ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" травня 2008 р.                                                              Справа №  10/54

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»

                          м.Київ
до відповідача    Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі»

                          м.Рівне
про стягнення     106 420 грн. 37 коп. заборгованості по розрахунках та пені

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача-            Горін О.В., представник (довіреність б/н від 11.04.2008р.).

від відповідача-     не з’явився.

Представник відповідача в судове засідання 06.05.2008р. не з’явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку за наявними в матеріалах справи адресами.

Оскільки, позивач повідомив суд, що місцезнаходження відповідача: м.Рівне, вул.Грушевського,2-А, а з довідки ЄДРПОУ серія АВ №354292 вбачається, що 08.04.2008р. ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі»змінило фактичне місцезнаходження і станом на 08.04.2008р. місцезнаходження  ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі»: м.Рівне, вул.О.Теліги,2-А суд повідомив відповідача про час та місце слухання справи за двома адресами: м.Рівне, вул.Грушевського,2-А та м.Рівне, О.Теліги,2-А. Отримання відповідачем ухвали суду за адресою: м.Рівне, вул.Грушевського,2-А стверджено повідомленням відділення підприємства зв’язку, наявним в матеріалах справи. (а.с.62). Проте, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: м.Рівне, вул.О.Теліги,2-А було направлено ухвалу від 15.04.2008р. з довідкою відділення підприємства зв’язку: ”за адресою не існує”. Вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу реєстрації, всупереч п.5 ст.29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, - відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача –ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі».

Представник позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача 76 254 грн. 72 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар та 30 165 грн. 65 коп. пені згідно укладеного договору.

В судовому засіданні 15.04.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач не подав суду витребуваного ухвалами від 01.04.2008р. та від 15.04.2008р. відзиву на позов, вимог не заперечив, натомість, відповідач 05.05.2008р. подав через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі в зв’язку з прийняттям на загальних зборах ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі»рішення про припинення юридичної особи ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі»шляхом перетворення її в Приватне підприємство «Рівненські торгівельні мережі». Вказане клопотання відхилене судом як необгрунтоване.

Суд зробив все необхідне згідно ГПК України для захисту права відповідача на участь в судовому розгляді.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»- продавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі»- покупець 01.05.2007р. уклали договір купівлі-продажу №105с (надалі в тексті Договір) (а.с.9-10). Згідно з пп.2.1, 2.2 Договору продавець зобов’язувався передати у власність, а покупець –прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та за ціною, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару та є невід’ємними частинами цього Договору. Оплата здійснюється на протязі 21 календарного дня з моменту підписання відповідної видаткової накладної (п.4.3 Договору). Договір підписаний уповноваженими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі»і скріплений відбитками печаток сторін; змін та доповнень до Договору сторони не вносили.

Фактично, згідно накладних (а.с.11-28) позивач на протязі листопада 2007р.-січня 2008р. передав відповідачу товар в асортименті на загальну суму 76 483 грн. 56 коп., що стверджується підписами уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі»та відбитками печаток сторін на вищевказаних накладних, що стверджується матеріалами справи.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 228 грн. 84 коп. Сторони провели звірку взаєморозрахунків, за наслідками якої склали Акт, з якого вбачається, що станом на 29.02.2008р. заборогованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі»складає 76 254 грн. 72 коп. Акт підписано уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі», скріплено відбитками печаток сторін (а.с.57).

Таким чином, сума основного боргу відповідача становить 76 254 грн. 72 коп.

Покликаючись на п.4.4 Договору, позивач нарахував пеню за період з 29.11.2007р. по 28.03.2008р., сума якої складає 30 165 грн. 65 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошовоу суму. Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ч.2 ст.625 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  в  разі  порушення  боржником  зобов’язання.  Пенею  є  неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 76 254 грн. 72 коп. основного боргу стверджуються Договором, накладними, Актом звірки, розрахунками, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі стст. 509, 526, 655, 692 Цивільного кодексу України та стст. 173, 193  Господарського кодексу України.

Вирішуючи спір в частині стягнення неустойки, господарський суд виходить з таких обставин: сторони уклали договір купівлі-продажу, яким передбачили оплату отриманого товару в 21-денний термін; крім того, передбачили нарахування пені в розмірі 0,5% від суми несплаченої вартості переданого покупцеві товару за кожний календарний день прострочки. Відповідач - покупець таке прострочення допустив. При цьому, відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, - за просторочення грошового зобов’язання кредитор вправі нараховувати пеню на підставі угоди в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Враховуючи зазначене, обгрунтованим вбачається розрахунок пені, зроблений судом за період з 29.11.2007р. по 28.03.2008р. в сумі 3 296 грн. 90 коп. Відтак, в частині стягнення 26868 грн.75 коп. пені, на підставі ст.33 ГПК України, в позові необхідно відмовити.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 79 551 грн. 62 коп. боргу та пені. В решті позову відмовити. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита пропорційно розміру задоволених вимог та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі», яке знаходиться в м.Рівне, вул.О.Теліги,2-А на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів», яке знаходиться в м.Київ, бульвар Лесі Українки,15 76 254 грн. 72 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 3 296 грн. 90 коп. пені за період з 29.11.2007р. по 28.03.2008р., 795 грн.52 коп. витрат по сплаті державного мита та 88 грн. 21коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                І.Ю. Павлюк

Рішення  підписане суддею  "06" травня 2008 р..