Справа  № 2-а-860/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.02.2011                                                                                м. Христинівка   

    Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Олійник М.Ф.,  розглянувши в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаські області про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити  щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни,                                                                                                                           в с т а н о в и в :

 Позивач 17.01.2010 року звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити  щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни. Підставою для звернення вважає те, що вона відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно з ст. 6 Закону України  № 2195- ІV дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Законами України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки зупинялась дія ст.6 Зазначеного Закону. Однак, рішенням Конституційного Суду України № 6 рп / 2007 від 9 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року.  Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Просить визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії і здійснити виплату щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006р. по 31.10.2010р. в сумі 6757,20 грн.

Відповідачем до суду подано заперечення на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає,  що позов слід задовольнити частково з таких підстав:

- ухвалою Христинівського районного суду від 21.01.2011 року позовні вимоги в частині періоду з 01.01.2006 року до 16.07.2010 року включно залишені без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду;   

- позивач відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни,   що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні та її паспортом, копії яких є у матеріалах справи та не заперечується відповідачем. Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років;

- позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни»,   що не заперечується відповідачем   та  надає їй права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни";

- відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком;

- згідно з ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;

- з набранням чинності 1 січня 2006 року Закону № 2195 дія ст.6 цього закону була призупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а після внесення до останнього змін —було передбачено поетапне запровадження такого підвищення;

- підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції;

- відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені;

- таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004р;

- у 2010 році дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України;

- з матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році  не здійснював, а також не проводив виплату. За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”;

- за положеннями чинного законодавства України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає;

- згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом;

- з матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачу,  як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, оскільки вона суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу;   

- враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач проявив бездіяльність щодо виконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за вказані періоди перерахунок надбавки до пенсії позивачу та виплати їй пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV;

- особливий статус «дітей війни»та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV);   

- Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів;   

- таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", покладено на УПФУ в Христинівському районі Черкаської області;

 - статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав;   

- за змістом ч. 1 ст.4 6 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом;   

- Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% підвищення до пенсії;

- відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України;

- згідно з абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади;   

- відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій;   

 - пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії;   

- отже, обов'язок нарахування та виплати підвищення до пенсії, яке передбачене Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України;

- враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку  на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин;

- відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком;

- отже, можлива відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача;     

- задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про нарахування відповідачем підвищення до пенсії у визначеній грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки, такі виплати не були нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження;     

- виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, суд вважає необхідним на підставі ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Христинівському районі по невиконанню з

30.05.2010 року приписів статті 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни",  яка призвела до  порушення прав позивача на  своєчасне нарахування на отримання  підвищення до пенсії;

- суд вважає, що позов в частині позовної вимоги зобов’язання надалі нараховувати підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав суду доказів, що на час його подання відповідач мав намір у майбутньому порушувати його права.

Керуючись ст.22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 11, 71, 159, 160, 162, 183-2, 256 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаські області про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити  щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни задовольнити частково.   

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області щодо невиплати в повному обсязі щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1 з 17 липня 2010 року до 31 грудня 2010 року включно.   

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на  30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру,  встановленого  ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 17 липня 2010 року до 31 грудня 2010 року включно, за виключенням виплаченого підвищення за вказаний період.   

У задоволенні решти вимог позову відмовити.            

Постанова підлягає негайному виконанню.           

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного  адміністративного суду через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.

Суддя           М. Ф. Олійник