донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.03.2012 р. справа №36/211пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Кододової О.В.
суддівАзарової З.П.
Гези Т.Д.
при секретарі Коломієць С.О.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_4, за довіреністю
від відповідача - ОСОБА_5, адвокат
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиФізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду
відДонецької області
16.01.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.)
у справі№36/211пн (суддя Гриник М.М.)
за позовомГорлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області
доФізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Горлівка Донецької області
про внесення змін до договору оренди землі від 07.12.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Горлівська міська рада, м. Горлівка Донецької області звернулася з позовною заявою до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Горлівка Донецької області про внесення з 27.05.2011р. змін до договору оренди землі від 07.12.2007року в редакції додаткової угоди від 11.08.2011р., а саме: 1) п. 5 викласти в новій редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1706241 грн. (1452,12 грн/кв.м.)”; 2) п. 9 викласти в новій редакції: „Орендна плата вноситься ОРЕНДАРЕМ на рахунок одержувача: ВДК у м.Горлівка в місцевий бюджет Центрально-Міського району р/р 33211815700021 в УДК у Донецькій області м.Донецьк, код ОКПО 34686448, МФО 834016 код плати за оренду землі 13050500 в розмірі: 4265,60 гривень в місяць. Розрахунок розміру орендної плати: таблиця №1 - додається і є невід’ємною частиною договору”; 3) п. 13 викласти в новій редакції „Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом”.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.01.2012р. по справі № 36/211пн позовні вимоги задоволені частково.
Приписано внести наступні зміни до договору оренди землі від 07.12.2007року:
Пункт 5 договору оренди землі від 07.12.2007року викласти в наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1706241 грн. (1452,12 грн/кв.м.)”;
Пункт 9 договору оренди землі від 07.12.2007року викласти в наступній редакції: „Орендна плата вноситься ОРЕНДАРЕМ на рахунок одержувача: ВДК у м.Горлівка в місцевий бюджет Центрально-Міського району р/р 33211815700021 в УДК у Донецькій області м.Донецьк, код ОКПО 34686448, МФО 834016 код плати за оренду землі 13050500 в розмірі: 4265,60 гривень в місяць. Розрахунок розміру орендної плати: таблиця №1 - додається і є невід’ємною частиною договору”;
Пункт 13 договору оренди землі від 07.12.2007року викласти в наступній редакції: „Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом”.
В задоволенні вимог позивача про внесення змін до договору оренди землі від 07.12.2007року починаючи з 27.05.2011р. відмовлено.
Оскаржуване рішення суду мотивоване, що можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена діючим земельним законодавством. Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України позивачем надіслано на адресу відповідача проект додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 07.12.2007р., однак відповідачем не надано відповіді на зазначену пропозицію.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_6, м. Горлівка Донецької області не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування посилається, що затверджувати нову грошову оцінку земель міста Горлівки Рішенням Горлівської міської ради та вводити в дію можна у встановленому законному порядку тільки з нового 2012 бюджетного року, і міняти її протягом поточного 2011 року бюджетного року Податковим кодексом України не допускається. Вводячи нову оцінку землі, міська рада своїм неправомірним рішенням порушила норму п. 4.1.9 ст. 4 Податкового кодексу України. А позивач не мав ні Конституційного, ні законного права заявляти позовні вимоги про внесення змін у вказаний договір. Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України, угода є правомірною, якщо її недійсність прямо не встановлена законом або якщо вона не визнана судом недійсною. Умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов’язковими для виконання сторонами. Відповідно, апелянт вважає, що відповідач зобов’язаний платити орендну плату за користування землею в певному договором розмірі. Також вважає, що Податковий кодекс та інші нормативно-правові акти не закріплюють обов”язок орендаря перераховувати орендну плату (платити її в більшому розмірі) у випадку законодавчої зміни граничного розміру цієї плати.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:
Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2007р. між Горлівською міською радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Орендар) укладений договір оренди землі, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку згідно рішення Горлівської міської ради від 26.10.2007р. №V/23-22, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею –0,1175га.
Договір укладений на десять років (п. 8 договору оренди).
Договір підписаний представниками обох сторін, зареєстрований 13.12.2007р. у Горлівському міському відділі Донецької регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” за № 040715200401.
Сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору, зокрема, договором встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, обумовлений розмір орендної плати, порядок її обчислення та сплати.
За актом прийому-передачі № 401 від 13.12.2007р. орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку в межах, винесених в натуру, згідно з проектом відведення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст. 23 Закону України „Про оцінку земель” Горлівська міська рада рішенням від 27.05.2011р. №VІ/9-23 затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Горлівки Донецької області, проведеної в червні 2008 року державним підприємством „Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України” Донецькою регіональною філією. Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації Державного комітету України із земельних ресурсів базова вартість одного квадратного метра землі на території Горлівської міської ради складає 127,75 грн.
18.08.2011р. на підставі вказаного рішення Горлівською міською радою на адресу гр. ОСОБА_6 надіслано проект додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 07.12.2007р. Відповіді позивач у встановлений строк не отримав, що змусило його звернутися до суду щодо внесення змін до договору у судовому порядку.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав.
Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України.
Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ст.2 Земельного Кодексу України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами частин 1 та 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
З матеріалів справи вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").
Статтею 21 Закону "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Пунктом 13 договору оренди від 07.12.2007р. передбачені підстави для перегляду розміру орендної плати у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. При цьому перелік підстав для зміни розміру орендної плати у п. 13 договору не є вичерпним.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель”).
Зазначеною нормою передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.
Стаття 20 Закону України „Про оцінку земель” передбачає, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка відповідно до ст. 21 цього закону підлягає державній експертизі.
З матеріалів справи вбачається, що у 2008р. проведена нормативна грошова оцінка земель міста Горлівка та Державним комітетом із земельних ресурсів проведена державна експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з ст. 23 Закону України „Про оцінку земель” технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Так, рішенням Горлівської міської ради 27.05.2011р. № VI/9-23 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м.Горлівки Донецької області, проведеної в червні 2008 року державним підприємством „Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України” Донецькою регіональною філією, а також введена в дію базова вартість 1 кв.м землі в розмірі 127,75 грн. на території Горлівської міської ради (а.с. 15).
Спірним договором оренди передбачені випадки, за наявності яких договір може бути змінений, зокрема, п. 13 договору встановлена можливість щорічного перегляду розміру орендної плати, зокрема, у разі підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, у випадках, передбачених законом.
На момент розгляду судом даного спору питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється Податковим кодексом України, згідно зі ст. 288 якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
У п. 13 спірного договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Зважаючи на положення вищевказаних правових норм, умов договору та положень Закону України "Про оцінку земель", суд дійшов висновку про наявність підстав для внесення до спірного договору змін щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зміненого в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 30 Закону України „Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Відповідно до матеріалів справи пропозиція позивача у вигляді проекту додаткової угоди до спірного договору оренди була направлена на адресу відповідача листом №1-2556 від 18.08.2011р., про що свідчить реєстр відправлень поштової кореспонденції за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. Відповідь від орендаря не надійшла що стало підставою для звернення до суду. Докази, які б спростовували цей факт, не представлені суду першої інстанції та апеляційному суду. Відповідач факт отримання додаткової угоди до договору оренди землі за підписом позивача не заперечує.
Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, діючим законодавством України встановлений певний порядок внесення змін до діючих договорів, а саме, ініціювання внесення змін у судовому порядку може робити сторона за договором за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін у договірному порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині внесення змін до п. 5, 9 та 13 договору оренди з 27.05.2011р. підлягають задоволенню частково.
п. 5 –внесені зміни відповідно до рішення міської ради від 27.05.2011р. №VI/9-23 «Про врегулювання питань з перегляду умов діючих договорів оренди землі щодо зміни орендної плати за землю у зв’язку з затвердженням технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Горлівка Донецької області».
п. 9 - відповідає попередній редакції, змінений тільки місячний розмір орендної плати виходячи з грошової оцінки землі та складає 4265,60 гривень у місяць.
п. 13 –абзаци 1,2,3 відповідають попередній редакції договору, доповнено абзац 4 «зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки».
абзац 5 додаткової угоди № 1 відповідає попередній редакції п. 4 договору.
Вимоги щодо внесення змін до договору з 27.05.2011р. правомірно відхилені судом першої інстанції за тих підстав, що відповідно до ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. При цьому, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Вищевикладеним спростовуються доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі та підтверджується правомірність рішення суду першої інстанції від 16.01.2012р.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.) по справі № 36/211пн слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 без задоволення.
Результати апеляційного провадження у справі №36/211пн оголошені в судовому засіданні.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.) по справі № 36/211пн –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.) –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Кододова О.В.
Судді: Азарова З.П.
Геза Т.Д.
Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО .