Судове рішення #21405182


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 березня 2011 року                                                       м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

                 головуючого  –   Громіка Р.Д.

                 суддів         –   Панасенкова В.О.,  Драгомерецького М.М.  

                 при секретарі  –  Щуровській О.Д.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від   22 липня 2010 року   по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії до ОСОБА_1 та ТОВ «Надія», про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором,

встановила:

14.12.2009 року АКБ «Укрсоцбанк» звернувся з позовом до відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 04.04.2008 року між банком та  ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за яким банк надав йому грошові кошти в   розмірі 69300 доларів США з правом банку вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості за кредитом.

Крім того, за договором поруки від 04.04.2008 року між позивачем та ТОВ «Надія», останнє взяло на себе зобов'язання позичальника, які витікають з умов вищезазначеного кредитного договору.

Посилаючись на порушення відповідачами умов кредитного договору та договору поруки, позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів в солідарному порядку наявну заборгованість по кредитного договору у розмірі 621806 грн. 18 коп., а також понесені судові витрати: на оплату судового збору - 1700 грн. та ІТЗ розгляду справи - 120 грн.

В процесі розгляду справи в порядку ст. 37 ЦПК України до участі у справі ухвалою куду залучений правонаступник АКБ CP «Укрсоцбанк» - ПАТ Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії.

    Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, пославшись на те, що укласти кредитний договір його умовило керівництво підприємства, де він працював - ТОВ «Надія», а він зазначені документи не прочитав, однак, підписав.

Представник відповідача - ТОВ «Надія» в судове засідання не з'явився, повідомлений про розгляд справи належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення № 1051384), про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавав.

Рішенням суду позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії до ОСОБА_1, ТОВ «Надія» про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором був задоволений. Було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Надія» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії заборгованість за кредитним договором № 2008/13-1-08/171 від 4.04.2008 року у розмірі 621806 грн. 18 коп.

Також було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії судові витрати:

•   -     на оплату судового збору у розмірі 850 грн.

•   -     на оплату витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн.

Та стягнуто з ТОВ «Надія» на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії судові витрати:

•   -     на оплату судового збору у розмірі 850 грн.

•   -     на оплату витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив  з того, що позичальник -  відповідач ОСОБА_1, та поручитель  - відповідач ТОВ «Надія», не виконали взяті на себе зобов’язання за кредитним договором і за договором поруки в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Тому з них на користь позивач підлягає стягненню  заборгованість за договором кредиту в розмірі 621 806 грн. 18 коп. солідарно.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися в повному обсязі неможливо, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

04.04.2008 року між АКБ CP «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за №2008/13-1-08/171.

На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачеві грошові кошти у сумі 69300 доларів США, що підтверджується заявою про видачу готівки від 04.04.2008 року із зазначенням змісту проведеної операції по отриманню грошових коштів, ідентифікаційного номеру, паспортних відомостей, місця проживання ОСОБА_1

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що така заява підписана ним.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.1.1. договору кредит наданий строком до 03.04.2015р. зі сплатою за користування ним з розрахунку 12, 55 % річних.

За договором ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання по поверненню кредиту шляхом здійснення щомісячних рівних платежів протягом всього строку дії договору у розмірі 825 доларів США (п. 1.1.1 договору).

За порушення строків повернення суми кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом, ОСОБА_1, на виконання п. 4.1 договору, зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діє у період прострочення.

Крім того, пунктом 4.2 ОСОБА_1 погодився на сплату штрафу у розмірі 10% від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами за кожен випадок порушення умов договору.

Пунктом 3.2.3 договору банку надано право вимагати дострокового погашення відповідачем заборгованості за кредитом, відсотків за користування ним, можливих штрафних санкцій.

ОСОБА_1 засвідчив, що на момент підписання договору, подій які створюють загрозу належному виконанню договору - не існує (п. 1.4 договору).

Факт підписання договору визнавався відповідачем в процесі розгляду справи, договір містить його підпис, паспортні відомості.

Крім того, 04.04.2008 року між позивачем та ТОВ «Надія» укладений договір поруки № 06-09/757, за яким воно поручилось перед банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

11.08.2008 року, 18.08.2008 року та 16.11.2009 року, до подання позовної заяви до суду, банк письмовою вимогою повідомив відповідачів про необхідність дострокового погашення грошових зобов'язань за кредитним договором.

Станом на 4.11.2009 року через неналежне виконання відповідачами умов Договорів існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 621 806 грн. 18 коп., яка : складається з :

- строкової заборгованості за кредитом – 436 231 грн. 62 коп.;

- простроченої заборгованості за кредитом – 72 698 грн. 22 коп.;

- строкової заборгованості за відсотками – 5 322 грн. 51 коп.;

- прострочених відсотків за кредитом – 39 082 грн. 03 коп.;

- пені за несвоєчасне повернення кредиту – 7 844 грн. 18 коп.;

- пені за несвоєчасне повернення відсотків – 5 107 грн. 23 коп.;

- штрафу за порушення умов договору – 55 520 грн. 39 коп.

 Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальна заборгованість за кредитним договором становить вказану вище суму.

Суд правильно не прийняв до уваги заперечення відповідача ОСОБА_1 про те, що укласти кредитний   договір його умовило керівництво підприємства, де він працював - ТОВ «Надія», а він зазначені документи не прочитавши, підписав, так як кредитний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнаний, на час розгляду справи ніким не був ос порений.

Однак, суд першої інстанції у порушення вимог ч. 1 ст. 15, ст. 16 ЦПК України не звернув уваги на те, що в одне провадження об’єднані вимоги юридичної особи – банку до іншої юридичної особи, - ТОВ "Надія", що виникли з договору поруки, які підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства на підставі ст. ст. 1, 12 ГПК України, та позов юридичної особи – банку до фізичної особи, відповідача ОСОБА_1, що виник з укладеного між ними кредитного договору, який може бути самостійним та окремим предметом вимог.

Так, згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У відповідності п. 1. ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного провадження.

Тому згідно із  ст. 310 ЦПК України рішення суду в цій частині вимог підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі.

Твердження ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про те, що кредитний договір він уклав із вадами волі, та що він не одержував від позикодавця гроші, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки цей договір не визнаний недійсним у встановленому законом порядку і відповідач, на момент розгляду справи не оспорив цей договір у порядку, передбаченому ст. 1051 ЦК України.     Судом першої інстанції, обставини справи щодо відповідача ОСОБА_1 досліджено повно, а зібраним доказам дана вірна оцінка.

       Підстав для скасування рішення суду в цій частині, як про це йдеться мова у апеляційній скарзі, немає, посилання апелянта на те, що суд повинен був призупинити розгляд цієї цивільної справи у зв’язку з розслідування кримінальної справи, не може бути прийнято до уваги, так як суперечить діючому законодавству, а саме п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України.

    Судова колегія звертає свою увагу на те, що суд першої інстанції дійсно допустив в тексті свого рішення описки, вказавши замість відповідача ТОВ «Надія» - ТОВ «Мрія», однак, вказана обставина не може бути підставою для скасування рішення суду, а може бути вирішена судом першої інстанції в порядку ст. 219 ЦПК України.

Наведені в апеляційній скарзі  доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення, яким у позові Банку до ОСОБА_1 відмовити повністю, немає.

Неправильне застосування норм процесуального права, а саме, ч. 1 ст. 15 та ст. 16 ЦПК України, ст. ст. 1, 12 ГПК України,  у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для зміни рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову частково.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягненню підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в сумі 1820 грн. (1 700 грн. + 120 грн.).

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 313, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково,  рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 липня 2010 року   змінити.

Скасувати рішення суду в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії до ТОВ «Надія» про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором.

Провадження у справі в частині позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії до ТОВ «Надія» про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором закрити.

Роз’яснити Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії, право звернення з вказаними вимогами в порядку господарського судочинства.

Стягнути з ОСОБА_1, який є солідарним боржником за кредитним договором за кредитним договором № 2008/13-1-08/171 від 04.04.2008 року, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії заборгованість в розмірі 621806 грн. 18 коп., а також судові витрати в сумі 1820 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням.

Судді апеляційного суду Одеської області:                                     Р.Д. Громік

                                                              В.О. Панасенков

                                                             М.М. Драгомерецький

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація