ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

УХВАЛА

"22" лютого 2012 р.                                                        Справа № 111/14б-03/3-06/11

За заявою    Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь, м. Ірпінь

до                  ВАТ “Ірпінський комбінат “Перемога”, м. Ірпінь

про                банкрутство

Суддя –Мальована Л.Я.

                                                                             заявник –ОСОБА_1, дов. №

                                                 Представники:                    8/10-0-35 від 07.02.2012 р.

                                                                         ліквідатор –не з’явився    

                                          голова комітету кредиторів –Судук М.М.

                                      секретар комітету кредиторів –Пархомчук Д.Ю.

                                                  арбітражний керуючий –Гороховський А.В.        

                                         Обставини справи:

        До господарського суду Київської області надійшла скарга від Ірпінської ОДПІ на дії ліквідатора ВАТ “Ірпінський комбінат “Перемога” Дяченко С.В.

        В обгрунтування поданої скарги заявник посилається на те, що вартість майна –цілісного майнового комплексу ВАТ “Ірпінський комбінат“Перемога” складає біля 36 000 000 грн., а ліквідатором було реалізовано майно за 4 688 152 грн. 18 коп., тобто продаж майна було здійснено з порушенням вимог закону, без попереднього формування пасиву боржника, без проведення інвентаризації, та за суттєво зниженою ціною, що завдало значних збитків кредиторам та боржнику.

      Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону при реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий зобов’язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Ліквідатором порушені вимоги ч. 3 ст. 30 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ч. 2 ст. 15 ЗУ “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Кошти отримані від реалізації направлялись на виплату залученим фахівцями у ліквідаційній процедурі, на виплату винагороди за цивільно-правовими угодами, заборгованості перед Пенсійним фондом, виплату експертам-оцінювачам, послуги біржі, за використану електроенергію та інші виплати.

       Тобто, більше 40% суми ліквідатором витрачено не на погашення кредиторських вимог банкрута, а на виплату винагороди залучених фахівців та за цивільно-правовими угодами.

       Ч. 2 ст. 22 Закону передбачено, що строк ліквідпроцедури не може перевищувати дванадцять місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом. Отже, встановлений судом строк ліквідпроцедури закінчився 24.08.2011 року. Однак, ліквідатором не були виконані всі дії у ліквідпроцедурі, внаслідок чого звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження господарському суду не подані.

      Ч. 4 ст. 25 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов’язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

      Враховуючи допущені ліквідатором порушення вимог чинного законодавства скаржник просить суд припинити повноваження ліквідатора ВАТ “Ірпінський комбінат“Перемога” Дяченка С.В. та призначити нового ліквідатора по справі –Гороховського А.В.

      Ліквідатор в засідання суду не з’явився, але через канцелярію господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (перебуванням на амбулаторному лікуванні).

Представник Ірпінської ОДПІ в судовому засіданні повідомив, що ліквідатором погашена конкурсна кредиторська заборгованість повністю, та частково поточна, але доказів сплати до суду не надав.

       Ухвалою суду від 17.02.2012 року було зобов’язано скаржника надати докази надсилання копії скарги ліквідатору. Вимоги суду кредитор не виконав, посилаючись на те, що ухвалу суду він не отримав, просить за результатами розгляду скарги винести відповідну ухвалу на розсуд суду.

        Голова комітету кредиторів усно повідомив суд, що ліквідатором належним чином виконуються обов’язки відповідно до Закону, копії скарг він не отримував, на день розгляду скарги погашена кредиторська заборгованість по всім фондам, просить суд в задоволенні скарги відмовити.

        Секретар комітету кредиторів підтвердив, що ліквідатором повністю погашені кредиторські вимоги другої та третьої черг згідно ст. 31 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та надав копії платіжних доручень, які свідчать про погашення кредиторських вимог.

         Заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що подана скарга на дії ліквідатора не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дії ліквідатора (ліквідаційної комісії можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, упавноваженим управляти майном) банкрута;особою, яка відповідає за зобов»язання банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Згідно з приписом ч. 8 ст. 31 Закону невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліценції. Але враховуючи освіту, досвід (понад 10 років) та показники роботи у попередніх справах, у яких брав участь арбітражний керуючий Дяченко С.В., наявність у нього організаційних можливостей свідчать що він належним чином виконує передбачені законом обов’язки, а тому заслухавши пояснення скаржника суд вважає, що доказів неналежного виконання ліквідатором ВАТ “Ірпінський комбінат “Перемога” Дяченком С.В. ним не подано. Крім того як зазначалось вище скаржник не надав і доказів надсилання копії скарги ліквідатору, а подана ним скарга є ідентичною як і скарга Управління ПФУ у м. Ірпінь.

         Враховуючи подані до суду докази, а саме копії платіжних доручень які свідчать про погашення кредиторських вимог, суд не вбачає підстав для заміни ліквідатора.

Керуючись ст.ст. 31, 25 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 ГПК України,  суд –     

                                               У Х В А Л И В:

1. Скаргу Ірпінської ОДПІ на дії ліквідатора ВАТ “Ірпінський комбінат ”Перемога” Дяченко С.В. залишити без задоволення.

2. Копію ухвали надіслати скаржнику та ліквідатору.

Суддя                                                                            Мальована Л.Я.