Справа № 2-5831/11 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В.

Провадження № 22-ц/0390/420/2012

Категорія:27 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 лютого 2012 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого-судді  - Антонюк К.І.

          суддів - Русинчука М.М., Мудренко Л.І.

          при секретарі –Губарик К.А.

з участю представника позивача –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 10 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 10 січня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши рішення суду без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в позові ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що дії банку по підвищенню відсоткової ставки здійснені у відповідності до укладеного між сторонами кредитного договору і не суперечать закону.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 654 ЦК України передбачає, що зміна договору вчиняться в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2008 року між сторонами укладений кредитний договір, за умовами якого встановлена плата за користування кредитними коштами в розмірі 10 % річних (а.с.6-16).

Відповідно до п. 5.1. зазначеного договору банк має право ініціювати зміну розміру вказаної плати в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, у тому числі в разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, внаслідок прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України.

Порядок зміни процентної ставки встановлено п. п. 5.1.1. –5.1.3. договору.

Зокрема п. 5.1.2. договору передбачено, що у випадку, якщо позичальник не погодиться із запропонованим банком розміром процентної ставки, він зобов’язаний протягом 10 банківських днів з дати відправлення банком повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом повернути банку існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі й інші платежі за вказаним договором.

У випадку, якщо позичальник протягом десяти банківських днів із дати відправлення банком повідомлення про зміну розміру відсоткової ставки не здійснив дій, передбачених п. 5.1.2., новий розмір відсоткової ставки вважається таким, що погоджений із позичальником (п. 5.1.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»24.11.2008 року своїм листом повідомив позивача ОСОБА_2 про підвищення відсоткової ставки до 17,5 % річних та запропонував підписати відповідну додаткову угоду або виконати дії, які свідчать про незгоду із зазначеним підвищенням і в передбачені п. 5.1.2. строки, зокрема протягом 10 банківських днів з дати відправлення банком повідомлення про зміну розміру процентної ставки повернути банку існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі та інші платежі за вказаним договором.

З повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення за № 01278940 вбачається, що вказаний лист був відправлений банком 24.11.2008 року та отриманий позивачем ОСОБА_2 29.11.2008 року.

У вказаний період (протягом 10 банківських днів з дати відправлення банком повідомлення про зміну розміру процентної ставки, тобто з 29.11.2008 року) позивач передбачених умовами договору дій не вчинив.

Починаючи з 09.12.2008 року банком відсоткова ставка за кредитом підвищена до 17,5% річних (а.с.17).

Оскільки позивач протягом 10 банківських днів із дати відправлення банком повідомлення про зміну розміру процентної ставки не вчинив дій, передбачених п. 5.1.2. договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за умовами договору новий розмір відсоткової ставки вважається таким, що погоджений із позичальником, у зв’язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання дій банка неправомірними.

Безпідставними є покликання апелянта про порушення банком п. 5.1.1. кредитного договору щодо ненадання банком разом із повідомленням про зміну відсоткової ставки проекту відповідної додаткової угоди до кредитного договору, оскільки як вбачається із зазначеного вище повідомлення, така додаткова угода на адресу позивача була надіслана 24.11.2008 року і отримана позивачем 29.11.2008 року (а.с.40-41).

Крім того, укладення додаткової угоди є лише одним із варіантів вираження згоди позивача з новим розміром процентної ставки за користування кредитними коштами, який сторони за взаємною згодою погодили у п. 5.1.3. зазначеного договору, а оскільки позивач, як зазначалося вище, у встановлений договором строк не здійснив дій передбачених п. 5.1.2. договору, тому відповідно до п. 5.1.3. цього договору, новий розмір процентної ставки вважається погодженим позивачем.

          Зростання вартості кредитних ресурсів банку на міжбанківському кредитному ринку України та підвищення облікової ставки НБУ, яка впливає на вартість залучених та розміщених коштів, з 10 % до 12 %, відповідно до Постанови Правління НБУ від 21.04.2008 року № 107 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»давали право банку у відповідності до п. 5.1. кредитного договору ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, тому доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для збільшення відсоткової ставки не заслуговують на увагу.

          За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від Луцького міськрайонного суду від 10 січня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:     

Судді: