ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2012                                                                                           Справа № 18/193/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", 36020, м. Полтава,                       вул. Козака, 2-а

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36

про стягнення 1 351 483,43 грн.

Суддя   Ківшик О.В.

Представники до перерви:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 52 від 20.02.2012 р.;  

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2 від 03.01.2012 р..

У судовому засіданні 28.02.2012 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 28.02.2012 р. до 13 год. 30 хв. з огляду на невиконання позивачем вимог суду.

Представники після перерви:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 52 від 20.02.2012 р.;  

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору : розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз",            м. Полтава про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, м. Полтава                                       1 351 483,43 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами  28.01.2011 р. Договору № 296 на постачання та транспортування природного газу для бюджетних користувачів (з урахуванням додаткових угод № 1 від 28.01.2011 р., № 2 від 01.04.2011 р., № 3 від 01.07.2011 р., № 4 від 01.10.2011 р.), з яких: 1 334 579,04 грн. основна заборгованість за грудень 2011 року, 2 735,89 грн. три відсотки річних, 14 168,50 грн. пеня за період з 06.01.2012 р. по 30.01.2012 р..

Відповідач представництво в судове засідання після оголошеної судом 28.02.2012 р. перерви не забезпечив, причин щодо цього суду не повідомив. Останній належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення наступного судового засідання, про що свідчить підпис його повноважного представника на наявній у матеріалах справи відповідній розписці.

Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву № 665 від 21.02.2012 р. (вх. № 2601д від 21.02.2012 р.), у якому повідомив про визнання позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу. Представник відповідача у судовому засіданні до оголошення перерви дану заяву підтримав.

Відповідно до п.п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті,  приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від   17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

28.01.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (товариство) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтава (споживач) було укладено Договір № 296 на постачання та транспортування природного газу (для бюджетних користувачів) (далі - Договір), відповідно до якого товариство зобов'язувалося передати у власність споживача в 2011 році природний газ за наявності його обсягів, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про зміну назви позивача з "Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на "Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз". Відповідно до чинного законодавства України було проведено державну реєстрацію останнього з огляду на зміну його найменування.

У п. 6.1 Договору сторони узгодили, що оплата за даним договором проводиться виключно грошовими коштами шляхом 100 % оплати вартості обсягів газу згідно п. 2.1 Договору, запланованих для поставки, за 5 (п’ять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ  здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу на підставі виставленого Товариством рахунку.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що у разі невиконання споживачем умов п. 6.1. цього Договору споживач зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Крім цього, між сторонами було укладено Додаткові угоди № 1 від 28.01.2011 р., № 2 від 01.04.2011 р., № 3 від 01.07.2011 р. та  № 4 від 01.10.2011 р., якими змінювалися первісні та встановлювалися нові: ціна за 1000 куб. м природного газу, сума збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки у розмірі 2 %, сума тарифу на постачання природного газу, сума тарифу на транспортування природного газу розподільними мережами, магістральними (або газовидобувними) газовими мережами.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки природного газу споживачу та факт отримання останнім газу за грудень 2011 року в об’ємі 293,262 тис. куб. м. на загальну суму                    1 334 579,04 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів № 296/12 приймання - передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

В порушення умов Договору відповідач за отриманий природний газ не сплатив, на момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача склала 1 334 579,04 грн., що визнається відповідачем.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 351 483,43 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 28.01.2011 р. Договору № 296 на постачання та транспортування природного газу для бюджетних користувачів (з урахуванням додаткових угод № 1 від 28.01.2011 р., № 2 від 01.04.2011 р., № 3 від 01.07.2011 р., № 4 від 01.10.2011 р.), з яких: 1 334 579,04 грн. основна заборгованість за грудень 2011 року, 2 735,89 грн. три відсотки річних, 14 168,50 грн. пеня за період з 06.01.2012 р. по 30.01.2012 р..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні  встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки природного газу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України отриманий природний газ не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову складає 1 334 579,04 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 334 579,04 заборгованості підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.5 Договору визначено, що у разі прострочення в оплаті споживач сплачує товариству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 14 168,50 грн. пені за період з 06.01.2012 р. по 30.01.2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України підлягають задоволенню частково в розмірі 14 129,76 грн. з огляду на допущену арифметичну помилку (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 2 735,89 грн. за період з 06.01.2012 р. по 30.01.2012 р. суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 334 579,04 грн. основної заборгованості, підтверджені документально та нормами матеріального права та відповідачем визнаються, в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 2 735,89 грн. та 14 129,76 грн. пені підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при поданні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 78, ст. 82-85 ГПК України,  суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава (36039, м. Полтава,                          вул. Сінна,36), р/р 35219004002942 в ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019,                           код 08377170 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (36020, м. Полтава, вул. Козака, 2а), п/р 2600530103545 в філії - Полтавське управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912 : 1 334 579,04 грн. основної заборгованості, 14 129,76 грн. пені, 2 735,89 грн. три відсотки річних, 27 029,67 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягненні 38,74 грн. пені відмовити.

СУДДЯ                                                                                                                 О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.  У  разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.