РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.06                                                                                 Справа № 16/486н-ад.

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області

до  1.Головного управління у справах захисту прав споживача, м. Луганськ

      2.Комунального теплопостачального підприємства “Алчевськтеплокомуненерго”, м. Алчевськ Луганської області

про скасування постанови

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Алчевським МВ УМВС України в Луганській області 09.03.98.,

від першого відповідача -Гриб Л.В., дов. від 07.07.06. №8,

від другого відповідача -Польова В.В., дов. від 26.06.06. №855,

ВСТАНОВИВ:

          Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Тому,  та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем заявлено вимоги:

-          про скасування постанови головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 13.03.06. №НОМЕР_2 про застосування до позивача штрафу у сумі 240грн. за порушення позивачем умов договору від 12.09.04., укладеного з мешканцями багатоквартирного АДРЕСА_1у м. Алчевську Луганської області.

Перший відповідач відзивом від 27.09.06. №3454 проти позову заперечує з підстав дотримання закону при накладенні штрафу і винесенні постанови про це по відношенню до позивача.

Другий відповідач заперечує проти позову листом від 28.09.06. №1042 і зазначає про те, що він не може бути відповідачем по даному позову, оскільки Комунальне теплопостачальне підприємство “Алчевськтеплокомуненерго” у м. Алчевську Луганської області не має ніякого відношення до суті спору -оскарженню позивачем постанови першого відповідача - Головного управління у справах захисту прав споживача, м. Луганськ.

          Позивач письмових заперечень на відзиви відповідачів не надав. У судовому засіданні підтримав позов.

          Сторони примирення не досягли.

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить скасувати постанову головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 13.03.06. №НОМЕР_2 (перший відповідач) про застосування до позивача штрафу у сумі 240грн. за порушення позивачем умов договору від 12.09.04., укладеного з мешканцями багатоквартирного АДРЕСА_1у м. Алчевську Луганської області.

Позивач уклав з мешканцями багатоквартирного АДРЕСА_1у м. Алчевську Луганської області договір від 12.09.04. на виконання робіт по встановленню лічильника тепла у домі НОМЕР_3 і зобов'язався виконати передбачені договором роботи (п.п.1,2 договору) до початку опалювального сезону, тобто до 15 жовтня 2004 року, а мешканці зобов'язались оплатити позивачу вартість робіт у відповідності до умов п.3 вказаного договору: вартість робіт дорівнює 8000грн., з яких 50% мешканці зобов'язались надати позивачу авансом, а повний розрахунок здійснити не пізніше 01.11.04. На виконання умов договору мешканці дома заплатили позивачу гроші у розмірі авансу, а позивач до початку опалювального сезону роботи не виконав, у зв'язку з чим мешканці дома 20.02.06.  звернулися зі скаргою на бездіяльність позивача та неповернення ним грошей до головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів (перший відповідач),а.с.37.

Перший відповідач скаргу розглянув, про що склав акт (а.с.38-40) перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 28.02.06. №НОМЕР_4, яким встановив порушення позивачем умов укладеного з мешканцями договору -через півтора року роботи, обумовлені п.1,2 договору, позивачем не виконані. За підсумками перевірки позивачу було видано припис (від 28.02.06., а.с.40 на звороті), яким заборонено надавати послуги, які він зобов'язався надати по договору, без ліцензії (ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності») та без дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів. Також, у відношенні позивача першим відповідачем було винесено постанову про застосування до позивача штрафу у сумі 240грн. за порушення позивачем умов договору від 12.09.04., укладеного з мешканцями багатоквартирного АДРЕСА_1у м. Алчевську Луганської області.

Позивач вважає вказану постанову незаконною і постановленою з перевищенням першим відповідачем своїх повноважень та просить суд постанову скасувати.

Перший відповідач проти позову заперечує та вказує на дотримання ним вимог закону щодо повноважень  головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів при проведенні перевірки та винесенні постанови від 13.03.06. №НОМЕР_2, оскільки позивач протягом більш ніж півтора року не виконав роботи, за які отримав гроші у вигляді авансу по договору від 12.09.04., та взагалі не мав права займатися таким видом діяльності як проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів систем опалення без відповідної ліцензії.

Другий відповідач заперечив проти позову у зв'язку з тим, що позовні вимоги ніяким чином не стосуються його професійної господарської діяльності, і останній не може бути відповідачем по даній справі.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши матеріали справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з умовами договору позивач зобов'язався виконати всі роботи по купівлі лічильника тепла, фільтрів, манометрів, термометрів, написанню проекту, проведенню експертизи проекту та експертизи змонтованого вузла обліку тепла (п.1) і виконати роботи по обладнанню приміщення відповідно до вимог технічних умов, виданих «Теплокомуненерго»(п.2 договору).  Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»такий вид діяльності як проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів систем опалення підлягає ліцензуванню і кожен суб'єкт підприємницької діяльності повинен здійснювати таку діяльність за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензії на проведення таких робіт у позивача не було на момент укладення договору (немає і під час розгляду справи). За таких підстав, позивач без дотримання вимог закону зобов'язався виконати ті роботи за певну грошову плату, проводити які він взагалі не мав права.

Матеріалами справи підтверджено факт звернення громадян -мешканців АДРЕСА_1у м. Алчевську Луганської області до головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів зі скаргою на бездіяльність позивача та неповернення ним грошей (а.с.37) і проведення перевірки ситуації, викладеній у скарзі, першим відповідачем. З акту перевірки від 28.02.06. №НОМЕР_4 вбачається, що позивач не виконав роботи за договором у повному обсязі і аванс мешканцям будинку не повернув, у зв'язку з чим перший відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 3% вартості робіт, що дорівнює 240грн. на підставі правил ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до правил ст.5 і ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів»повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав та інтересів споживачів і його територіальних органів перший відповідач має право перевіряти додержання правил надання послуг та правильність розрахунків із споживачами і накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення, передбачені ст.23 цього Закону. Нормою п.11 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання, у сфері послуг у тому числі, несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про надані послуги у розмірі від 1% до 10% послуг, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За таких підстав, суд дійшов висновку про правомірне застосування першим відповідачем до позивача штрафних санкцій у сумі 240грн.і у межах повноважень першого відповідача, наданими законом. Таким чином, у позові до першого відповідача слід відмовити.

У позові до другого відповідача слід відмовити, оскільки Комунальне теплопостачальне підприємство “Алчевськтеплокомуненерго” у м. Алчевську Луганської області не має відношення до суті спору -оскарженню позивачем постанови першого відповідача - Головного управління у справах захисту прав споживача, м. Луганськ.

Питання про розподіл судових витрат суд не вирішує, оскільки позивач звільнений від їх сплати.

Згідно ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 -163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Відмовити у позові по скасуванню постанови головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 13.03.06. №НОМЕР_2 про застосування до позивача штрафу у сумі 240грн.  

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 25.10.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.