ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" березня 2012 р.                                       Справа №  5016/1658/2011(16/130)

м. Миколаїв

за позовом: публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(01017, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»(54010, м. Миколаїв, провулок Транспортний, 9)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (54055, АДРЕСА_1) поштова адреса: АДРЕСА_2

про: стягнення 86892,21 доларів США

суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 405 від 15.08.2011 р.

від  відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 14.09.2010 р.

від третьої особи: ОСОБА_3 за довіреністю № 154 від 09.02.2012 р.

Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк»звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, про стягнення 86892,21 доларів США заборгованості за кредитним договором від 18.05.2007 р. № 03/1/149/07-Z за рахунок звернення стягнення на заставлене майно за іпотечним договором від 18 травня 2007 р. (№ 570 згідно з реєстром) трикімнатну житлову квартиру НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 68,2 кв. м., житловою площею 38,5 кв. м., та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»(Відповідачу) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 277144, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 11 січня 2006 року, що зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно БТІ м. Миколаєва 11 січня 2006 року за реєстраційним номером 13509891., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки на рівні 102000,00 доларів  США, за рахунок чого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»по кредиту 50 803,40 доларів СІЛА, процентам 20 233,00 доларів США, пені  13 728,77 доларів США, та штрафу 2 127,00 доларів США у загальній сумі 86 892,21 доларів США.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.06.2011 р. провадження у справі за № 5016/1658/2011(16/130) було зупинено через неможливість розгляду цієї справи до вирішення пов’язаною з нею іншої справи за № 2-2449/11 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Миколаївської філії публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»про визнання недійсним кредитного договору від 18.05.2007 р. № 03/1/149/07-Z, яка розглядається Центральним районним судом м. Миколаєва.

          Ухвалою суду від 27.12.2011 р. з урахуванням того, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі за № 5016/1658/2011(16/130), усунені, провадження у справі поновлено, її розгляд призначено на 15.02.2012 р.

          09.02.2012 р. відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечує. Просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, а в разі визнання правомірності нарахування банком пені та штрафу, просить зменшити їх розміри, оскільки вони значно перевищують збитки банку.

У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову в частині початкової ціни реалізації предмету іпотеки, виклавши позовні вимоги таким чином: «1. Звернути стягнення на заставлене майно за іпотечним договором від 18 травня 2007 р. (№ 570 згідно реєстру) трикімнатну житлову квартиру НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 68,2 кв. м., житловою площею 38,5 кв. м., та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»(Відповідачу) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 277144, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 11 січня 2006 року, що зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно БТІ м. Миколаєва 11 січня 2006 року за реєстраційним номером 13509891., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною незалежним експертом - оцінювачем за рахунок чого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»по кредиту 50 803,40 доларів США, процентам 20 233,00 доларів США, пені  13 728,77 доларів США, та штрафу 2 127,00 доларів США у загальній сумі 86 892,21 доларів США. Таким чином вказаною заявою позивач уточнив позовні вимоги лише в частині визначення початкової ціни при зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги заявлені до відповідача, як до майнового поручителя за іпотечним договором від 18.05.2007 р. № 570. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на невиконання ОСОБА_1 (третя особа) зобов’язань за кредитним договором від 18.05.2007 р. № 03/1/149/07-Z.

Представник відповідача та третьої особи уточнені позовні вимоги заперечує, зокрема в частині нарахування пені та штрафу. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що кредитним договором не визначено базу нарахування пені, а положення цього договору щодо штрафу за ненадання банку договорів страхування заставленої квартири до третьої особи не застосовуються, оскільки заставлена квартира їй не належить.

Представник відповідача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення справи № 2/1412/2891/12 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»про визнання недійсним кредит ного договору № 03/1/149/07-2 від 18.05.2007 року як такого, що укладений банком з використанням нечесної підприємницької практики, яка розглядається Заводським районним судом м. Миколаєва. В обґрунтування цього клопотання, відповідачем надано копію позовної заяви ОСОБА_1 про захист прав споживача та копію ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.02.2012 р. про відкриття провадження за цим позовом.

В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, оскільки вирішення питання про визнання недійсним кредитного договору та встановлення при цьому обставин, які є підставою цього позову та заперечень проти нього, не впливає на вирішення спору, предметом якого є неналежне виконання умов кредитного договору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача і відповідача та третьої особи, господарський суд, –

ВСТАНОВИВ:

18.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Кредитпромбанк” (банк) та ОСОБА_1 (позичальник, третя особа), був укладений кредитний договір № 03/1/149/07-Z, згідно з п. 1.1. якого банк відкриває третій особі невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 70 900,00 доларів США строком по 17.05.2012 року включно. Згідно з п. 1.3. цього договору, процентна ставка за кредитами дорівнює 13,5 % процентів річних.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору, для обліку нарахованих процентів за користування кредитами банк відкриває рахунок № 22085120200001.840.15207.1.

Згідно з п. 1.5. кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є іпотека житлової трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за іпотечним договором від 18.05.2007 р. Позичальник також відповідає перед банком за зобов'язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать на праві власності, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно з п. 1.6. кредитного договору у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (відносно своєчасності та/або повноти сплати процентів і повернення кредитів), розмір процентної ставки збільшується на 0,25 процентів річних, починаючи з розміру, встановленого п. 1.3. цього договору. У випадку наступного невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором розмір процентної ставки збільшується з урахуванням збільшення
процентних ставок, зроблених раніше, відповідно до умов цього пункту договору. Новий розмір процентної ставки встановлюється від дня, наступного за днем, в який позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору, третя особа зобов’язалася забезпечити повернення одержаної суми кредитів згідно з умовами цього договору не пізніше 18.05.2012 р. на рахунок, вказаний у пункті 1.2 цього договору, шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту. Пунктом 3.1. кредитного договору встановлено щомісячний графік повернення кредиту та максимальні суми заборгованості позичальника станом на 11 число кожного місяця в період з 11.06.2007 р. по 17.05.2012 р.

Згідно з п. 3.2. кредитного договору, третя особа зобов’язалася сплачувати позивачу нараховані проценти за користування кредитами до 10-го числа кожного календарного місяця включно, а також 17.05.2012 р. або в день повного дострокового погашення
кредитів шляхом внесення готівки у касу Банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у пункті 1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору, у разі недотримання позичальником умов цього договору та/або іпотечного договору банк має право вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором та договорами застави/іпотеки, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

18.05.2007 р. між банком та відповідачем було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 570 іпотечний договір, відповідно до п. 1.1. якого, у забезпечення зобов'язань боржника (третьої особи) за кредитним договором № 03/1/149/07-Z від 18.05.2007 р. іпотекодавець (відповідач) передає іпотекодержателю (банку) в іпотеку майно.

Під „майном” в іпотечному договорі розуміється квартира НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, трикімнатна, загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м., яка належить відповідачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 277144, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 11.01.2006 р., що зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно БТІ м. Миколаєва 11.01.2006 р. за реєстраційним номером 13509891, про що зроблено запис № 21463 в книзі № 129.

Згідно з п. 3.2.1., п. 3.2. іпотечного договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно з метою погашення заборгованості боржника за кредитним договором у разі набуття такого права згідно розділу 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.2. іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення Боржником умов кредитного договору або порушення іпотекодавцем умов цього договору.

Згідно з п. 4.1. іпотечного договору за рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними із зверненням стягнення на майно, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Згідно заявки третьої особи від 18.05.2007 р., банком видано третій особі кредит в сумі 70 900,00 доларів США, що еквівалентно 358 045,00 грн.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок, починаючи з 11.11.2008 року третя особа не здійснювала погашення кредиту та оплату відсотків за користування кредитом.     Згідно розрахунку позивача та виписок з особового рахунку третьої особи (позичальника) станом на дату подання позову:

- сума поточної заборгованості за кредитом складає 16 543,18 дол. США;    

-          сума простроченої заборгованості по кредиту складає 34 260,24 дол. США;

-          сума поточної заборгованості по процентам складає 776,52 дол. США;      

-          сума простроченої заборгованості по процентам складає 19 456,50 дол. США.

Банк листом від 16.03.2011 року „Про надіслання повідомлення-вимоги ОСОБА_1.” звернувся до позичальника (третьої особи) з вимогою в строк до 16.04.2011 р. погасити зазначену заборгованість за кредитним договором. Банк також звернувся до відповідача з листом від 16.03.2011 р. „Про надіслання повідомлення-вимоги ТОВ „Телец-ВАК” (майновий поручитель)”, з аналогічною вимогою. Вказані повідомлення-вимоги були отримані позичальником 25.03.2011 р. та відповідачем (майновим поручителем) 24.03.2011 р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Доказів погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідачем і третьою особою не надано.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (про позику), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася і сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України від 05.06.2003 р. № 898-IV „Про іпотеку”, іпотека –вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель –особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ст. 11 цього Закону, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 33 цього Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, враховуючи порушення позичальником (третьою особою) умов кредитного договору щодо погашення кредиту та процентів, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині заборгованості за кредитом та відсотками обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Викладені у відзиві відповідача доводи щодо припинення майнової поруки за іпотечним договором від 18.05.2007 р. судом відхиляються як необґрунтовані.

В задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині пені 13 728,77 дол. США та штрафу 2127,00 дол. США господарський суд вважає необхідним відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3.7. кредитного договору, за порушення строків повернення кредитів та/або сплати процентів за користування кредитами, позичальник зобов’язаний сплачувати Банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної ставки від суми простроченого платежу.

Але ні в цьому пункті, ні в інших положенням кредитного договору не зазначено, що мається на увазі під „подвійною ставкою” в якості бази нарахування пені.

Передбачена п. 3.7. договору пеня є неустойкою, засобом забезпечення зобов’язань. Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, оскільки сторонами не погоджено в письмовій формі базу нарахування пені за порушення строків повернення кредитів та/або сплати процентів, господарський суд вважає умову про застосування пені, як засобу забезпечення зобов’язань позичальника, викладену в п. 3.7. кредитного договору, нікчемною.

Позивачем нарахований штраф третій особі, на підставі п. 3.12. кредитного договору,  за невиконання вимог п. 3.5. цього договору, в сумі 2127,00 дол. США, що становить 3% від суми отриманого позичальником кредиту (70 900,00 дол. США).

Згідно з п. 3.12. кредитного договору, за ненадання банку у встановлені цим договором строки будь-яких документів, обов'язковість надання яких передбачено пунктами 3.5, 3.8, 3.9, 3.10 цього договору, сплачувати банку штраф у розмірі 3 процента від загальної суми отриманих кредитних коштів згідно з цим Договором.

Пунктом 3.5. цього договору передбачено, що позичальник зобов’язаний надавати у банк копію договору страхування заставленого майна, договору особистого страхування (в разі необхідності) чи додаткової угоди до договору страхування заставленого майна, укладених позичальником на наступний чи поточний рік відповідно до п. 3.4 цього договору, та копію документа, який свідчить про внесення позичальником коштів на користь страхової компанії, визначеної банком, у розмірі страхової премії за договором страхування заставленого майна на наступний рік, не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до закінчення дії договору страхування заставленого майна на поточний рік чи копію документа, який свідчить про внесення коштів у розмірі страхової премії за додатковою угодою до договору страхування заставленого майна на поточний рік, не пізніше ніж через 14 робочих днів з моменту укладення такої додаткової угоди до Договору страхування заставленого майна.

Згідно п.3.3. кредитного договору, позичальник зобов’язаний застрахувати заставлене майно протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту укладення цього договору. Пунктом 3.4. цього договору передбачено обов’язок позичальника протягом строку дії цього договору щорічно переукладати на наступний рік з визначеною банком страховою компанією договір страхування заставленого майна (чи додаткову угоду до Договору страхування заставленого майна) про страхування такого майна на користь Банку від ризиків втрати, ушкодження, знищення та інших ризиків, передбачених Іпотечним договором на суму, що не менше реальної вартості цього майна, в строк не пізніше, ніж за 7 (сім) робочих днів до закінчення строку дії Договору страхування майна на поточний рік.

За змістом п.п. 3.3., 3.4., 3.5. кредитного договору, позичальник несе обов’язки щодо страхування заставленої квартири та надання до банку копій документів про оплату страхових премій у разі, якщо заставлена квартира є його власністю.  

Згідно з п. 1.5. кредитного договору та іпотечного договору від 18.05.2007 р. № 570, квартира, що є предметом іпотеки, належить не позичальнику, а відповідачу, яким і здійснювалось її фактичне страхування на користь банку. З огляду на це, вказаний штраф застосований до позичальника безпідставно.

Відносно запропонованого позивачем способу визначення початкової ціни предмета іпотеки господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Отже, зазначення початкової ціни предмета іпотеки в рішенні суду про звернення стягнення на нього є обов’язком суду.

Згідно з п. 1.4. іпотечного договору від 18.05.2007 р. № 570, заставна вартість квартири за згодою сторін складає 102 000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.05.2007 р. складає 515 100,00 грн. Сторони під час розгляду спору не заявили клопотання відносно  призначення судової експертизи для визначення вартості заставленої квартири. Отже, суд вважає необхідним зазначити початкову вартість квартири в сумі, визначеній за згодою сторін при укладенні іпотечного договору, 102 000,00 дол. США, що еквівалентно 813 001,20 грн. за офіційним курсом Національного Банку України станом на день подання позову 30.05.2011 р. (7,9706 грн. за 1 дол. США).

Таким чином, стягнення на заставлену квартиру відповідача (майнового поручителя) в рахунок погашення боргу третьої особи за кредитним договором від 18.05.2007 року № 03/1/149/07-Z, звертається на суму боргу останньої за кредитом 50 803,40 доларів США (що еквівалентно 404 933,58 грн.), та процентам –20 233,00 доларів США (що еквівалентно 161 269,15 грн.) за офіційним курсом Національного Банку України станом на день подання позову 30.05.2011 р. (7,9706 грн. за 1 дол. США).

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, господарський суд, – 

ВИРІШИВ:

          1. Позов Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на заставлене майно за іпотечним договором від 18 травня 2007 року (№ 570 згідно реєстру), а саме: трикімнатну житлову квартиру НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м., та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Телец-ВАК” (54010, м. Миколаїв, провулок Транспортний, 9, ЄДРПОУ 31707056) на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 277144, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 11 січня 2006 року, що зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно БТІ м. Миколаєва 11 січня 2006 року за реєстраційним номером 13509891, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмета іпотеки 102 000,00 доларів США, що еквівалентно 813 001,20 грн., за рахунок чого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” за кредитним договором від 18 травня 2007 року № 03/1/149/07-Z, позичальником за яким є ОСОБА_1, по кредиту –50 803,40 доларів США (що еквівалентно 404 933,58 грн.), процентам –20 233,00 доларів США (що еквівалентно 161 269,15 грн.).

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телец-ВАК” (54010, м. Миколаїв, провулок Транспортний, 9, ЄДРПОУ 31707056) на користь ПАТ „Кредитпромбанк” (01017, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38, ЄДРПОУ 21666051) 710,34 доларів США державного мита (що еквівалентно 5 661,85 грн.) та 192,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Суддя                                                                                                                В.Д. Фролов