П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.10.06                                                                                 Справа № 16/505.

          Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області,    м. Луганськ

до  фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про  стягнення 1377 грн. 00 коп.

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.,

від позивача -Меженська О. О., дов. від 01.09.06. №74,

                       Вербицький Д.В., дов. від 01.09.06. №73,

від відповідача -не прибув,

ВСТАНОВИВ:

          Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.09.06. згідно Господарського процесуального кодексу України у відповідності до поданої позовної заяви.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Оскільки першою (і основною) позовною вимогою було стягнення збитків за  рішенням органу владних повноважень, справу слід розглядати відповідно до вимог КАС України.

Тому провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суть спору: заявлена вимога про стягнення шкоди у сумі 1377грн., заподіяну державі в наслідок забруднення навколишнього середовища.

          Відповідач надіслав до суду листа від 03.10.06. з копію квитанції та повідомила про сплату шкоди до подачі позову до суду.

          Позивач підтримав позов і доповів суду про неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності відповідача і вказав, що по квитанції на суму 1378,36грн. від 27.07.05. №НОМЕР_1 шкода була виплачена за попереднє правопорушення -за період липня 2005 року.

          Відповідач вдруге не прибув у судове засідання з невідомих причин, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          Сторони примирення не досягли.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, судом встановлено, що перевіркою повноважних осіб позивача було встановлено факт самовільного використання відповідачем земель охоронної зони -парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сквер імені 30-річчя ВЛКСМ»у розмірі 231 квадратний метр - правовстановлюючих документів або дозволу на користування земельною ділянкою площею 231 кв. м. відповідач не має.

Відповідач має дозвіл на використання у парку лише 150 квадратних метрів в період з 01.05.05. по 31.10.05. Дані факти встановлені перевіркою державного управління екології та природних ресурсів у Луганській області з дотриманням вимог природоохоронного законодавства, про що складено акт  від 06.09.05.

Позивачем обчислено розмір збитків, причинених державі, у зв'язку з неправомірною поведінкою відповідача по використанню земельної ділянки спеціального призначення без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст.38 Закону України «Про природно-заповідний фонд» т.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.125 Земельного кодексу України. Розрахунок зроблено у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.98. №521 (додаток 9) та складає 1377грн. Один примірник акту було вручено відповідачу у відповідності до вимог закону.

Приписом від 06.09.05. позивач зобов'язав відповідача усунути порушення вимог закону у строк до 19.09.05. Припис отримано відповідачем, про що міститься його підпис у припису (а.с.7).

Відповідач не виконав вимогу позивача про сплату шкоди у сумі 1377грн. та не усунув порушення норм закону, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача спричинену шкоду у сумі 1377грн. на користь місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська.

Відповідач у судове засідання не прибув, доводів позивача не оспорив. Надіслав копію квитанції від 27.07.05. №НОМЕР_1 на суму 1378,36грн. і повідомив про сплату шкоди у повному обсязі.

Позивач заперечив доводи відповідача і зазначив, що по даній квитанції шкоду сплачено за правопорушення, скоєне відповідачем у липні 2005 року (акт від 12.07.05. і припис від 12.07.05., і у сумі 1378,36грн., а позов заявлено шкоди у сумі 1377грн. 

          Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до позову, приймаючи до уваги показання відповідача, а також керуючись правилами ст.125 Земельного кодексу України, ст.38 Закону України «Про природно-заповідний фонд»  т.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, оскільки нормою ст.224 ГК України встановлено обов'язок суб'єкту господарювання відшкодувати спричинену шкоду за порушення природоохоронного законодавства.

          Доводи відповідача про сплату шкоди у повному обсязі суд не приймає у зв'язку з тим, що відповідача притягнуто до відповідальності у вересні місяці 2005 року, а квитанція, надана відповідачем як доказ своїх заперечень до позову, датована 27.07.05. (№НОМЕР_1) і зовсім на іншу суму - на суму 1378,36грн., а до стягнення заявлено 1377грн. Крім того, відповідачу видано дозвіл начальником управління економіки Луганської міської ради від 26.04.05. на тимчасове зайняття земельної ділянки у парковій зоні для пересувної торгівлі продовольчими товарами у розмірі 150кв.м., а не для створення пункту громадського харчування площею 230кв.м. у зв'язку з чим до відповідача правомірно застосовано позивачем припис про усунення порушення вимог ст.125 Земельного кодексу України і вимоги про стягнення шкоди у сумі 1377грн.

          За таких підстав, слід стягнути з відповідача шкоду, спричинену державі, у сумі 1377грн.

Відповідно до правил ст.94 КАС України питання про судові витрати суд не вирішує, оскільки відповідач звільнений від їх сплати.

Згідно ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 150, ,158 -163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

П О С Т А Н О В И В:

1.            Позов задовольнити.

         2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, АДРЕСА_1, ін. код НОМЕР_1

на користь: 

-          державного бюджету України шкоду у сумі 1377грн. на балансовий рахунок 31515903600006 спеціального фонду місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська, код ЄДРПОУ 24046582 ВДК Ленінського району м. Луганська,  одержувач -УДК у Луганській області, банк -Управління Державного казначейства в Луганській області, МФО 804013,  код бюджетної класифікації 24061600. Видати виконавчий лист позивачу по його заяві.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 27.10.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                      Р.М. Шеліхіна