ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.12 Справа № 5/5014/203/2012
За позовом: Лисичанського комунального підприємства
«Кінотеатр «Дружба», м. Лисичанськ
Луганської області,
до відповідача: Фізичної особи –підприємця
ОСОБА_1,
м. Лисичанськ Луганської області,
про стягнення 23 248 грн. 73 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.,
секретар судового засідання: Опренко М.В.,
в присутності представників
сторін:
від позивача: Клименко О.М., в.о.директора, розпорядження
№ 137к від 31.05.2010,
статут № 25370376100020731 від 26.06.2001,
паспорт НОМЕР_2 виданий
Лисичанським МВ УМВС України в Луганській
області 16.02.2000;
від відповідача: повноважний представник у судове засідання
не прибув.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 18.01.2012 Лисичанське комунальне підприємство «Кінотеатр «Дружба»(далі –ЛКП «Кінотеатр «Дружба», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1, відповідача у справі) 23 248 грн. 73 коп., з яких:
- 20 537 грн. 41 коп. - заборгованість по орендній платі та виплат на утримання та обслуговування нежитлового приміщення;
- 2 711 грн. 32 грн. –пеня за період прострочення платежів з 01.01.2011 по 31.12.2011.
Позивач з посиланням на норми статей 782 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та умови договору № 6 оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності обґрунтовує заявлені вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за вказаним договором.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1) відповідач у справі, відзив на позов та витребувані докази судом не подав, з невідомих причин не забезпечив участі повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином: ухвали господарського суду від 23.01.2012 та 14.02.2012 направлялися завчасно рекомендованим листами з повідомленнями 26.01.2012 та 17.02.2012 за належною адресою місця проживання фізичної особи.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Справа розглядалася судом неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали.
До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При з’ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням поданих позивачем доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
18.06.2007 між сторонами за позовом укладено договір № 6 оренди нежитлового приміщення, що знаходиться у комунальній власності, за умовами пункту 1.1 якого Орендодавець, позивач у справі, передає, а Орендатор, відповідач у справі, приймає у строкове платне користування приміщення для розміщення спортивної секції більярда та більярдного клубу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, площею 157,8 м2, та знаходиться на балансі позивача (а.с.6-8).
Розділом 3 договору сторони визначили розмір орендної плати в сумі 1 488 грн. 19 коп. (без ПДВ) та порядок її внесення, не пізніше 20 числа наступного за місяцем, за який здійснюється оплата та коригується Орендодавцем на індекс інфляції, що визначається Державним комітетом статистики України (пункти 3.1-3.3 договору).
Розмір орендної плати змінювався за згодою сторін згідно додаткових угод до цього договору:
- від 26.06.2008 розмір орендної плати склав 2 359 грн. 21 коп. (а.с.11);
- від 01.09.2008 - 2 670 грн. 18 коп., орендована площа збільшилася –178,6 м2 (а.с.12).
Орендоване приміщення, площею 157,8 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 передано відповідачу за актом приймання –передачі від 18.06.2007 (зворот а.с.9).
Орендоване приміщення площею 178,6 м2 за цією ж адресою передано відповідачу у користування за актом приймання –передачі від 01.09.2008 (а.с.13).
Строк дії договору сторони визначили у пункті 9.1 договору з 18.06.2007 по 10.06.2010.
18.06.2007 сторони за позовом уклали договір оплати фактичних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування єдиного комплексу Кінотеатр «Дружба», відповідно до якого сторони домовилися, що розмір щомісячних компенсацій відповідачем позивачу складає 200,00 грн. (а.с.9).
21.01.2009 відповідач за актом приймання – передачі нежитлового приміщення повернув позивачу орендоване приміщення площею 178,6 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в якому також зазначено, «що приміщення повертається з боргом по орендній платі в сумі 23 976 грн. 39 коп., який відповідач зобов’язався оплатити до 20.03.2009 (а.с.14).
З цієї дата договір оренди № 6 від 18.06.2007 припинив свою дію.
Заявою від 13.04.2009 відповідач зобов’язався сплачувати заборгованість щомісячними платежами в сумі 1 500,00 грн. починаючи з 20.05.2009 (а.с.15).
Позивач направив відповідачу претензію № 4 від 25.01.2010, якою просив сплатити заборгованість по орендній платі в сумі 20 537 грн. 41 коп. (а.с.16).
Відповідач не сплатив борг в сумі 20 537 грн. 41 коп., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, не спростував обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, докази часткової або повної сплати суми боргу за договором суду не представив.
Під час розгляду справи позивач надав документальні підтвердження (банківські виписки) на підтвердження часткової оплати відповідачем орендної плати та акти узгодження вартості послуг, що підлягають відшкодуванню відповідачем, які залучено до матеріалів справи.
Оцінивши фактичні обставини, подані позивачем докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору оренди нерухомого майна № 6 від 18.06.2007 та регулюються положеннями Закону України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна», главою 58 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України (далі – ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у статті 759 ЦК України.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.
Частиною 1 статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено виконання своїх зобов'язань за вказаним договором оренди, що підтверджується актами приймання –передачі нежитлового приміщення загальною площею 178,6 м2, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, які підписані сторонами за договором, з боку орендодавця –позивачем у справі, з боку орендаря –відповідачем у справі (а.с.11,12).
Факт передачі і використання орендованого нерухомого майна відповідачем не спростований.
Згідно пункту 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та положень розділів 3, 4 договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідач порушив зобов'язання по внесенню орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати в сумі 20 537 грн. 41 коп. за період оренди з 18.06.2007 по 21.01.2009.
Відповідач вимоги позивача не спростував, не надав доказів погашення цієї заборгованості і на момент прийняття даного рішення. Заяву в порядку частини 3 статті 267 ЦК України не подав.
З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування об’єктом оренди у сумі 20 537 грн. 41 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивачем нараховано та пред’явлена до стягнення пеня в сумі 2 711 грн. 32 коп. за період прострочення внесення орендної плати з 01.01.2011 по 31.12.2011.
Пунктом 8.3 договору оренди № 6 від 18.06.2007 встановлено, що у разі несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування орендної плати Орендар, відповідач у справі, сплачує Орендодавцю, позивачу у справі, пеню відповідно до діючого законодавства України.
При цьому сторони не визначили розмір пені, що підлягає сплаті у разі прострочення виконання зобов’язання.
Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи викладене позивачем необґрунтовано нараховано та пред’явлено до стягнення пеню, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 421 грн. 80 коп.
Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Лисичанського комунального підприємства «Кінотеатр «Дружба», 93120, м. Лисичанськ Луганської області, пр-т Леніна, буд.121, ідентифікаційний код 20182285 заборгованість у сумі 20 537 грн. 41 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 421 грн. 80 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті задоволення позову відмовити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –02.03.2012.
Суддя Р.Є. Якушенко