У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  22 лютого   2012 року                                                                                   м. Київ                                  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:

Головуючого: Пшонки М.П.,

 Суддів:  Мазур Л.М.,

                Макарчука М.А., Маляренка А.В.,

Писаної Т.О.,

          розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до ОСОБА_4 про стягнення суми,

за касаційною скаргою Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2010 року,

                    в с т а н о в и л а:

        У квітні 2004 року Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення 1047944 грн. збитків, завданих порушенням зобов’язань за договором.

       Вказав, що 29 листопада 1999 року між сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом об’єкту виробничої бази АБЗ «Укравтодор» в с. Громово Чорноморського району Автономної Республіки Крим.

        Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 26 січня 2004 року вказаний договір купівлі-продажу розірваний і відповідача зобов’язано повернути вказаний вище об’єкт, однак відповідач ОСОБА_4 повернув придбаний ним об’єкт у неналежному стані, чим заподіяв позивачу збитки у розмірі 1047944 грн., які сплатити в добровільному порядку відмовився.

        Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 19 березня 2009 року позов Фонду майна АР Крим задоволено частково.

       Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Фонду майна АР Крим 6496,05 грн.  

       Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі               65 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

      В іншій частині позову відмовлено.

      Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від                        23 березня 2010 року рішення  Чорноморського районного суду АР Крим від 19 березня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення.

     У задоволенні позову Фонду майна АР Крим до ОСОБА_4 про стягнення збитків в сумі 1047944 грн. відмовлено повністю.

          У касаційній скарзі Фонд майна Автономної Республіки Крим просить скасувати рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

         Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 25 листопада 2011 року на підставі Закону України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» справа передана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи заявлені вимоги та стягуючи з відповідача 6496,05 грн., місцевий суд керувався правилами ст.1166 ЦК України і виходив із вартості 93 залізобетонних панелей.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове про відмову у позові, апеляційний суд застосував ч. 2 ст. 22 ЦК України і вважав, що позивачем не доведена протиправна поведінка відповідача та інші складові цивільної відповідальності, а тому заявлений позов є необґрунтованим.

Проте погодитися з такими висновками не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним   є  рішення,  яким  суд,  виконавши  всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим  є  рішення,  ухвалене  на  основі  повно  і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених  тими  доказами, які були досліджені в судовому засіданні.     

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне  судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін,  друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Судами встановлено і не заперечується в касаційній скарзі, і підтверджується письмовими доказами,  що відповідно до договору купівлі-продажу від 29 листопада 1999 року позивач продав, а відповідач купив незавершений будівництвом об’єкт виробничої бази АБЗ «Укравтодор» в                 с. Громово Чорноморського району Автономної Республіки Крим. Згідно з пунктом 5.3 угоди відповідач зобов’язався в шестимісячний термін з моменту підписання договору здійснити розбирання об’єкта на будівельні матеріали та звільнену територію передати сільській раді (а.с.8-12).

          Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 26 січня 2004 року позов Фонду майна АР Крим задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу від 29 листопада 1999 року незавершеного будівництвом об’єкту виробничої бази АБЗ «Укравтодор» в с. Громово Чорноморського району Автономної Республіки Крим.

    Зобов’язано відповідача повернути позивачу придбане майно (а.с.6).

    Із зазначено рішення вбачається, що підставою розірвання договору стало невиконання відповідачем обов’язку, встановленого пунктом 5.3 договору.

    Вірно встановивши ці обставини, суди попередніх інстанцій дали їм неправильну правову оцінку і не звернули уваги на те, що заявлені вимоги ґрунтуються на невиконанні договору, а саме на розрахунку вартості розтраченого відповідачем  і не повернутого позивачу майна відповідно до рішення місцевого суду від 26 січня 2004 року.

    Помилившись у предметі судового спору, суди не з’ясовували обставини, які підлягали доказуванню, а саме, обсяг майна переданого відповідачу за договором та обсяг майна, повернутого ним після розірвання, і вартість розтраченого майна.

    Оскільки суди не з’ясували всі обставини, які відносяться до предмету доказування та в порушення вимог ст. ст. 10, 11, 61 ЦПК України не перевірили належними та допустимими доказами доводів позивача і заперечення відповідача, і ці порушення можливо усунути лише при новому  розгляді справи, оскаржувані рішення з огляду на вимоги ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

у  х  в  а  л  и  л  а :

 Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

           Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                          Пшонка М.П.

Судді:                                                                       Мазур Л.М.

                                                                                   Макарчук М.А.

                                                                                   Маляренко А.В.

                                                                                   Писана Т.О.