ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

За заявою кредиторів: Приватного сільськогосподарського підприємства імені Партизанської іскри та Відкритого акціонерного товариства "Первомайськавтотранс" господарський суд Миколаївської області ухвалою від 31.01.2008 (суддя: Цвєткова П.В.) порушив провадження

Доповідач: Продаєвич Л.В.

у справі про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя" (надалі –АТВТ "Гілєя").

Зазначена ухвала місцевого господарського суду оскаржена АТВТ "Гілєя" в апеляційному порядку, при якому Одеським апеляційним господарським судом ухвалою від 25.02.2008 (судді: Воронюк О.Л. –головуючий, Єрмілов Г.А., Лашин В.В.) відмовлено скаржнику у прийнятті його апеляційної скарги до розгляду, повернуто апеляційну скаргу товариству.

Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість оскарження ухвал, які забезпечують рух судового процесу.

Не погоджуючись з винесеною апеляційним господарським судом ухвалою, АТВТ "Гілєя" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування через неправильний висновок суду, оскільки ухвалою господарського суду Миколаївської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, у зв'язку з чим порушуються права боржника, передбачені статтями 316, 317 Цивільного кодексу України, статтею 134 Господарського кодексу України, як власника майна.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 21.04.2008 № 02-12/І/68 призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю. - головуючий, судді – Заріцька А.О., Продаєвич Л.В.

На виконання ухвали Вищого господарського суду України від 07.04.2008 АТВТ "Гілєя" надано оригінал апеляційної скарги з відповідними додатками до неї та заявлено клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке задоволенню не підлягає з огляду на приписи статей 1114, 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 07.04.2008, надіслана сторонам у справі –07.04.2008 року), проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятої Одеським апеляційним господарським судом ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для її скасування, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 31.01.2008 порушено провадження у справі на підставі статей 6, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Указаною ухвалою призначено підготовче засідання на 21.02.2008; витребувані від сторін необхідні для розгляду заяви документи; заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії:

-          щодо майнових активів боржника,

-          щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи-боржника

та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на приписи статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом чинного Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду не підлягає оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку, а відтак, апеляційний господарський суд правильно вказав, що ухвала місцевого господарського суду про порушення провадження у справі не оскаржується. Проте,  Одеський апеляційний господарський суд припустився помилкового висновку, що ухвала суду першої інстанції від 31.01.2008 лише забезпечує рух судового процесу, не врахувавши положень статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 66-67 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 101 цього Кодексу, за приписами якої апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться як ухвали, що спрямовані на забезпечення судового процесу (про призначення судового засідання, витребування необхідних документів тощо), так і ухвали, які визначають майнові права та обов'язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство.

Господарським судом Миколаївської області у пункті 6 резолютивної частини ухвали від 31.01.2008 разом з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, який згідно з частиною 4 статті 12 вказаного Закону вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, встановлено заборону на вчинення певних дій щодо майнових активів боржника та його реорганізації чи ліквідації.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

При цьому, господарський суд може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Відповідне положення міститься у статті 66 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено вичерпний перелік заходів щодо забезпечення таких вимог.

Виходячи зі змісту цих норм, господарський суд у справі про банкрутство може вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, передбачених статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом" та статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, і не позбавлений права вжити інших заходів, які на переконання суду є необхідними у конкретній справі з урахуванням того, що такі заходи мають відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника і не перешкоджати його фінансово-господарській діяльності, оскільки підприємницька діяльність підприємства-боржника не припиняється у зв'язку з порушенням справи про банкрутство.

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Господарський суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Згідно з частиною 3 статі 67 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга боржнику повернута судом апеляційної інстанції з порушенням статті 97 Господарського процесуального кодексу України, у наслідок чого оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя" –задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2008 у справі №14/44/08 –скасувати.

       Справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий:                                                                                   І.Панова

Судді:                                                                                         А. Заріцька

                                                                                                              Л. Продаєвич