ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 47/32 | 20.03.08 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"
До Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"
Про стягнення 3725,05 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: не з’явився
Від відповідача: Недошитко Р.Ю. (дов.№603-НЮ від 25.02.2008р.), Костерний –(довіреність №603-НЮ 25.02.2008р.)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 3725,05 грн. збитків завданих нестачею вантажу , а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2008 було порушено провадження в справі № 47/32 та призначено її до розгляду на 27.02.2008.
У судовому засіданні 27.02.2008 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 27.02.2008 з”явився, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі просив припинити провадження у справі на підставі ст..80 ГПК України. Посилаючись на те, що відповідачем було відшкодовано позивачу вартість недостачі вантажу, перевезення якого здійснювалось згідно залізничної накладної № 50134331 від 17.11.2007, в сумі 2488,25 грн. виходячи з розрахунку доданого до відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2008 розгляд справи було відкладено на 20.03.2008.
Представник позивача в судове засідання 20.03.2008 не з’явився через канцелярію Господарського суду подав пояснення на позовну заяву, з урахуванням відзиву на позов, в яких просив суд стягнути з відповідача вартість недостачі вантажу в сумі 1236,80 грн., а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представники відповідача у судове засідання 20.03.2008 з”явились, проти заявлених позовних вимог заперечували у повному обсязі просили припинити провадження у справі на підставі ст..80 ГПК України. Посилаючись на те, що відповідачем було відшкодовано позивачу вартість недостачі вантажу, перевезення якого здійснювалось згідно залізничної накладної № 50134331 від 17.11.2007, в сумі 2488,25 грн. виходячи з розрахунку доданого до відзиву на позовну заяву.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця», заслухавши пояснення представників відповідача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем (ТОВ ‘Альянс’), в якості покупця, з однієї сторони та Відкритим акціонерним товариством “Донецький металопрокатний завод”, в якості продавця (постачальника), з другої, було укладено Договір поставки № 07-028 від 25.07.2007 року (далі Договір) про передачу (поставку) товару, (зокрема металопродукцію), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов’язався передати (поставити) покупцю у власність металопродукцію, а покупець прийняти та оплатити її на умовах даного Договору.
Згідно залізничної накладної №50134331 від 17.11.2007 року на адресу позивача 26.11.2007 року надійшов вагон № 67166678 з вантажем (металопрокатом), що був відправлений постачальником Відкритим акціонерним товариством “Донецький металопрокатний завод” на виконання умов вищенаведеного Договору.
За даною залізничною накладною №50134331 від 17.11.2007 року вантажовідправником є Відкрите акціонерне товариство “Донецький металопрокатний завод”, який здійснював відправлення залізничного вагону № 67166678 на адресу позивача, яка вказана в даній накладній.
Завантаження металопродукції (прокат чорних металів), згідно з вищенаведеною залізничною накладною здійснювалось засобами вантажовідправника, навалом, брутто 90600 кг., тара перевірена 22200 кг, нетто 68400кг на 100-тонних електронних жд вагах. Правильність всіх вищенаведених внесених в накладну №50134331 від 17.11.2007 року відомостей засвідчив працівник відправника –ВАТ «Донецький металопрокатний завод».
Однак, відповідно до позовної заяви, після прибуття вагону за місцем призначення працівниками залізниці повідомлено позивачу, що на шляху прямування вагонів вантаж було розкрадено.
Так, відповідно до матеріалів справи 26.11.2007 у розвантаженні вагону № 67166678 приймала участь комісія за участю представників залізниці за наслідками якого було складено комерційний акт серії БН № 754470 від 22.11.2007.
Відповідно до комерційного акту БН № 754470 від 22.11.2007 комісія прийшла до висновку, що завантаження металопродукції (прокат чорних металів), згідно з залізничною накладною №50134331 від 17.11.2007 року здійснювалось засобами вантажовідправника, навалом, брутто 90600 кг. тара перевірена 22200 кг, нетто 68400кг на електронних жд вагах. Було нараховано 16 зв’язок, вантаж був промаркований вапном. На зв’язці, що лежала біля лівого борту по ходу потягу обірвані всі проволочені ув’язки, маркіровка переривається на 50 см. В технічному відношенні вагон –справний. При комісійному зважуванні вага нетто складає 6738 кг, що менше ваги зазначеної в накладній на 1020 кг.
11.12.2007 року ТОВ «Альянс»на адресу відповідача направлена претензія № 11/19 про відшкодування вартості недостачі вантажу на суму 3725,05 грн.
Зазначена претензія Південно-західною залізницею визнана на суму 2488,25 грн., що позивачем у визначений ГПК спосіб не оспорювалось і не заперечувалось. Про визнання претензії відповідачем повідомлено позивача листом від 22.01.2008 № МЮ-56/2007-2. Відповідно до платіжного доручення від 04.02.2008 № 358 відповідач перерахував на користь позивача суму втрати вантажу в розмірі 2488,25 грн.
Згідно матеріалів справи, позивач обраховує вартість недостачі вантажу (а саме уголок 63х63х6,3 сп,н/д) відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України визначаючи останню на підставі ціни встановленої ВАТ «Донецький металопрокатний завод»відповідно до якої вартість уголка 63х63х6,3 сп,н/д складає 3058,33 грн. Також позивач обраховує нестачу металопродукції у розмірі 1020 кг: 1,02 тонни - (1,02 х 0,005 (норма природної втрати)) = 1,015 тон.
Отже, з урахуванням ціни втраченої металопродукції а саме уголок 63х63х6,3 сп,н/д визначеної першочерговим власником «Донецький металопрокатний завод»за розрахунком позивача, загальна сума недостачі становить: (1,015 т. х 3058,33 грн.) = 3104,21 грн. + 620 грн. (ПДВ) = 3725,05 грн.
Проте, відповідно до контр розрахунку відповідача, наведеного у відзиві на позовну заяву недостача вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати під час перевезення, а тому за розрахунком відповідача загальна сума недостачі становить: (68400 кг (нетто вантажу) х 0,5% (норма недостачі) = 342 кг (природна втрата)). 1020 кг (недостача вантажу) –342 кг. (природна втрата) = 678 кг. (недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки залізницею відповідно до ст.. 114 Статуту). 678 кг х 3058,33 грн. (вартість продукції що не вистачає) = 2073,54 грн. без ПДВ. А всього з урахуванням ПДВ вартість продукції яка підлягає відшкодуванню за розрахунком відповідача складає 2488,25 грн.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 “Про затвердження Статуту залізниць України” (Далі Статут) статтею 105, визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до статті 6 Статуту накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів (Далі Правила) - Затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Вантажовідправником заповнюються визначені цим пунктом графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо "Одержувача вантажу", де зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996 року № 273/96-ВР обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами, а порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України (стаття 129) відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до статті 122 Статуту - за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту і при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 “Про затвердження Статуту залізниць України”, залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.
Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається вантажовідправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
У Пункті 3.2 Роз’яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” № 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).
Згідно п. 3.1. Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.02 № 04-5/601 за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.
У статті 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, а саме: залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Також п. 3.3 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.02 № 04-5/601 Стаття 24 Статуту залізниць України надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Пункт 26 Тарифного керівництва також надає залізниці право на договірних засадах зважувати та перевіряти масу вантажів при прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами перевезення, і згідно зі статтею 129 Статуту складати комерційний акт. Тому складання залізницею комерційного акту у випадках, коли залізниця не зобов'язана була видавати вантаж з перевіркою, не може бути підставою для визнання відповідного комерційного акта таким, що не має доказового значення.
Відповідно до ст..114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Пунктом 3.13 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.02 № 04-5/601 встановлено, що недостача маси вантажу, з огляду на яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вантажу під час перевезення.
Відповідно до п.27 «правил видачі вантажів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, «норми недостачі»(сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 0,5%
Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідно до комерційного акту БН № 754470 від 22.11.2007 завантаження металопродукції (прокат чорних металів), згідно з залізничною накладною №50134331 від 17.11.2007 року здійснювалось засобами вантажовідправника, навалом, брутто 90600 кг. тара перевірена 22200 кг, нетто 68400кг на електронних жд вагах. Було нараховано 16 зв’язок, вантаж був промаркований вапном. На зв’язці, що лежала біля лівого борту по ходу потягу обірвані всі проволочені ув’язки, маркіровка переривається на 50 см. В технічному відношенні вагон –справний. При комісійному зважуванні вага нетто складає 6738 кг, що менше ваги зазначеної в накладній на 1020 кг., що згідно Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності сторін які беруть участь у перевезені а в даному випадку, зокрема щодо відповідача, у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що сума нестачі вантажу підлягає стягненню з відповідача.
Однак, відповідно до матеріалів справи, відповідач відшкодував вартість недостачі вантажу та згідно з платіжним дорученням від 04.02.2008 року №358 перерахував на користь позивача суму в розмірі 2 488,25 грн., а тому суд приходить до висновку, що в цій части провадження підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Проте, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми в розмірі 1 236,80 грн. (3 725,05 грн. (нараховані позивачем збики) –2 488,25 грн.(сплачена відповідачем сума)), що входить у вартість нестачі вантажу, за розрахунком останнього, однак згідно вищенаведених норм матеріального права та тлумачень-роз’ясень Вищого Господарського суду України суд відхиляє розрахунок суми заборгованості здійснений позивачем та приймає до уваги контр розрахунок відповідача відповідно до якого вартість нестачі вантажу складає 2488,25 грн., а тому законні підстави для стягнення з відповідача суми в розмірі 1236,80 грн. (3 725,05 грн. (нараховані позивачем збики) –2 488,25 грн.(сплачена відповідачем сума)) у суду відсутні, що є підставою для відмови в задоволенні даної позовної вимоги позивача.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Провадження у справі №47/32 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків, завданих нестачею вантажу у розмірі 2 488,25 грн. припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв”язку з відсутністю предмету спору.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця»(код ЄДРПОУ 04713033, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 26002001504 в АБ „Експрес - Банк” м. Києва, МФО 322959), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс” (код ЄДРПОУ 13693513, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Качалова, 5, р/р 26004010002876 в Філії Унікредит Банку ТзОВ у м. Києві, МФО 300744) 68 (шістдесят вісім) грн. 13 коп. держмита та 78 (сімдесят вісім) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Р.Станік