У Х В А Л А

27.10.06                                                                                 Справа № 01-10/14-623.

Суддя Яресько Б.В., розглянувши матеріали  за позовом Комунального підприємства «Кафе «Бістро», м. Алчевськ, Луганської області

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвостоксервіс», м. Алчевьк, Луганської області

про  стягнення 47413грн. 17 коп. та розірвання договору   

в с т а н о в и в :

1.До позовної заяви від 19.10.2006. №92 позивачем не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі та порядку.

В резолютивній частині позовної заяви позивач  просить:

-          стягнути з відповідача заборгованість  у сумі 20036,77 грн., неустойку у сумі 27317,10грн. та 3% річних у сумі 59,28 грн.

-          розірвати договір №386 від 30.08.06. та №404 від 20.09.06.;

      Відповідно до п.п. „а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” розмір державного мита по майнових спорах становить 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн.,  та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 грн. ;

          Відповідно  п. 10 Роз’яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди»від 29.02.96. № 02-5/95 розмір ставок державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має визначатися відповідно до п.п. «б»п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, тобто 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивачем заявлено 2 вимоги, з яких одна є немайновою (стягнення 47413,17 грн.), друга -  майновою (розірвання договорів).

Таким чином підлягає сплаті державне мито за немайновою вимогою –85 грн. та за майновою вимогою –1% від ціни позову.

Однак позивачем сплачено державне мито лише в сумі 474,14грн. (платіжне доручення № 135 від 23.10.06.), що не відповідає вимогам  законодавства.

2. До позовної заяви № 92 від 19.10.2006 позивач не подав належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

           Представлена копія  квитанції  від 05.10.06. №0011337, яка не  може бути належним доказам надсилання відповідачу копії позовної заяви № 92 яку складено та датовано 19.10.2006, оскільки на час направлення відповідачу   (05.10.06),   позовної заяви ще не існувало.

За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

 На підставі викладеного, керуючись п. 4, 6 ст. 63, Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

1.          Повернути заяву та додані до неї документи заявнику без  розгляду.

2.          Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

      Додаток (тільки заявнику):  на 22 аркушах, у т. ч. платіжне доручення  № 2600681 135 від 23.10.2006  на суму 474,14 грн. та  платіжне доручення №118  від 23.10.2006 на суму 118 грн.

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько