал/рік.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання за Договором № 9015048 від 18.10.2002 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, виконував належним чином - постачав теплову енергію у гарячій воді, проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався не в повному обсязі, а тому за період 01.08.2008 р. по 01.08.2010 р. виникла заборгованість у розмірі 97 173,76 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви додатками про надходження коштів за спожиту від АК "Київенерго" теплоенергію, та розрахунком позивача.

Відповідач зазначає, що Договір на постачання теплової енергії  у гарячій воді № 9015048 від 18.10.2002 р. щодо кількості та якості поставленої теплової енергії виконаний позивачем неналежним чином, тарифи на теплову енергію які застосовані позивачем за спірний період є не чинними та не підлягають застосуванню.

Доводи відповідача судом не приймаються з огляду на наступне.

Посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень, на справу № 2а-57/09 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського міського голови про визнання недійсними актів, якими були затверджені тарифи на теплову енергію і послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води та водовідведення, суд визнає необґрунтованим, оскільки з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що судові рішення про визнання даних розпоряджень протиправними та їх скасування не набрали законної сили та оскаржуються в судах апеляційної інстанції.

Твердження відповідача про те, що позивачем було неналежним чином виконано свої зобов’язання за договором, оскільки визначена в додатку № 1 кількість гігакалорій, яка заявлена по договору, не відповідає фактичним надходженням, що призвело до значного зниження температури  для опалення та гарячої води та є підставою для здійснення перерахунку вартості також є безпідставним, оскільки відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували б викладені ним обставини.

Як передбачено умовами Договору на постачання теплової енергії  у гарячій воді № 9015048 від 18.10.2002 р.  та підтверджується матеріалами справи кількість спожитих Гкал та їх вартість, які зазначені у облікових картках та платіжних вимогах-дорученнях визначено позивачем на підставі відомостей споживання теплової енергії наданих відповідачем.

Належних доказів щодо неякісності спожитої теплової енергії відповідачем не надано.

Доводи відповідача про незаконність застосування позивачем тарифів згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації, які скасовані рішеннями судів є  безпідставним, так як постанови Шевченківського районного суду м. Києва про їх скасування з дати прийняття не набрали законної сили, а ті що набрали законної сили (змінені КААС) не встановлюють дату їх скасування, тобто скасовують їх з дати набрання чинності постанови КААС.

Отже, спірні розпорядження були чинними протягом періоду, за який позивач використовує тарифи, встановлені вказаними розпорядженнями.

За спожиту відповідачем теплову енергію за період з 01.08.2008 по 01.08.2010 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 97 173,76 грн.

Разом з цим, матеріалами справи встановлено, що на момент звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором № 9015048 від 18.10.2002 р. за період з 01.01.2008 по 01.12.2010 сума основного боргу становила 97 015,28 грн., оскільки позивачем було подано довідку про надходження коштів за спожиту від АК "Київенерго" теплоенергію КП "Житло-сервіс" за визначений період відповідачем було сплачено 158,48 грн. в якості погашення боргу.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості  за спожиту теплову енергію за період з 01.08.2008 по 01.08.2010 визнаються судом обґрунтованими та правомірними в частині 97 015,28 грн.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором позивач просить стягнути з відповідача 14 854,34 грн. інфляційної складової боргу та 4 085,25 грн. трьох відсотків річних.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 97 015,28 грн., інфляційних втрат в розмірі 14 854,34 грн. та 3%  річних в розмірі 4 085,25 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло-сервіс” (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 97 015 (дев’яносто сім тисяч п’ятнадцять) грн. 28 коп. - боргу, 14 854 (чотирнадцять тисяч  вісімсот п’ятдесят чотири) грн. 34 коп. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4 085 (чотири тисячі вісімдесят п’ять) грн. 25 коп. - три проценти річних з простроченої суми, 1 161 (одну тисячу сто шістдесят одну) грн. 13 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяМ.М. Якименко

Дата підписання рішення: 05.03.2012р.