У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 лютого  2012 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду                        м. Кіровограда від 22 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 1 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, приватного підприємства «Черемшина-Люкс» про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 1 лютого 2012 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в сумі 30 920,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Суди правильно визначили, що за змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.  

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.  ОСОБА_3 надав суду розписку ОСОБА_2 про отримання останнім позики у встановленому розмірі. Вказана розписка ОСОБА_2 не ос порена. Також відсутні докази того, що вказані кошти були витрачені на потреби юридичної особи ПП «Черемшина-Люкс».

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, приватного підприємства «Черемшина-Люкс» про стягнення боргу за договором позики.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ                                    О.М. Ситнік