Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 1112/101/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Вдовіченко
Категорія - 427 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.2012 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Петрова І.М. при секретарі Зубріцькій І.М., за участю прокурора обласної прокуратури Драгоненка Р.Ю. та прокурора Маловисківського району Кіровоградської області Прилуцького М.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_5 в його інтересах, розглянула протест прокурора Маловисківського району Кіровоградської області на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 1 лютого 2012 року, якою було закрито провадження в адміністративній справі про притягнення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Якимівка Маловисківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого начальником відділу фінансово-кредитного забезпечення управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА, одруженого, проживаючого у АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-2 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 1 лютого 2012 року закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Прийняте рішення суд мотивував тим, що відсутність прямого умислу у ОСОБА_4 на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, підтверджується актом проведеного службового розсліду вання від 8 грудня 2011 року, згідно якого проекти наказів були підготовлені і погоджені з начальником управління агропромислового розвитку РДА ОСОБА_6, але своєчасно підписані не були. Накази підписані були ОСОБА_6, після прибуття її з навчальної відпустки.
Формально в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, за який законом передбачено інший вид стягнення. Судом враховано, що ОСОБА_4 працює в управлінні агропромислового розвитку Маловисківської РДА з 1999 року, характеризується позитивно, неодноразово нагороджувався грамотами районної державної адміністрації.
У своєму протесті прокурор просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити у справі нове рішення яким ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності та зобов'язати управління АПР Маловисківської РДА звільнити вищевказану особу з роботи відповідно до вимог аб.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Свої доводи мотивує тим, що постанова суду, безпідставно мотивована відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-2 КУпАП, а саме прямого умислу, направленого на використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди, оскільки вина в суб'єктивній стороні вказаного правопорушення повинна бути виражена у формі умислу, але жодним чином не виключно у формі прямого умислу, що в свою чергу, згідно вимог ст.10 КУпАП включає усвідомлення особою протиправності вчинюваного діяння (дії чи бездіяльності), передбачення нею протиправних наслідків цього діяння, бажання чи свідоме допущення їх фактичного настання.
Незважаючи не те, що судом в постанові про закриття провадження у справі констатовано відсутність в діях ОСОБА_4 прямого умислу, як вбачається із зібраних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів та з'ясованих під час її судового розгляду фактичних обставин, ОСОБА_4 на момент формування відомостей з виплати заробітної плати на липень-жовтень 2011 року не був та не міг бути ознайомлений з жодними наказами начальника управління АПР Маловисківської РДА про встановлення йому надбавки до заробітної плати за інтенсивність роботи у зв'язку з тим, що такі накази на той час не були видані взагалі, не були підписані начальником управління та не були зареєстровані в книгах обліку наказів управління. При цьому ОСОБА_4 також усвідомлював, що протягом попередніх періодів часу нарахування надбавки за інтенсивність роботи до заробітної плати здійснювалось виключно на підставі та за умови фактичної наявності таких наказів. Вказана обставина також відображає факт розуміння ОСОБА_4 відсутності правових підстав для нарахування собі надбавки до заробітної плати за інтенсивність роботи. Теж саме свідчить про розуміння ним реальної можливості настання протиправних наслідків у вигляді виплати вказаної надбавки за відсутності на те розпорядчого акту уповноваженої посадової особи.
Зазначена в постанові єдина мотивація закриття провадження у справі спростовується наявними в матеріалах доказами та встановленими під час судового розгляду справи фактичними обставинами, які в дійсності підтверджують не відсутність в діях ОСОБА_4 умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, а навпаки наявність в його поведінці всіх ознак умисного використання службових повноважень та отриманих у зв'язку з цим можливостей з одержанням неправомірної вигоди, що не перевищує 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що і становить склад вищевказаного правопорушення.
Наведені в рішенні суду твердження про правомірність дій ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що питання встановлення йому надбавки за інтенсивність роботи розглядалось на зборах трудового колективу управління АПР Маловисківської РДА, є недопустимим у зв'язку з тим, що згідно вимог п.2. «в»постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.06 єдиним законодавчо встановленим та вирішальним юридичним фактом, який породжує відносини з реалізації повноважень щодо встановлення, нарахування та виплати надбавки за інтенсивність роботи до заробітної плати є видача начальником управління наказу чи розпорядження на здійснення вищевказані дій, а не розгляд вказаних питань на зборах трудового колективу.
Розгляд відповідних питань про встановлення надбавки на зборах трудового колективу установи сам по собі не породжує юридичних підстав для її нарахування та виплати, оскільки розпорядником коштів установи у межах її компетенції згідно вимог вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України є не трудовий колектив установи, а її керівник, розпорядження якого і становить собою підставу нарахування надбавки.
Так само недопустиме наявне в рішенні суду обґрунтування правомірності дій ОСОБА_4 тим, що, як встановлено під час розгляду справи, нарахування собі надбавки за інтенсивність роботи до заробітної плати здійснювалось ОСОБА_4 при наявності в управлінні АПР Маловисківської РДА своєчасно непідписаних начальником управління проектів наказів про встановлення йому надбавки та не існування на той час оригіналів аналогічних наказів. Будь-які правовстановлюючі та розпорядчі документи для отримання юридичної сили повинні набути офіційного статусу. Для визнання того чи іншого акта документом, а також для набуття ним офіційного статусу він має містити певну інформацію, що має бути зафіксована у формі, яка передбачена законом чи іншим нормативним актом, і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму тощо). Офіційний документ повинен засвідчувати факти, які мають юридичне значення і тим самим породжують, змінюють чи припиняють певні правовідносини. Що стосується вищевказаних проектів наказів, то внаслідок відсутності такого обов'язкового реквізиту, як підпис уповноваженої на їх видачу особи, а відповідно й відображення її волевиявлення, вони не мають статусу офіційних документів. Так, само не мають будь-якої юридичної сили аналогічні проекти наказів, надані для долучення до матеріалів справи в судовому засіданні захисником ОСОБА_4
Натомість факт здійснення ОСОБА_4 інкримінований йому дій беззаперечно підтверджено долученими до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відомостями з нарахування заробітної плати в управлінні АПР Маловисківської РДА за відповідні періоди часу, що підписані ним в якості виконавця. Разом з тим, факт відсутності правових підстав на вчинення зазначених дій встановлено як з пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, так і згідно даних книг обліку наказів управління АПР Маловисківської РДА, які не містять жодних записів про існування на момент нарахування заробітної плати на липень-жовтень 2011 року будь-яких розпорядчих актів начальника управління з вказаних питань.
Заслухавши прокурора, який підтримав протест, ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_5 в його інтересах, які заперечували проти протесту прокурора та просили постанову суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та зваживши доводи протесту, вважаю, що він підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, а провадження по справі закриттю, з таких підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Однак, вказані вимоги закону були грубо порушенні при розгляді справи судом першої інстанції.
Так, прокурор Драгоненко Р.Ю, підтримав протест при цьому зазначив, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів вказуючих на вчинення правопорушення. Надбавки було нараховані без наказу. В судовому засідання під час розгляду справи у суді першої інстанції було встановлено, що надбавки нараховувалися згідно проекту наказу, але проект наказу не дає підстави для нарахування надбавок.
ОСОБА_4 суду пояснив, що в управлінні він працює з грудня 1996 року. Спочатку працював заступником начальника, а після реорганізації став начальником відділу фінансово-кредитного забезпечення управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА. Займався він забезпеченням кредитом сільськогосподарських підприємств під час весняно-польових робіт, розподілом державних коштів. В її посадові обов’язки входить нарахування та виплата заробітної плати працівникам відділу фінансово-кредитного забезпечення управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА. З 1999 року він працює на посаді начальника відділу та виконував обов’язки бухгалтера. У них невелика штатна кількість і дуже малий фонд, що коштів не вистачало навіть на індексацію. Коли начальник вийшов на пенсію у них була вакантна посада і за рахунок цього була економія фонду заробітної плати. За рахунок економії працівникам виплачувалася доплата.
На 01.07.2011 року у них було 4 вакансії. За рахунок цих вакансій нараховувалася всім працівникам індексація лише в різних розмінах. Заробітна плата нараховувалася згідно штатного розпису. З квітня по липень начальник отримував 50 % індексації. З 21 липня у них залишилася лише 1 вакансія. У них був невеликий фонд заробітної плати, але коли один із працівників йшов на пенсію вони повинні були виплатити йому 10 окладів, що вони і зробили. У зв’язку з чим вони залишилися без індексації. Перед цим були ще звільнення, у зв’язку з чим у них було 4 вакансії.
Доплата нараховувалася йому за згодою колективу. Це рішення було прийнято на зборах колективу на яких він відмовився від індексації і попросив доплату. Доплату він отримував лише два місяці (серпень і вересень). В жовтні він відмовився від доплати.
В кінці кожного місяця вони збираються у кабінеті начальника розглядають заробітну плату, згідно відомості. Після нарахування основної зарплати виводиться залишок, який розподіляється між працівниками. Начальник при ньому пише проект наказу, згідно якого він нараховує заробітну плату.
Підставою для нарахування заробітної плати для нього є проект наказу начальника, який вона писала у його присутності. Він вважає законним проект наказу. Це було кожного року. Спочатку проект наказу і поки робиться нарахування зарплати наказ був підписаний і зареєстрований. Накази були завжди вчасно.
Проект наказу це чернетка. Не його вина, що наказу вчасно не було. Він знає, що це порушення, але у нього строки виплати заробітної плати. Коли він нараховував зарплату вважав, що накази будуть. Доплати були за рахунок економії. Начальник відділу з кадрової роботи повинен був доводити до відома, що наказу не має, він не контролював реєстрацію наказів.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що на посаді начальника Маловисківського управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА вона працює з 8 квітня 2011 року. ОСОБА_4 працює на посаді начальника відділу фінансово-кредитного забезпечення управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА більше 10 років. Зарекомендував себе з позитивної сторони, роботу виконує добросовісно, зауважень не має.
Кожного місяця їм згідно кошторису виділялися кошти. Якщо є економія вони нараховують до 50 % надбавки, але не більше 50 %. В серпні місяці один працівник вийшов на пенсію по інвалідності і вони вимушені були зі своїх коштів виплатити йому 10 окладів. Ці 10 окладів було виплачено за рахунок економії із фонду заробітної плати. Через місяць ОСОБА_4 йде на пенсію і вони вирішили на зборах видати йому премію. Це рішення було прийнято на зборах трудового колективу.
Кожного місяця у них були проекти наказів, вважає, що на підставі проекту наказу можна видавати кошти. На кошти, які вони економили видавався проект наказу, згідно якого ці кошти розділялися між працівниками. Коли було складено протокол та вилучено документи вона знаходилася в учбовій відпустці. Всі відомості я підписувала. Проекти наказів видавалися, щоб нараховували кошти. Потім накази друкували та реєстрували. На період її учбової відпустки її обов’язки ні на кого не було покладено. В офіційному наказі вказуються прізвище, ім’я, по батькові, яка надбавка і в якому розмірі, а також підпис і печатка установи.
Накази були надруковані і підписані нею. Вони лежали у неї в сейфі. Ключі від кабінету були лише у неї. Вона знаходилася на той момент в учбовій відпустці і її ніхто не викликав, а кабінет не відкривав.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює начальником відділу кадрового забезпечення Маловисківського управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА. На момент перевірки у них в кадрах наказів про надбавки ОСОБА_4 не було. До неї вони не надходили. Ці накази знаходилися у начальника. Начальник видає проект наказу і надає його їй для виготовлення наказу та реєстрації його в книгах наказів. Книги наказів у них різні. ОСОБА_4 повинен був сказати їй, щоб вона забрала накази у начальника.
Захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 просив постанову районного суду залишити без зміни, і зазначив, що на кожному підприємстві, установі, організації існує фонд економії заробітної плати. Відповідно до колективного договору, у разі наявності такої економії, питання щодо розподілу такого фонду покладається на трудовий колектив управління.
Згідно протоколу засідання загальних зборів трудового колективу управління одноголосно постановлено призначити конкретним працівникам управління, в тому числі і ОСОБА_4 надбавки до заробітної плати за інтенсивність роботи.
На виконання рішення трудового колективу, начальник власноручно видає та підписує проекти наказів про призначення такої надбавки працівникам, згідно протоколу засідання загальних зборів управління. Данні проекти наказів передаються начальнику фінансово-кредитного відділу ОСОБА_4 для використання їх при нарахуванні заробітної плати. В той же час начальник відділу кадрового забезпечення ОСОБА_7 на підставі проектів наказів підписаних начальником, підготувала та передала на підпис начальнику управління ОСОБА_6 самі накази про встановлення надбавок.
Начальник управління прийняла та погодила дані накази, але підписати їх не встигла, оскільки згідно Розпорядження голови Маловисківської РДА Кіровоградської області відбула у навчальну відпустку до м. Києва. ОСОБА_4 не мав змоги звернутися до будь-якої іншої особи окрім начальника управління ОСОБА_6, так як згідно акту проведення службового розслідування від 8 грудня 2011 року на час перебування начальника управління ОСОБА_6 в навчальній відпустці, обов’язки начальника управління ні на кого із спеціалістів не покладалися. Отже, в діях ОСОБА_4 відсутня об’єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП у вигляді неправомірної вигоди, тобто вигоди на яку за законом ця особа не мала права.
Згідно диспозиції ч.1 ст.172-2 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за порушення особою встановлених законом обмежень, щодо використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції для себе чи інших осіб.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», корупція - використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди.
Згідно ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.
Відповідно до п. «в»ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення є державні службовці.
Так, як вбачається з матеріалів справи а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення від 10 січня 2012 року, ОСОБА_4, обіймаючи посаду начальника відділу розвитку сільської місцевості, фінансово-кредитного, інформаційного забезпечення та ревізійної роботи управління агропромислового розвитку Маловисківської районної державної адміністрації, будучи державним службовцем 6 категорії 11 рангу, протягом періоду з 01.07.2011 р. по 31.10.2011 р. в приміщенні управління АПР Маловисківської РДА, що розташоване за адресою: м. Мала Виска Кіровоградської області, вул. Жовтнева, 62, діючи умисно, у власних інтересах з метою отримання неправомірної вигоди у вигляді одержання необгрунтовано нарахованої надбавки до заробітної плати, а також з метою штучного нарощування власних доходів задля подальшого призначення більшого розміру пенсії після виходу на неї у зв'язку з досягненням граничного віку, усвідомлюючи відсутність правових підстав на вчинювані дії, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані у зв'язку з цим можливості, всупереч вимог п.2 «в»постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.06 та п.п. 1.5, 2.1 посадової інструкції начальника відділу фінансово-кредитного забезпечення розвитку сільської місцевості управління агропромислового розвитку, затвердженої начальником управління 25.09.05, склав відомості по заробітній платі, до яких за фактичної відсутності чинних та належним чином виданих начальником управління АПР Маловисківської РДА наказів та розпоряджень про нарахування надбавок за інтенсивність роботи за відповідні періоди часу необґрунтовано вніс дані про встановлення собі надбавки за інтенсивність роботи, визначивши її розмір довільно на власний розсуд, а саме у липні 2011 року в розмірі 720,63 грн., у серпні 2011 року в розмірі 347,00 гри., у вересні 2011 року в розмірі 720,63 грн., у жовтні 2011 року в розмірі 472,38 грн.
На підставі вказаних відомостей ОСОБА_4 протягом липня-жовтня 2011 року за відсутності законних підстав зайво нарахував собі до заробітної плати 2260,64 грн., чим заподіяв державі в особі управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА матеріальні збитки на вказану суму.
Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 у зв’язку відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, суд першої інстанції помилково мотивував своє рішення відсутністю у діях ОСОБА_4 прямого умислу, направленого на використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди, оскільки вина в суб'єктивній стороні вказаного правопорушення повинна бути виражена у формі умислу, але не виключно у формі прямого умислу, що в свою чергу згідно вимог ст.10 КУпАП включає усвідомлення особою протиправності вчинюваного діяння (дії чи бездіяльності), передбачення нею протиправних наслідків цього діяння, бажання чи свідоме допущення їх фактичного настання.
Так, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 на момент формування відомостей з виплати заробітної плати на липень-жовтень 2011 року не був та не міг бути ознайомлений з жодними наказами начальника управління АПР Маловисківської РДА про встановлення йому надбавки до заробітної плати за інтенсивність роботи у зв'язку з тим, що такі накази на той час не були видані, не були підписані начальником управління та не були зареєстровані в книгах обліку наказів управління. Отже, ОСОБА_4 усвідомлював, що протягом попередніх періодів часу нарахування надбавки за інтенсивність роботи до заробітної плати здійснювалось виключно на підставі та за умови фактичної наявності таких наказів. Зазначене, відображає факт розуміння ОСОБА_4 відсутності правових підстав для нарахування собі надбавки до заробітної плати за інтенсивність роботи, як і розуміння ним реальної можливості настання протиправних наслідків у вигляді виплати вказаної надбавки за відсутності на те розпорядчого акту уповноваженої посадової особи. Відповідні дії здійснювались ОСОБА_4 для нарощування власних доходів та подальшого отримання ним більшого розміру пенсії за віком після виходу на неї в квітні 2012 року, що в свою чергу підтверджує не лише факт наявності в діях ОСОБА_4 умислу на вчинення вищевказаного правопорушення, а й таких ознак виключно умисної суб'єктивної сторони, як корисливий мотив та мета.
Крім того, помилковими є твердження суду першої інстанції про правомірність дій ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що питання встановлення йому надбавки за інтенсивність роботи розглядалось на зборах трудового колективу управління АПР Маловисківської РДА, оскільки згідно вимог п.2 «в»постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.06 єдиним законодавчо встановленим та вирішальним юридичним фактом, який породжує відносини з реалізації повноважень щодо встановлення, нарахування та виплати надбавки за інтенсивність роботи до заробітної плати є видача начальником управління наказу чи розпорядження на здійснення вищевказаних дій, а не розгляд вказаних питань на зборах трудового колективу.
Нарахування собі надбавки за інтенсивність роботи до заробітної плати здійснювалось ОСОБА_4 при наявності в управлінні АПР Маловисківської РДА своєчасно непідписаних начальником управління проектів наказів про встановлення йому надбавки та не існування на той час оригіналів аналогічних наказів. Будь-які правовстановлюючі та розпорядчі документи для отримання юридичної сили повинні набути офіційного статусу. Для визнання того чи іншого акта документом, а також для набуття ним офіційного статусу він має містити певну інформацію, що має бути зафіксована у формі, яка передбачена законом чи іншим нормативним актом, і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму тощо). Офіційний документ повинен засвідчувати факти, які мають юридичне значення і тим самим породжують, змінюють чи припиняють певні правовідносини, а вищевказані проекти наказів, внаслідок відсутності такого обов'язкового реквізиту, як підпис уповноваженої на їх видачу особи, а відповідно й відображення її волевиявлення, вони не мають статусу офіційних документів.
Згідно ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, суд першої інстанції поверхово дослідив всі обставини справи, не надав належної оцінки доказам наявним у матеріалах справи та безпідставно вказав на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП у діях ОСОБА_4, оскілки вина останнього підтверджується рапортом в.о. начальника сектору ДСБЕЗ Маловисківського РВ УМВС України в області Сірікова Є.А. від 09.11.11; поясненням ОСОБА_4 від 09.11.11; поясненням ОСОБА_7 від 09.11.11; копією посадової інструкції начальника відділу фінансово-кредитного забезпечення розвитку сільської місцевості управління агропромислового розвитку, затвердженої начальником управління 25.09.05; копіями розрахункових відомостей по заробітній платі управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА за липень, серпень, вересень та жовтень 2011 року; копіями книг наказів управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА; копіями проектів наказів начальника управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА від 28.08.11, 28.09.11, 28.10.11, 28.07.11; листом управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА №7-1072/1 від 10.11.11; постановою Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.06 «Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»; поясненням ОСОБА_6 від 16.11.11; копією наказів начальника управління агропромислового розвитку Маловисківської РДА №13 від 17.12.1999 року та №5 від 06.09.2005 року; постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 26.11.11.
Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.
З матеріалів справи вбачається, що постановою прокурора Маловисківського району Кіровоградської області від 10 січня 2012 року, у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України у зв’язку з відсутністю у його діях складу злочинів, передбачених ст.ст.191, 364, 366, 367 КК України
У відповідності з п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо закінчились строки передбачені ст.38 цього Кодексу.
За викладених обставин, постанова про закриття провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-2 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, як незаконне підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ч.4 ст.38, п.7 ст.247, ст.293 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Протест прокурора Маловисківського району Кіровоградської області задовольнити.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 1 лютого 2012 року, якою закрито провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_4 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП -скасувати.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, а провадження по справі закрити у зв’язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя