ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-2/378 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"24" березня 2008 р. 09:55 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Шевчук Н.Г.,
при секретарі: Лівінській Ю.С.,
за участю
представників:
позивача –не з’явився;
відповідача –не з’явився;
третя особа –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом | Дочірнього підприємства Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління „Севастопольліфтсервіс” товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфткомфорт-ЛК” (99008, м. Севастополь, вул. Загородна балка, 3) |
до відповідача | Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) |
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2) |
про | визнання частково недійсним рішення № 650 від 12.09.2006, |
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління „Севастопольліфтсервіс” товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфткомфорт-ЛК” (далі –ДП СРБУ “Севастопольліфтсервіс”) звернулось у господарський суд у відповідності з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з адміністративним позовом до відповідача Севастопольської міської Ради про визнання частково недійсним рішення Севастопольської міської Ради № 650 від 12.09.2006 “Щодо реалізації тарифної політики у сфері житлового господарства”, визнавши його частково незаконним і таким, що не відповідає правовим актам вищої сили, в частині зазначення у пунктах 11, 13, 15 додатку №2 і у пункті 2 додатку №4 до рішення слів “для квартир вище перших поверхів”, а також у частині пунктів 10, 12, 14 додатку №2.
Позивач вважає, що невключення у тариф на послуги по утриманню та експлуатації житлових будинків і прибудинкових територій (квартирна плата) для населення для квартир перших поверхів тарифу за технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем порушує його інтереси, оскільки у зв’язку із цим не в повній мірі відшкодовуються витрати ДП СРБУ “Севастопольліфтсервіс” на обслуговування ліфтів і диспетчерських систем (т. 1 арк. с. 3-6, 82-83).
ДП СРБУ “Севастопольліфтсервіс” також вважає, що оскільки ліфтове господарство є складовою частиною всього житлового будинку, то всі його мешканці, в тому числі і ті, що проживають на перших поверхах, згідно рішення Конституційного Суду України №1-2/2004 від 02.03.2004 є співвласниками допоміжних приміщень і в силу положень статей 319, 322 Цивільного кодексу України зобов’язані утримувати це майно.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на невідповідність оскаржуваної частини рішення постанові Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій” (пункти 12, 13), Правилам утримання жилих будинків і прибудинкових територій, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150 “Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд”.
Севастопольська міська Рада проти позову заперечує з тих підстав, що встановлення оскаржуваним рішенням величини тарифу на технічне обслуговування, електроенергію і системи ДСС ліфтів нижчим від тарифу, розрахованого позивачем, не пов’язане з виключенням мешканців перших поверхів багатоповерхових будинків, обладнаних ліфтами, з числа платників цих послуг, оскільки вони не є споживачами таких послуг (т. 1 арк. с 27-29, 62-63, 105-107, 128-130).
Відповідач вважає, що рішення Севастопольської міської Ради №650 від 12.09.2006 прийняте у відповідності з повноваженнями згідно статей 7, 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” і не суперечить діючому законодавству.
Ухвалою від 16.02.2008 до участі у справі залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (т. 1 арк. с. 118).
Суд також встановив, що відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Севастопольською міською Радою 12.09.2006 на підставі Законів України “Про житлово-комунальні послуги” і “Про місцеве самоврядування в Україні” прийняте рішення №650 “Щодо реалізації тарифної політики у сфері житлового господарства” (т. 1 арк. с. 10-11), пунктом 1.2 якого затверджені тарифи на послуги з утримання і експлуатації житлових будинків та прибудинкових територій (квартирна плата) для населення (додаток №2) та соціальний тариф на послуги з утримання та експлуатації житлових будинків і прибудинкових територій з урахуванням пільг для малозабезпечених категорій громадян (додаток №4).
Відповідно до цього рішення до складу тарифів на послуги з утримання та експлуатації житлових будинків і прибудинкових територій для мешканців житлових будинків для квартир вище першого поверху, обладнаних ліфтами, включається і тариф за 1 кв.м. загальної площі за технічне обслуговування, електроенергію і системи ДСС ліфтів у розмірі 0,18 грн. для 7-9 поверхових будинків і 0,22 грн. для 10-12 поверхових та 0,32 грн. і 0,36 грн. відповідно для власників двох і більше квартир.
До тарифів для мешканців квартир перших поверхів таких будинків тариф за 1 кв.м. загальної площі за технічне обслуговування, електроенергію і системи ДСС ліфтів не включений (пункти 11, 13, 15 додатку №2 та пункт 2 додатку №4).
Відповідно до статті 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно статті 7, части 2 статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм; встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Оскаржуваним рішенням Севастопольської міської Ради тарифи за технічне обслуговування, електроенергію і системи ДСС ліфтів встановлені нижчі від розрахунку планових витрат, що подані ДП СРБУ “Севастопольліфтсервіс” до Севастопольської міської державної адміністрації за супровідним листом №97 від 03.05.2006 (т. 1 арк. с. 64-73).
Однак, виходячи з аналізу зазначених розрахунків та беручи до уваги Програму реалізації тарифної політики у сфері житлового господарства, яка також затверджена рішенням Севастопольської міської Ради №650 від 12.09.2006 (т. 1 арк. с. 10-11), та пояснення відповідача, встановлення цим рішенням тарифів на технічне обслуговування, електроенергію і системи ДСС ліфтів у розмірі, що не покриває заплановані позивачем витрати на утримання ліфтового господарства, не пов’язане з виключенням з числа платників цього тарифу мешканців квартир перших поверхів.
Так, Севастопольською міською Радою при встановленні (підвищенні у порівнянні з минулими роками) тарифів на послуги по утриманню і експлуатації будинків та прибудинкових територій як стан житлово-комунального господарства міста, так і соціальні аспекти тарифної політики, і, зокрема, рівень соціальної забезпеченості населення.
До того ж, розрахунки планових витрат на утримання ліфтового господарства виконані позивачем також за виключенням площі квартир перших поверхів, що і були взяті за основу розрахунків, що розглядались Севастопольською міською Радою при прийнятті оскаржуваного рішення.
Окрім того, відповідно до пункту 11 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій витрати на технічне обслуговування ліфтів (Влз) визначаються за формулою
Влз = Вл : Пл,
де Вл - вартість обслуговування одного ліфта (без електроенергії) за місяць (обчислюється відповідно до Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства); Пл - середня загальна площа квартир будинку (без квартир першого поверху), що обслуговується одним ліфтом.
Посилання позивача на те, що на мешканців квартир перших поверхів слід покласти витрати на утримання ліфтового господарства у порядку як на співвласників допоміжних приміщень, суд не приймає до уваги, оскільки мешканці цих квартир не користуються послугами, які надає позивач.
За таких обставин рішення Севастопольської міської Ради №650 від 12.09.2006 з урахуванням критеріїв, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є правомірним, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Роз’яснити сторонам, що:
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г.Шевчук