ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2012 року справа № 5020-899/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Публічного акціонерного товариства «Естейтбілдінг»
(вул. М.Музики, б.78А, м. Севастополь, 99029)
до Дочірнього підприємства «Арка»Закритого акціонерного товариства «Югрибстрой»
(Камишове шосе, б.14, м. Севастополь, 99014)
про стягнення 21 704,64 грн.,
за участю представників сторін:
позивача – ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.06.2011;
відповідача – не з’явився.
Публічне акціонерне товариство «Севастопольжитлобуд»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Дочірнього підприємства «Арка»Закритого акціонерного товариства «Югрибстрой»(далі –Відповідач) про стягнення попередньої оплати у розмірі 21 704,64 грн.
Позовні вимоги з посиланням на статті 205, 207, 693 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов`язку з постачання товару, сплаченого Позивачем за виставленими Дочірнього підприємства «Арка»Закритого акціонерного товариства «Югрибстрой»рахунками.
Ухвалою суду від 10.06.2011 порушено провадження у справі, цією ухвалою суд повідомив позивача про те, що господарським судом міста Севастополя розглядається справа №5020-812/2011 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „Арка” Закритого акціонерного товариства „Югрибстрой”.
Ухвалою суду від 20.07.2011 провадження у справі №5020-899/2011 зупинено до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі господарського суду міста Севастополя №5020-812/2011 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства «Арка»Закритого акціонерного товариства «Югрибстрой».
Судом встановлено, що ухвалою суду від 29.11.2011 у справі №5020-812/2011 затверджений реєстр вимог кредиторів Дочірнього підприємства «Арка»Закритого акціонерного товариства «Югрибстрой», постановою суду від 26.01.2012 боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черевача Миколу Михайловича.
Ухвалою суду від 06.02.2012 провадження у справі було поновлено.
Представник Відповідача у засідання суду 20.02.2012 без поважних причин явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання на адресу суду від арбітражного керуючого ліквідатора Дочірнього підприємства «Арка»Закритого акціонерного товариства «Югрибстрой»Черевача Миколая Михайловичу надійшло клопотання №84 від 15.02.2012 про розгляд справи без участі представника Відповідача (вх. №1675/12 від 17.02.2012). Крім того, у зазначеному клопотання ліквідатор зазначив, що проти позовних вимог заперечує, оскільки ухвалою суду від 19.01.2012 кредиторські вимоги Позивача у розмірі 21 704,64 грн. були розглянуті в окремому судовому засіданні та залишені без розгляду.
Відповідно до положень частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Судом встановлено, що відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом за електронним запитом, повне найменування юридичної особи за ідентифікаційним кодом 01267260 є: «Публічне акціонерне товариство «Естейтбілдінг».
Представник Позивача в судовому засіданні 20.02.2012 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
12.01.2009 між Публічним акціонерним товариством «Севастопольжитлобуд»та Дочірнім підприємством «Арка»Закритого акціонерного товариства «Югрибстрой»було здійснене звірення взаємних розрахунків щодо поставки оплаченого шляхом попередньої оплати товару. Актом звірення, підписаним сторонами, було встановлено, що Відповідач не здійснив поставку товару на суму 53 691,84 грн. /а.с.12/.
27.02.2009 Відповідачем була здійснена поставка товару Позивачу на суму 31 987,20 грн., про що свідчить видаткова накладна №РН-0000003 від 27.02.2009 /а.с.13/. У зв’язку з чим заборгованість Відповідача щодо поставки оплаченого товару склала 21 704,64 грн. (53 691,84 грн. –31 987,20 грн. = 21 704,64 грн.).
27.12.2010 Позивачем на адресу Відповідача був надісланий лист-вимога б/н від 27.12.2010, відповідно до якого Позивач відмовився від поставки товару та просив Відповідача у семиденний строк повернути попередню оплату товару на суму 21 704,64 грн. /а.с.8-11/. Однак попередня оплата у розмірі 21 704,64 грн. Відповідачем повернута не була.
Викладені обставини з’явилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Частиною другою статті 206 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором поставки. Ці дії згідно зі статтями 11, 712 Цивільного кодексу України є підставою виникнення у Відповідача обов’язку сплатити заборгованість за поставлений Позивачем товар у повному обсязі.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною другою статті статтею 692 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на юридичну адресу Відповідача 27.12.2010 був надісланий лист-вимога про повернення суми попередньої оплати товару у розмірі 21 704,64 грн. /а.с.8-11/, а також акт звірки взаємних розрахунків. Факт його направлення підтверджується описом вкладення в цінний лист від 27.12.2010 /а.с.10/. Однак, зазначена вимога була повернута Позивачу 29.10.2010 з відміткою пошти про «закінчення терміну зберігання»/а.с.11/.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.05.2011 порушено провадження у справі про банкрутство №5020-812/2011 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „Арка” Закритого акціонерного товариства „Югрибстрой”.
Ухвалою суду від 12.07.2011 у справі №5020-812/2011 за результатами проведення підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном боржника Дочірнього підприємства “Арка” Закритого акціонерного товариства “Югрибстрой” строком на 6 місяців, призначено розпорядником майна боржника –Черевача Миколу Михайловича.
29.09.2011 в газеті „Урядовий кур’єр” №9-16 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ДП „Арка” ЗАТ „Югрибстрой”.
Таким чином, виявлення кредиторів боржника проводилось в період з 30.09.2011 по 31.10.2011 включно.
Ухвалою суду від 29.11.2011 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів. Цією ж ухвалою визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі.
Ухвалою суду від 19.01.2012 залишена без розгляду заява Публічного акціонерного товариства „Естейтбілдінг” (який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Севастопольжитлобуд») про включення кредиторських вимог у розмірі 21 704,64 грн. до реєстру вимог кредиторів ДП „Арка” ЗАТ „Югрибстрой”.
Судом при розгляді цієї заяви встановлено, що грошові вимоги заявника до боржника ґрунтуються на факті поставки товарів протягом 2004-2008 років, при цьому станом на 28.02.2009 заборгованість Дочірнього підприємства “Арка” Закритого акціонерного товариства “Югрибстрой” перед заявником становить 21 704,64 грн., що свідчить про те, що вимоги є конкурсними, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство (27.05.2011).
Однак заява про визнання кредиторських вимог була подана заявником до суду 05.01.2012, а боржнику та розпоряднику майна –29.12.2011, тобто після закінчення встановленого Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строку, у зв’язку з чим заявлені заявником конкурсні грошові вимоги до боржника є погашеними.
Судом при винесенні ухвали про порушення провадження у справі №5020-899/2011 було повідомлено Позивача про те, що господарським судом розглядається справа №5020-812/2011 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „Арка” Закритого акціонерного товариства „Югрибстрой”.
Відповідно до пункту 54 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.М. Юріна
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 27.02.2012.