ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.02.12 Справа № 17/5014/45/2012.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський Краситель", м. Рубіжне Луганської області
до Приватного підприємства «Хімпостачальник», м. Сєвєродонецьк Луганської області
3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ
про стягнення 74 980 грн. 01 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №217юр-1 від 01.01.2012;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 03.01.2012;
від 3-ї особи: не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті наданих послуг у сумі 74980,01 грн.
Відповідач 17.02.2012 здав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а тому просить суд залишити позивну без задоволення.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, суд
в с т а н о в и в:
Між TOB “Луганське енергетичне об’єднання” (далі - третя особа), як Постачальником, та Приватним підприємством «Хімпостачальник»(відповідач у справі), як Споживачем укладено договір № 4 від 01.08.2007 про постачання електричної енергії (далі - Договір № 4).
Згідно умов договору № 4 точка продажу електричної енергії для об'єктів відповідача встановлювалась на межі балансової належності електричних мереж TOB “ЛЕО” та TOB “Рубіжанський Краситель”, тобто споживача та електропередавальної організації (т.1 а.с.130 на звороті).
Додатковою угодою від 19.01.2011 до Договору № 4 (т.1, а.с.131) сторони договору встановили, що точка обліку встановлюється на межі балансової належності між ТОВ «Рубіжанський краситель»та ПП «Хімпостачальник»: на кабельних наконечниках КЛ-6кВ яч.7 та 8 в ТП-5 ТОВ «Рубіжанський краситель», тобто на межі балансової належності електричних мереж споживача та субспоживача.
На виконання вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 із змінами (далі - ПКЕЕ), в редакції, що діяла на час укладання договору, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель»(позивач у справі), як Основним споживачем, та Приватним підприємством «Хімпостачальник»(відповідач у справі), як Субспоживачем, був укладений договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача №177 від 01.04.2004 (далі –Договір).
Згідно п. 1.1 Договору, Основний споживач зобов’язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Субспоживачу до використання, а Субспоживач –своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії.
Сторони зобов’язуються виконувати інші умови, визначені цим договором та додатками до договору, які є його невід’ємними частинами.
Як встановлено в пункті 1.2 цього договору Основний споживач забезпечує передачу електроенергії після укладенням цього договору та договору на постачання електричної енергії, який укладається між постачальником електричної енергії та Субспоживачем. Передача електроенергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку № 3 “Акт розмежування балансової належності…”.
Згідно пункту 2.1 Договору позивач зобов’язався забезпечувати технічну можливість для передачі Субспоживачу електроенергії у межах 475 кВт потужності на І класі напруги (ступень потужності 6 кВ) в обсягах, визначених відповідно договору про постачання електроенергії шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної спроможності.
Згідно п. 4.1 Договору, Субспоживач зобов’язався здійснювати оплату за використання електричних мереж Основного споживача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Основного споживача здійснюється згідно з додатками №2 «Планова калькуляція»та Додатку №10 «Порядок розрахунку».
Плата за використання електричних мереж Основного споживача вносяться Субспоживачем на підставі рахунку, отриманого від Основного споживача. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку складає 5 діб (тривалість періоду оплати не повинна перевищувати 5 діб для споживачів, які здійснюють плату за користування електричних мереж Основного споживача самостійно, та 10 діб –для споживачів, які здійснюють плату через свою територіально віддалену головну організацію).
За час, на протязі якого Основним споживачем припинялася передача електричної енергії з вини Субспоживача, плата за користування електричних мереж Основного споживача стягується у повному обсязі.
На підставі показів засобів обліку електричної енергії оформляються наступні документи:
- акт прийому –передачі електричної енергії (енергоресурсів);
- акт про результати заміру електричної потужності (на розсуд сторін).
Порядок подання вищезазначених документів визначається у додатку №1 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
У разі вводу на різних степенях напруги та різних систем обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.
Пунктом 6 Додатку «Порядок розрахунків»передбачено, що розрахунок за послуги та витрати Основного споживача на передачу електроенергії Субспоживачу та надані послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії за розрахунковий період, сум на відшкодування витрат, пені за порушення строків розрахунків та ін. Субспоживач здійснює на підставі переданих основним споживачем електричної енергії розрахунків (рахунків - фактур) у 5-ти денний строк з дня їх отримання.
У пункті 10.4 Договору встановлено, що цей договір укладається на термін до 31.12.2004, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначеному законодавством.
В обґрунтування позову позивача посилається на те, що на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги та направив відповідачу рахунки-фактури за надані послуги, згідно яких плата за спільне використання технологічних мереж електроенергії за січень –вересень 2011 року склала 74980,01 грн.
Відповідачем надані у вказаний період послуги оплачені не були, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 74980,01 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” подало пояснення від 08.02.2012, в яких посилаючись на пункти 1.4, 1.5, 1.7 ПКЕЕ повідомило, що між ним та ТОВ “Рубіжанський Краситель”, як споживачем, укладено договір № ДСВ 44 про спільне використання технологічних мереж від 01.01.2010, а субспоживачі, зокрема відповідач, повинні укладати договори про технічне забезпечення електропостачання споживачем.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, згідно умов договору № 4, точка продажу електричної енергії для об'єктів відповідача встановлювалась на межі балансової належності електричних мереж TOB “ЛЕО” та TOB “Рубіжанський Краситель”, тобто споживача та електропередавальної організації (т.1 а.с.130 на звороті).
Можливість встановлення точки продажу електричної енергії відповідачу на межі балансової належності електричних мереж постачальника електроенергії та основного споживача була передбачена пунктом 1.4. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила) в редакції, що діяла на момент укладання договору.
Постановою НКРЕ України від 25.12.2008 №1449 до пункту 1.4. Правил внесені зміни, та визначено, що точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії. Електропередавальна організація покриває всі витрати, пов'язані з доставкою електроенергії в точку продажу.
У зв’язку з цим у сторін виникла необхідність внесення змін у договір № 4, тому додатковою угодою від 19.01.2011 до Договору № 4, що набрала чинності з 08.12.2010 (т.1, а.с.131) сторони договору встановили, що точка обліку встановлюється на межі балансової належності між ТОВ «Рубіжанський краситель»та ПП «Хімпостачальник»: на кабельних наконечниках КЛ-6кВ яч.7 та 8 в ТП-5 ТОВ «Рубіжанський краситель», тобто на межі балансової належності електричних мереж споживача та субспоживача.
Пунктом 1.7 ПКЕЕ встановлено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а Субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення господарського суду Луганської області від 04.11.2010 у справі № 16/14пд, що набрало законної сили 08.12.2010, укладено договір на спільне використання технологічних електричних мереж № ДСВ 44 між ТОВ «ЛЕО»та ТОВ “Рубіжанський Краситель”, згідно пункту 1.1 якого ТОВ “Рубіжанський Краситель”, як Власник, зобов’язується надавати послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії (далі –послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання) в точки приєднання електроустановок ТОВ “ЛЕО”, як Користувача, або інших суб’єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач –своєчасно сплачувати вартість послуг Власника з утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідно до умов договору.
Передача електричної енергії технологічними електричними мережами спільного використання забезпечується відповідно до додатка “Однолінійна схема”, наданого Власником з обов’язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії.
Власник забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії до меж балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатками “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності”, зокрема, ПП «Хімпостачальник», промислова площадка : кабельних наконечниках кабельних наконечниках КЛ-6кВ в РУ-6 кВ ком. 7 та 8 ТП-5 ТОВ «Рубіжанський краситель»(пункт 1.2 договору, 15 позиція).
Тобто, між позивачем та електропередавальною організацією, ТОВ “ЛЕО”, третьою особою у справі, укладено договір про спільне використання технологічних мереж, на підставі якого ТОВ “ЛЕО” покриває всі витрати пов’язані з доставкою електроенергії в точку продажу.
Крім того, в листі НКРЕ від 27.02.2008 № 1245/11/17-08 вказано, що внаслідок укладення договору на спільне використання електричних мереж з електропередавальною організацією витрати на утримання електричних мереж включаються до структури тарифу на передачу електроенергії, і в подальшому враховуються при розрахунку роздрібної ціни постачальника електроенергії за регульованим тарифом.
Згідно пункту 1.5 ПКЕЕ, у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань вносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (додаток 1) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Отже, для приведення своїх правовідносин у відповідність з ПКЕЕ електропередавальна організація повинна укладати з основними споживачами договори про спільне використання технологічних мереж, а субспоживачі з споживачами - договори про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Судом встановлено, що відповідач звертався до позивача листом № 998 від 16.11.2011 просив розірвати Договір № 177 про спільне використання технологічних електричних мереж та укласти договір на технічне обслуговування електромереж, проте позивач відповіді на зазначений лист не надав, спроб привести свої правовідносини з відповідачем у відповідності з вимогами ПКЕЕ, не здійснив.
Додатковою угодою від 19.01.2011 до Договору № 4, що набрала чинності з 08.12.2010 (т.1, а.с.131) сторони договору встановили, що точка обліку встановлюється на межі балансової належності між ТОВ «Рубіжанський краситель»та ПП «Хімпостачальник»: на кабельних наконечниках КЛ-6кВ яч.7 та 8 в ТП-5 ТОВ «Рубіжанський краситель», тобто на межі балансової належності електричних мереж споживача та субспоживача, внаслідок чого змінився клас напруги відповідача з 1-го на 2-й та збільшився розмір оплати. Таким чином, обов’язок сплачувати вартість послуг з утримання технологічних мереж спільного використання виник у електропередавальної організації за договором № ДСВ 44 від 08.12.2011.
З огляду на приписи пунктів 1.4 та 1.7 ПКЕЕ, електропередавальна організація покриває всі витрати, пов'язані з доставкою електроенергії в точку продажу, уклавши з власником мереж договір про спільне використання технологічних електричних мереж, тобто до межі балансової належності електромереж відповідача, а тому саме вона користується мережами позивача по доставці електроенергії в точку продажу відповідачу і саме їй позивачем надаються послуги з утримання технологічних мереж спільного використання.
Таким чином, з набранням чинності 08.12.2010 Додаткової угоди від 19.01.2011 до Договору № 4, та зміною точки продажу, виходячи з приписів вказаних пунктів ПКЕЕ, позивач перестав надавати відповідачу послуги з спільного використання технологічних електричних мереж та надає їх відповідно до умов договору № ДСВ 44 від 08.12.2011 та положень пункту 1.7 ПКЕЕ, третій особі - ТОВ “ЛЕО”.
Інших належних доказів надання послуг відповідачу позивачем до матеріалів справи не надано.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Шляхом оцінки всіх наявних матеріалів справи, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду, що ним у січні –вересні 2011 року надавалися відповідачу послуги з утримання технологічних мереж спільного використання з точки продажу на межі балансової належності електричних мереж ТОВ “ЛЕО” та ТОВ “Рубіжанський Краситель” в точку приєднання електроустановок відповідача на суму 74980,01 грн.
У зв’язку з викладеним, у задоволенні позову слід відмовити, з віднесенням судових витрат на позивача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 28.02.2012.
Суддя О.С. Фонова