ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"13" травня 2008 р. | Справа № 4/33-08-650 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.
за участю представників сторін:
Від позивача: Панова С.І., по дов.
Від відповідача: не з’явився, належним чином повідомлений
Від третьої особи: Поповська І.П., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Одеської обласної ради з майнових відносин
на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.04.2008 р.
про зупинення провадження
по справі № 4/33-08-650
за позовом Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Одеської обласної ради з майнових відносин
до Приватного підприємства "ДУНАЙ БІЗНЕС СЕРВІС"
про розірвання охоронно-орендного договору та виселення
ВСТАНОВИВ:
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення.
Із довідки поштового відділення, яка надійшла до суду, вбачається, що відповідач - Приватне підприємство "ДУНАЙ БІЗНЕС СЕРВІС", - що розташоване за адресою: 65011, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 27, кв. 31, яка зазначена у свідоцтві про його державну реєстрацію як юридичної особи (а.с. 47), за зазначеною адресою не перебуває.
Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. З наведеного випливає, що позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
В даному випадку оскаржується ухвала суду про зупинення провадження, а матеріали справи дають можливість розглянути справу за цією апеляційною скаргою у відсутності представника відповідача, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 24.04.2008 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2008р. на підставі ст. 79 ГПК України зупинено провадження по цій справі за позовом Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до Приватного підприємства "ДУНАЙ БІЗНЕС СЕРВІС" (далі - відповідач) про розірвання охоронно-орендного договору від 21.09.2006 р. на користування об’єктом культурної спадщини (флігелі В, Г у складі колишнього палацу Гагаріна, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 2 В, Г) та виселення відповідача з цих орендованих приміщень. Підставою зупинення провадження по даній справі є призначення окремою ухвалою суду за такою ж датою (04.04.2008 р.) по цій справі судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання, чи є флігелі В, Г, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 2 В, Г, самостійним об’єктом культурної спадщини або складовою частиною об’єкта культурної спадщини „Палац Гагаріна”, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 2, віднесений до пам’яток містобудування та архітектури національного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. № 442.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Управління Одеської обласної ради з майнових відносин –звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу суду скасувати та відновити провадження у справі, посилаючись на її необґрунтованість.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників Апелянта і позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи ухвалу від 04.04.2008 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на підставі чого була винесена ухвала від 04.04.2008 р. про зупинення провадження у справі, суд керувався однією і тією ж статтею –79 ГПК України.
Згідно названої статті ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.
Про зупинення провадження у справі з зазначених у цій статті ГПК підстав виноситься ухвала.
Таким чином, як випливає із статті 79 ГПК України, про зупинення провадження у справі в зв’язку з призначенням судової експертизи приймається одна ухвала.
Ухвала про призначення експертизи окремим процесуальним документом не приймається, а питання, пов’язані з призначенням експертизи (призначення судово-експертної установи, визначення питань, які мають бути роз’яснені судовим експертом, тощо) вирішуються в ухвалі про зупинення провадження у справі на підставі ст.ст. 41 і 79 ГПК України.
Як вбачається із позовної заяви і уточнень до неї, предметом позову є розірвання охоронно-орендного договору, укладеного позивачем з відповідачем та виселення останнього з орендованих нежитлових приміщень, які по даним позивача є пам’яткою культурної спадщини.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує відмову відповідача від проведення незалежної експертної оцінки об’єкту оренди та перегляду в зв’язку з цим розміру орендної плати за орендовані приміщення відповідно до чинного законодавства.
Із матеріалів справи не вбачається, яким чином проведення експертної оцінки об’єкту оренди і перерахунок орендної плати залежить від того, чи є об’єкт оренди пам’яткою культурної спадщини, чи ні.
Позивач у позовній заяві і в уточненнях до неї не посилається як на підставу задоволення позову, що орендовані відповідачем приміщення є пам’яткою культурної спадщини.
Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу від 04.04.2008 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи і приймаючи в зв’язку з цим оскаржену ухвалу від 04.04.2008 р. про зупинення провадження у цій справі, не зазначив, в чому саме полягає суттєве значення для вирішення цієї справи питання віднесення флігелів „В” і „Г”, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 2 В, Г, до об’єктів культурної спадщини.
При зазначених вище обставинах оскаржена ухвала суду від 04.04.2008р. про зупинення провадження у справі в зв’язку з призначенням судової експертизи підлягає скасуванню як необгрунтована.
Є необгрунтованою і ухвала суду першої інстанції від 04.04.2008 р. про призначення по цій справі судової будівельно-технічної експертизи, яку слід визнати такою, що втратила чинність в зв’язку зі скасуванням ухвали суду від 04.04.2008 р. про зупинення провадження у цій справі.
Апелянту слід повернути із державного бюджету державне мито в сумі 42,50 грн., як помилково перераховане, оскільки згідно Декрету КМУ від 21.01.1993 р. (зі змінами) при поданні апеляційної скарги на ухвали суду державне мито не сплачується.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Управління Одеської обласної ради з майнових відносин задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 04.04.2008 р. про зупинення провадження у справі № 4/33-08-650 скасувати.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 04.04.2008 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи визнати такою, що втратила чинність.
Повернути із державного бюджету України Управлінню Одеської обласної ради з майнових відносин державне мито в сумі 42 грн. 50 коп., помилково перерахованого по платіжному дорученню № 90 від 09.04.2008 р.
Видати довідку.
Справу повернути до господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов