Справа № 2-а-4383/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 21.07.2011 року                                                                                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Рунчева О.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Нікополі адміністративну справу за позовом, за яким ОСОБА_1, звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополь про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, суд, -     

встановив:

ОСОБА_1  звернулася до суду із позовом і просить суд:  

- Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополь (далі по тексту УПФУ в м. Нікополь) незаконними по перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.

- Зобов’язати УПФУ в м. Нікополь провести перерахунок пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”виходячи з розміру середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески за   2009 рік, в розмірі 1650,43 грн.  

Свої вимоги мотивує тим, що вона отримує пенсію за віком. Після отримання пенсії продовжує працювати.    09.08.2010 року   звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв’язку зі збільшенням трудового стажу та заробітку. УПФУ в м. Нікополь було проведено такий перерахунок, але для перерахунку було застосовано середню заробітну плату за 2007 рік в розмірі 1197 грн. 91 коп.

Такі дії, ОСОБА_1, вважає протиправними з огляду на те, що згідно п. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”у разі якщо застра хована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перера хунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призна чення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати за періоди страхового стажу зазначений в ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески що передує року перерахунку пенсії.

Однак, відповідачем неправомірно при перерахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 р. в розмірі 1197 грн. 91 коп.

Представник УПФУ у м. Нікополь з зазначеними позовними вимогами не погодився, надіслав на адресу суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких, вважає, свої дії правомірним.

В запереченні до адміністративного позову зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(зі змінами, внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”) було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника середньої заробітної плати.

          Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року дані зміни, до ст. 42 Закону України  “Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування”в частині визначення середнього показника та порядку перерахування пенсій були визнані неконституційними.

В попередній редакції ч.4 ст.42 Закону України  “Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування”передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчисле на пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього За кону.

Таким чином, для перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам застосовується ст. 42 (яка не містить посилання на показник середньої заробітної плати) та ч. 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заперечення відповідача, суд вважає, що адміністративний позов  підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Нікополь і отримує пенсію за віком з  31.07.2004 року.

09.08.2010 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв’язку зі збільшенням трудового стажу та заробітку.

Позивачу було проведено перерахунок пенсії з підстав збільшення трудового ста жу, однак в перерахунок, в зв’язку зі збільшенням заробітної плати був проведений у відповідності до п.п.3  п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530, згідно якого, перерахунок пенсій проводиться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.

Суд вважає, що дії відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії по заробітній платі на підставах Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 є протиправними, виходячи з наступного.

Так, ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

При таких обставинах суд вважає, що ОСОБА_1  09.08.2010 року правомірно звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки вперше вона була  призначена з 31.07.2004 року.

Оскільки Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страху вання”не встановлено іншого порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, ніж у ст. 40 цього Закону, суд виходить з того, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а тому необхідно виходити з норм ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

З цих самих підстав суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про те, що ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за стосовується лише при призначенні пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп —заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс —середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск —сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз +... + Кз);

К —кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Оскільки позивачу під час перерахунку пенсії у  2010  році не було враховано середню заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за   2009 рік, суд вважає, що такі дії відповідача є неправомірними.

Крім того, застосування до перерахунку пенсії п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008  № 530, згідно якого при перерахунку пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, є безпідставними, оскільки ці норми суперечать ч. 2 ст. 40 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та не мають над ними вищої юридичної сили, а отже і не підлягають застосуванню.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги, за якими ОСОБА_1 звернулася до суду є обґрунтованими та підлягають  задоволенню.

У зв’язку с цим, суд приходить до висновку, що УПФУ в м. Нікополь слід зобов’язати провести перерахунок пенсії з  20.05.2011 року  із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за  2009 рік, в розмірі 1650,43 грн., у відповідності до ст. ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та виплатити різницю недоотриманої пенсії у встановленому законом порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9-15, 17, 94, 99, 159, 160, 161-163, 167. п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, ч. 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, Рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 № 19-рп/2010, суд

постановив:

Позов  ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополь щодо перерахунку пенсії з 20.05.2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. –протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополь провести перерахунок пенсії  ОСОБА_1  з 20.05.2011 року відповідно до ст.ст. 40,42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за  2009 рік, в розмірі 1650,43 грн. (одна тисяча шістсот п’ятдесят) грн. 43 коп.

Забезпечити виплату з урахуванням різниці, яка була виплачена у цій період, та виплачувати в перерахованому розмірі постійно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Нікопольський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття  постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.     

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя:О. В. Рунчева