Справа № 2-4747/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –             ,

при секретарі –                    Чернякова І. В.,

за участю:

представника позивача: Бурьби М.О.,

представника відповідача-1: ОСОБА_2,

представника відповідача-2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

 Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі – позивач, ПАТ «Альфа-Банк») звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 (далі – відповідач-1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (далі – відповідач-2, ОСОБА_5), в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом в розмірі 181 775,31 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 54 907,99 грн., неустойку в розмірі 419 049,03 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 04.04.2007 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір № 490036383, згідно умов якого позивач зобов’язався надати відповідачеві-1 кредит в сумі 29 425,74 дол. США, а відповідач-1 зобов’язався повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування в сумі, у строки та на умовах, передбачених договором. Позивач зобов’язання за договором виконав, надавши кредит, а відповідач-1 належним чином свої обов’язки не виконав, внаслідок чого станом на 04.08.2011 року має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 22 804,01 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2011 року становить 181 775,31 грн., за відсотками – 6 888,30 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2011 року становить 54 907,99 грн. Крім того, за несвоєчасне виконання зобов’язання позивач нарахував відповідачеві-1 неустойку в розмірі 52 570,38 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2011 року становить 419 049,03 грн. Крім того, в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором позивач уклав з відповідачем-2 договір поруки, згідно умов якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 обов’язків за кредитним договором, відповідачі відповідають як солідарні боржники. У зв’язку із невиконанням відповідачем-1 зобов’язання за кредитним договором, позивач направив відповідачам вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишена останніми без виконання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2011 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом на загальну суму 247 322,65 грн., а саме, за кредитом 182 199,47 грн., заборгованість за відсотками 65 123,18 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених в позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні позов визнав частково, а саме, в розмірі 138 322,65 грн., за мінусом оцінки автомобіля, який переданий на реалізацію позивачеві. Обмеження представника на визнання позову у виданій йому довіреності не застережені.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував та просив в позові відмовити, враховуючи, що у зв’язку із збільшенням відповідальності відповідача-1 на підставі внесених в кредитний договір змін, договір поруки припинив свою дію.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, представника відповідача-2, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 04.04.2007 року Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (Банк або Кредитор) уклало кредитний договір № 490036383 з ОСОБА_4 (Позичальник), згідно умов якого Кредитор надає Позичальнику грошові кошти у сумі 29 425,74 дол. США на придбання Позичальником транспортного засобу, згідно договору купівлі-продажу від 02.04.2007 року, та оплати страхової суми за перший рік страхування, із номінальною процентною ставкою 13,5 % річних та остаточним терміном повернення кредиту 04.04.2013 року.

Згідно п. 2.8 частини № 1 договору, платежі за повернення кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються щомісячно 4 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 599,00 дол. США.

Відповідно до п. 3 частини № 1 кредитного договору, Позичальник зобов’язується в порядку та на умовах, що визначені даним договором повертати кредит, виплачувати Банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі. Повернення кредиту (його частини) та сплата процентів за користування ним здійснюється Позичальником рівними частинами та у терміни, визначені у цьому договорі.

Згідно п. 4.1 частини № 2 кредитного договору, Банк зобов’язується видати кредит Позичальнику у сумі, в порядку та строки, відповідно до умов цього договору.

У п. 5.1 частини № 2 кредитного договору сторони погодили, що Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов’язань за договором в будь-якому з наступних випадків істотного порушення Позичальником зобов’язань за цим договором, зокрема, у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць.

Відповідно до п. 7.1 частини № 2 кредитного договору, Позичальник зобов’язується повернути Кредитору кредит та сплатити проценти за користування кредитом частинами у терміни, що визначені відповідно до цього договору, а також належним чином виконати інші зобов’язання, викладені в цьому договорі.

Згідно п. 10.2 частини № 2 кредитного договору, договір діє до повного виконання зобов’язань Позичальника за договором.

Як визначено у ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

03.03.2009 року ПАТ «Альфа Банк» укладено з ОСОБА_4 договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору № 490036383 від 04.04.2007 року, яким п. 2.8 частини № 1 кредитного договору викладено в іншій редакції «платежі за повернення кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються в порядку та на умовах, що визначені у цьому договорі та додатку № 1 до договору, який є його невід’ємною частиною». Крім того, вказаним договором внесено зміни у п. 3 частини № 1 кредитного договору та викладено даний пункт у наступній редакції: «Позичальник зобов’язується в порядку та на умовах, що визначені даним договором повертати кредит, виплачувати Банку проценти за користування кредитом, сплачувати комісію за управління кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені договором платежі та виконувати інші обов’язки, що передбачені договором. Повернення кредиту (його частини) та сплата процентів за користування ним здійснюється Позичальником в порядку та на умовах, що визначені в Додатку № 1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною.».

Відповідно до заяви від 03.03.2009 року ОСОБА_5 із внесенням змін і доповнень від 03.03.2009 року до кредитного договору від 04.04.2007 року № 490036383 ознайомлена, заперечень щодо обсягу та змісту зобов’язань не має.

З 01.09.2008 року ПАТ «Альфа-Банк» в односторонньому порядку змінив відсоткову ставку та встановив її на рівні 14,5 % річних, у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку.

Згідно п. 5.2 частини № 2 кредитного договору, Банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом у односторонньому порядку в разі зміни кон’юнктури ринку, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін) тощо. У випадку прийняття Кредитором рішення про зміну розміру процентів Кредитор повинен надіслати Позичальнику рекомендованим листом на адресу місця його проживання, зазначену у договорі, повідомлення про такі зміни протягом семи днів з дати зміни процентної ставки.

На виконання умов договору, 01.09.2008 року ПАТ «Альфа-Банк» направив на адресу ОСОБА_4 рекомендованим листом повідомлення про зміну процентної ставки з 01.09.2008 року (а. с. 102-103, 104-105).

При цьому, суд звертає увагу, що процентну ставку ПАТ «Альфа-Банк» було підвищено 01.09.2008 року, а зміни до Цивільного кодексу України, згідно яких кодекс доповнено ст. 10561, яка заборонила зміну встановленої в договорі процентної ставки банком в односторонньому порядку,  набрали чинності 10.01.2009 року.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, дана норма немає зворотної дії в часі, відтак, ПАТ «Альфа-Банк» мав право у 2008 році в односторонньому порядку змінювати процентну ставку за кредитом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач зобов’язання за кредитним договором № 490036383 від 04.04.2007 року виконав належним чином, а саме, на підставі анкети ОСОБА_4 надав відповідачеві-1 грошові кошти в розмірі 25 425,74 дол. США, що не заперечується сторонами.

Проте, відповідач-1 належним чином умови договору не виконував, кредит, проценти за користування кредитом вчасно не сплачував, про що свідчить виписка по особовому рахунку за період з 04.04.2007 року по 04.08.2011 року (а. с. 49-50).

21.09.2009 року позивач направив на адресу відповідача-1 досудову вимогу, в якій зазначив, що станом на 21.09.2009 року заборгованість ОСОБА_4 становить 23 900,07 дол. США та попередив про право Банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування і виконання всіх інших зобов’язань Позичальника за договором.

На підтвердження направлення вказаної вимоги позивач надав копію списку згрупованих рекомендованих відправлень (а. с. 52), що є належним доказом направлення вимоги, відповідно до п. 9.1 частини № 2 кредитного договору.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем-1 без виконання.

04.04.2007 року позивачем (Заставодержатель) укладено з відповідачем-1 (Заставодавець) договір застави рухомого майна № 490036383-з, згідно умов якого Заставодавець у забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором від 04.04.2007 року № 490036383 передає у заставу рухоме майно – транспортний засіб Hyundai Tucson, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Протоколом № 23 засідання кредитного комітету роздрібного бізнесу ПАТ «Альфа-Банк» від 10.06.2010 року прийнято рішення дозволити при добровільній передачі автомобіля на реалізацію з оформленням повного пакету документів по факту одержання здійснити відміну розрахунку/обнуління та призупинення розрахунку пені у повному обсязі.

Відповідач-1 передав позивачеві на реалізацію транспортний засіб Hyundai Tucson, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який було оцінено у 109 000,00 грн., що не заперечується сторонами, у зв’язку із чим позивач обнулив та призупинив нарахування пені.

Щодо розміру вартості автомобіля внаслідок оцінки представник відповідача-1 не заперечував та просив зменшити розмір заборгованості на вартість автомобіля.

На даний час вказаний транспортний засіб ПАТ «Альфа-Банк» не реалізовано. Разом з тим, суд зазначає, що у випадку реалізації транспортного засобу Hyundai Tucson, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, сума, виручена від продажу предмету застави, спрямовується на задоволення вимог заставодержателя, забезпечених заставою.

Станом на 04.01.2012 року заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором від 04.04.2007 року № 490036383 складає 247 322,65 грн., а саме, за кредитом 182 199,47 грн., за відсотками – 65 123,18 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження виконання взятих на себе за кредитним договором № 490036383 зобов’язань відповідач-1 не надав.

04.04.2007 року позивач (Банк) уклав з відповідачем-2 (Поручитель) договір поруки № 490036383-П, згідно п. 2.1 якого ОСОБА_5 поручилась за виконання ОСОБА_4 обов’язків, що виникають з кредитного договору від 04.04.2007 року № 490036383, а саме: обов’язок повертати Заставодержателю кредит рівними частинами у терміни, визначені у Графіку повернення, який наведено у Додатку № 1 до кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 04.04.2013 року; обов’язок щомісяця сплачувати Заставодержателю проценти за користування кредитом у терміни, визначені Графіком повернення, та на інших умовах, передбачених кредитним договором; обов’язок у випадках, передбачених кредитним договором або законодавством України, у строк не пізніше десяти днів з дати пред’явлення відповідної вимоги достроково повернути Заставодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов’язки, що виникають із кредитного  договору; обов’язок сплатити Заставодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Заставодержателю невиконанням або неналежним виконанням Заставодавцем своїх зобов’язань за кредитним договором.

Згідно п. 3.1 та п. 3.2 договору поруки, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед Банком за порушення обов’язків, перерахованих у ст. 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник – відповідач-1. Відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить прострочення виконання будь-якого з обов’язків, зазначених у п. 2.1 цього договору,

У п. 5.4 договору поруки сторони погодили, що у разі збільшення обсягу відповідальності Боржника за кредитним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо Поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

03.03.2009 року позивач уклав договір про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки № 490036383-П від 04.04.2007 року, згідно якого змінено п. 2.1 договору поруки та викладено в наступній редакції: «Поручитель поручається за виконання боржником обов’язків, що виникли на підставі кредитного договору від 04.04.2007 року № 490036383 або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому: обов’язок повертати Банку кредит в порядку та терміни, визначені кредитним договором та Додатком № 1 до кредитного договору; обов’язок щомісяця сплачувати Банку проценти за користування кредитом у терміни, визначені кредитним договором; обов’язок у випадках, передбачених кредитним договором або законодавством України, у строк не пізніше десяти днів з дати пред’явлення відповідної вимоги достроково повернути Банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов’язки, що виникають із кредитного  договору; обов’язок сплатити Банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Заставодержателю невиконанням або неналежним виконанням Заставодавцем своїх зобов’язань за кредитним договором.».

Також вказаним договором про внесення змін і доповнень змінено п. 5.4 договору поруки, який викладено у наступній редакції: «Підписанням цього договору Поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності Боржника за кредитним договором, в тому числі  такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, зокрема, але не виключно, будь-які зміни кредитного договору, внаслідок яких збільшується сума кредиту, що надається Боржнику, та/або розмір процентів за користування кредитом, та/або комісійних винагород, та/або неустойки (пені, штрафів), та/або будь-яких інших платежів, які Боржник згідно з кредитним договором повинен сплачувати Банку та за виконання яких Поручитель поручається згідно з цим договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим договором поруки, і встановлена цим договором порука залишається чинною протягом строку встановленого в п. 5.3 цього договору, а Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності Боржника за основним договором. Дана згода Поручителя є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії.».

Інші умови договору залишились без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За презумпцією, передбаченою у ст. 554 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання кредитор має право заявити вимогу до поручителя про виконання договору поруки у солідарному порядку.

Таким чином, ОСОБА_5 несе солідарну відповідальність з ОСОБА_4 в тому ж обсязі за неналежне виконання зобов’язань останнім за кредитним договором від 04.04.2007 року № 490036383.

Твердження представника відповідача-2, що у зв’язку із зміною 01.09.2008 року процентної ставки без згоди відповідача-2, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності ОСОБА_5, договір поруки вважається припиненим, суд зазначає наступне.

Дійсно, станом на 01.09.2008 року – дату підвищення процентної ставки, п. 5.4 договору поруки визначав, що у разі збільшення обсягу відповідальності Боржника за кредитним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо Поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦУК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Разом з тим, 03.03.2009 року відповідач-2 уклав з позивачем договір про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки № 490036383-П від 04.04.2007 року, яким Поручитель надав свою згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності Боржника за кредитним договором. Таким чином, відповідач-2 своїм волевиявленням погодився з тим, що договір поруки не припинив свою дію.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що договір поруки є чинним, відтак, відповідач-2 є солідарним боржником за кредитним договором від 04.04.2007 року № 490036383.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження виконання взятих на себе за кредитним договором № 490036383 зобов’язань відповідач-2 не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом на загальну суму 247 322,65 грн., а саме, за кредитом 182 199,47 грн., заборгованість за відсотками 65 123,18 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 79 ЦПК України у редакції, що діяла станом на день звернення з позовом – 26.10.2011 року, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 700,00 грн. у відшкодування судового збору та 120,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 550, 551, 553, 554, 559, 610, 625, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213 – 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

 Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.  Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором № 490036383 від 04.04.2007 року в розмірі 257 635 грн. 75 коп., з яких заборгованість за кредитом становить 181 775 грн. 31 коп., заборгованість за відсотками становить 54 907 грн. 99 коп., неустойка – 20 952 грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» 357 грн. 54 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» 357 грн. 54 коп. у відшкодування судових витрат.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.   Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя