АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Громіка Р.Д.
суддів Парапана В.Ф., Панасенкова В.О.
при секретарі Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до Дня перемоги за 2007-2009 роки, за апеляційною скаргою начальника Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 03.02.2010р. ,-
встановила :
04.01.2010 р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області здійснити перерахування щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги за період з 2007-2009 роки в сумі 10300 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на те, що він є інвалідом Великої Вітчизняної Війни другої групи та, згідно законодавства, йому надано право на отримання пільги – щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 03.02.2010р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
В апеляційній скарзі начальник Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні вимог позивача, посилаючись на те, що постанова суду не відповідає вимогам закону: суд не врахував, що Закони України „Про державний бюджет України за 2005-2008 роки”, якими внесені зміни до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” були прийняті пізніше вказаного Закону і мають приоритетну силу.
У відповідності до вимог Закону України № 2748-VІ від 02 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, апеляційні скарги щодо спорів, які подані до цивільних палат апеляційних судів до вказаної дати і провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами в порядку адміністративного судочинства.
У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах позовних вимог та доводів
апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки постанова суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом Великої Вітчизняної Війни ІІ-ої групи (а.с.6,8) і у відповідності до п.20 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону
______________________________
Справа № 22а - 1369/11
Головуючий у першій інстанції – Сопільняк О.М.
Доповідач – Громік Р.Д.
України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ч.5ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, згідно якої щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом „Про держаний бюджет України”.
Позивачу було нарахована та виплачена щорічна разова допомога в 2008 році в розмірі 400 грн., в 2009 році в розмірі 430 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірах, які були встановлені Законами України „Про державний бюджет України за 2005-2009 роки”.
Вказані закони, якими були внесені зміни до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” були прийняті пізніше і мають приоритетну силу.
Положення вказаних законів щодо застосування Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не були визнані неконституційними Конституційним Судом України на час отримання позивачем вказаної допомоги, тобто були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноваженні на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом без поважних причин відповідає положенням ст.ст.99, 100 КАС України, в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Отже, законних підстав для скасування постанови суду першої інстанції й ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.195, п.3ч.1ст. 198, п.4ч.1ст.202, 207 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,-
постановила:
Апеляційну скаргу начальника Управління праці та соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області – відхилити, постанову Кодимського районного суду Одеської області від 03.02.2010р. залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: Р.Д. Громік
В.Ф. Парапан
В.О. Панасенков