ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
14 лютого 2012 року справа № 5020-10/068
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши заяву Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом:
Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”
(вул. Володарського, 10, м. Севастополь, 99011)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_1, 99040)
Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес”
(вул. Репіна, 24, м. Севастополь, 99053)
про стягнення 653 335,53 грн., у тому числі: 613 846,75 грн. –основний борг, 36 434,66 грн. –проценти за користування кредитом, 3 054,12 грн. –пеня, та звернення стягнення на предмет іпотеки,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” –ОСОБА_3, довіреність №2584 від 01.09.2010;
фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 – ОСОБА_4, довіреність №603 від 30.10.2011;
Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” –ОСОБА_5, довіреність б/н від 01.12.2010.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.05.2010 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” задоволені у повному обсязі, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 03.04.2007, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” та Кооперативом „Херсонес”, правонаступником якого є ПП „Кооператив „Херсонес”; задоволено з вартості предмета іпотеки, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” на загальну суму 653 335,53 грн.; встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 938000,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 06.05.2010 змінено в частині визначення початкової ціни предмету іпотеки, пункт 4 резолютивної частини рішення викладений у наступній редакції: “Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки –промбудівлі з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка складається в цілому з промбудівлі літ. „А”, прибудови літ. „а”, прибудови літ. „а1”, сходів з майданчиком, сходів з майданчиком, ганків 2 шт., гаражу літ. „Б”, гаражу літ. „В”, оглядової ями літ. „Б”, сараю літ. „Г”, сараю літ. „Д”, навісу літ. „Е”, навісу літ. „Ж”, сараю літ. „З”, сараю літ. „И”, сараю літ. „К”, навісу літ. „Л”, сараю літ. „М”, сараю літ. „Р”, навісу літ. „С”, огорожі, замощення, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 2 845 260,00 грн. (два мільйони вісімсот сорок п’ять тисяч двісті шістдесят грн. 00 коп.)”. Врешті судове рішення залишено без змін.
16.03.2011 від Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” надійшла заява №С-12-88-0-2-1/137 від 16.03.2011 про видачу додаткового рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” солідарно на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” заборгованості за кредитним договором №014/04-02/083-07 від 03.04.2007 в сумі 653 335,53 грн.
На виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 06.05.2010 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року був виданий наказ від 10.03.2011 по справі №5020-10/068.
Додатковим рішенням від 27.04.2011 резолютивну частину рішення суду від 06.05.2010 по справі №5020-10/068 доповнено пунктом 5, відповідно до якого стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” солідарно на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” 653 335,53 грн., з яких: 613 846,75 грн. –основний борг, 36 434,66 грн. – проценти за користування кредитом, 3054,12 грн. –пеня.
На виконання додаткового рішення господарського суду міста Севастополя від 27.04.2011 були видані накази від 13.05.2011 та від 30.05.2011 по справі №5020-10/068.
14.10.2011 представник Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” подав заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а також виклав клопотання про зупинення стягнення за наказом господарського суду міста Севастополя від 30.05.2011.
Згідно з частиною другою статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу.
Проте, 16.09.2011 справа №5020-10/068 разом з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 надіслана до Вищого господарського суду України.
Ухвалою суду від 17.10.2011 вирішення питання про прийняття до розгляду зазначеної заяви відкладено до повернення матеріалів справи №5020-10/068.
Зазначена дія суду узгоджується з позицією, викладеною у пункті 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
11.01.2012 справа №5020-10/068 повернулася на адресу господарського суду міста Севастополя, ухвалою від 17.01.2012 заява призначена до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні 14.02.2012 представники заявника та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, наполягали з підстав, викладених у заяві, зокрема, посилаючись на те, що суд безпідставно допустив подвійне стягнення у супереч правової позиції Верховного Суду України, викладеної в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки), та помилково видав накази про стягнення з відповідачів заборгованості.
Представник стягувача проти задоволення заяви Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” заперечував, зокрема, посилаючись на те, що додаткове рішення у справі №5020-10/068 від 27.04.2011 не оскаржувалось та набрало законної сили.
Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи №5020-10/068, суд встановив наступне.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому об’єднані позовні вимоги про: стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором (обґрунтовані невиконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 умов кредитного договору №014/04-02/083-07 від 03.04.2007 та Приватним підприємством „Кооператив „Херсонес” умов договору поруки №1 від 03.04.2007) та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить Приватному підприємству „Кооператив „Херсонес” (на підставі договору іпотеки від 03.04.2007).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.05.2010, зміненим постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 в частині визначення початкової ціни предмету іпотеки, та додатковим рішенням господарського суду міста Севастополя від 27.04.2011 у справі №5020-10/068 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” задоволені у повному обсязі.
На виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 06.05.2010, зміненого постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 в частині визначення початкової ціни предмету іпотеки, виданий наказ від 10.03.2011 про примусове виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
На виконання додаткового рішення господарського суду міста Севастополя від 27.04.2011, яке не було оскаржено та набрало законної сили 11.05.2011, були видані: накази від 13.05.2011 та від 30.05.2011 про примусове виконання рішення про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором №014/04-02/083-07 від 03.04.2007.
У заяві від 14.10.2011 представник Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” /а.с.128-129 т.3/ вимагає визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ від 30.05.2011 про примусове виконання рішення про стягнення з Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” заборгованості за кредитним договором №014/04-02/083-07 від 03.04.2007 солідарно з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що суд безпідставно допустив подвійне стягнення у супереч правової позиції Верховного Суду України, викладеної в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки).
Суд вважає тлумачення заявником викладеного в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, Верховного Суду України (2009-2010 роки) помилковим, оскільки зі змісту цього узагальнення вбачається, що мова йде про розгляд справ про звернення стягнення на предмет іпотеки, а у позові по справі №5020-10/068 об’єднані позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Законодавство України, чинне на час звернення позивача до суду, не містить приписів щодо черговості вжиття заходів до задоволення вимог кредитора та заборони задоволення вимог кредитора до звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо зобов’язання забезпечено заставою. Забезпечення виконання зобов’язання його не припиняє.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 599 ЦК встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статей 12, 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права, зокрема, право на захист, вільно, на власний розсуд.
Судом встановлено, що як на час звернення позивача до суду з позовом у справі №5020-10/068, так і на час розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, кредиторські вимоги банку не погашені.
Згідно зі статтею 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частиною другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Таким чином, за відсутності погашення заборгованості за кредитним договором перед позивачем, підстави для задоволення заяви про визнання наказу від 30.05.2011 у справі №5020-10/068 таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Керуючись статтями 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Суддя О.М. Юріна