ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 11/31 | 26.02.08 |
За позовом | Приватного малого підприємства "Авіст" |
до | Державного підприємства "Київська офсетна фабрика" |
про | про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 100.000,00 грн. |
Суддя Євсіков О.О.
Представники сторін:
від позивача | Рохов О.В. (представник за дов.); |
від відповідача | Мукомел Р.В. (представник за дов.). |
У судовому засіданні 26.02.2008 за згодою представників сторін на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: розірвати договір купівлі-продажу п’ятифарбової офсетної машини Adast Домінант 756 ПВ з реконструйованими двома друкарськими секціями під ірисний друк (яка була у використанні), укладений позивачем з ДП „Київська офсетна фабрика” 28 березня 2007 року у зв’язку з відмовою покупця від договору відповідно до ст. 678 ч. 2 ЦК України; стягнути з ДП "Київська офсетна фабрика" сплачені позивачем у якості першого внеску за договором від 28.03.2006 100.000,00 грн.
Ухвалою від 31.01.2008 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.02.2008.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.02.2008.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок поставлення відповідачем неякісного товару для позивача (кредитора) виконання вказаного зобов'язання втратило інтерес, а тому позивач просить розірвати спірний договір та відшкодувати йому суму передоплати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представники в судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що твердження позивача щодо невідповідності об'єкта продажу умовам договору, а саме невідповідність стану п’ятифарбової офсетної машини Adast Домінант 756 ПВ з реконструйованими двома друкарськими секціями під ірисний друк (яка була у використанні) є хибними, оскільки при прийманні вказаної машини у представників позивача не було претензій до технічного стану, комплектації, та були відсутні претензії щодо механічних пошкоджень тощо.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 28 березня 2006 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 001/М (далі - Договір), відповідно до якого Державне підприємство Київська офсетна фабрика - продавець (відповідач по справі) продав Приватному підприємству "Авіст" - покупець (позивач по справі) п'ятифарбову офсетну машину Домінант 756 ПВ, з реконструйованими двома друкарськими секціями під ірисний друк (б/в), загальна вартість договору становить – 492.114,00 (чотириста дев'яносто дві тисячі сто чотирнадцять) грн.
Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що прийомка товару відбувається на території продавця.
Також пунктом 3.9 Договору датою передачі товару сторони визначили день підписання акту прийому-передачі.
Вартість товару, згідно з п. 4.1 договору, на день підписання договору становила 410.095,00 грн. та ПДВ 20% - 82.019,00 грн.
Позивачем та відповідачем, згідно з пп. 4.2, 4.3, 4.4 договору № 001/М визначений наступний порядок розрахунків: позивач виконує перший платіж відповідачу в сумі 100.000 грн. протягом п'яти днів з дня підписання акту прийому-передачі; другий платіж позивач здійснює в строк до 28.03.2007; решту суми позивач сплачує відповідачу в строк до 28.03.2008р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до накладної № 001494 від 03.04.2006 повноважний представник позивача Лашковіцер Д.Г. отримав у позивача п'ятифарбову офсетну машину Домінант 756 ПВ.
Представник позивача дану продукцію отримав на підставі довіреності серії ЯЛЦ №563836 від 29.03.2006.
Платіжним дорученням № 428 від 04.04.2006 позивач перерахував відповідачу 100.000,00 грн. заборгованості за обладнання згідно накладної № 001494 від 03.04.2006.
Таким чином, під час прийому-передачі машини сторони керувались умовами вищезазначеного Договору. Товар по кількості приймався відповідно до паспортних даних заводу-виробника (п. 3.1 Договору). Товар по якості приймався шляхом візуального огляду з подальшим підписанням Акта прийому-передачі Сторонами (п. 3.2. Договору).
Дотримуючись п. 3.2 Договору, відповідач підписав Акт прийому-передачі та надав його на підпис позивачу, який, за твердженням відповідача, підписав Акт без зауважень, на підтвердження чого відповідачем надана до матеріалів справи факсокопія підписаного Сторонами Акту прийому-передачі.
Також відповідач стверджує, що підтвердженням підписання Акту та прийняття офсетної машини позивачем є здійснення ним першого платежу в сумі 100.000 грн. (платіжне доручення № 428 від 04.04.06), який відповідно до п. 4.2. Договору здійснювався лише після підписання Акту прийому-передачі.
Дії сторін свідчать про виникнення у них цивільних прав та обов'язків.
Відповідачем 12.04.2007 надіслана на адресу позивача претензія з вимогою здійснити другий платіж в сумі 100.000 грн. згідно з п. 4.3 договору (факт отримання позивачем претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення), яка останнім була залишена без відповіді та без задоволення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Позивач 04.04.2006 оплатив товар лише частково у сумі 100.000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 428, тобто не виконав своє зобов'язання належним чином, повного розрахунку не провів, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне.
Розглядаючи спір по суті, суд також відзначає, що демонтаж, такелажні роботи та встановлення на новому місці п'ятифарбової офсетної машини Домінант 756 ПВ, з реконструйованими двома друкарськими секціями під ірисний друк (яка була у використанні), придбаної Приватним підприємством "Авіст" у Державного підприємства Київська офсетна фабрика, здійснювалися позивачем власними силами.
П'ятифарбова офсетна машина Домінант 756 ПВ, з реконструйованими двома друкарськими секціями під ірисний друк (яка була у використанні) придбана Приватним підприємством "Авіст" у Державного підприємства Київська офсетна фабрика транспортувалася позивачем, що було передбачено п. 3.7. Договору: «Придбаний Покупцем Товар вивозиться з території Продавця протягом 5 робочих днів з дня підписання Акту, силами і засобами Покупця за власний рахунок».
На замовлення позивача та на його території (м. Хмельницький) 11 липня 2007 року була проведена технічна експертиза п'ятифарбової офсетної машини Домінант 756 ПВ з реконструйованими двома друкарськими секціями під ірисний друк (б/в). Експертизу провели фахівці Сервісного центру ТОВ "Поліграфічні системи", який є офіційним дилером підприємства-виробника офсетних машин Домінант. Актом експертизи встановлено, що придбана позивачем згідно Договору офсетна машина знаходиться в задовільному робочому (але розрегульованому) стані. В Акті визначено перелік робіт для відновлення робочого стану.
Як свідчить зміст позовної заяви, технічна експертиза компетентною сервісною службою була проведена лише після монтажу і регулювання офсетної машини працівниками ПП "Авіст", які не мають досвіду налагодження офсетної машини Домінант 756. Доказів зворотнього суду не надано.
Разом з тим відповідно до п. 3.2 Інструкції виробника з обслуговування машини Adast Домінант (витяг –у справі) розміщення машини та введення її в експлуатацію слід довірити механіку-спеціалісту заводу-виробника або торгівельного представника.
Суд також відзначає, що позивач звернувся до Сервісного центру ТОВ "Поліграфічні системи" лише після того, як відповідач направив позивачу претензією № 75000-389/10 від 12.04.07 з вимогою виконати зобов'язання відповідно до п.4.3 Договору - покупець здійснює другий платіж в сумі - 100 000 (сто тисяч) грн. в строк до 28 березня 2007року.
Претензія № 75000-389/10 від 12.04.07 позивачем була залишена без задоволення і відповіді, у зв’язку з чим відповідач звернувся з позовною заявою до Господарського суду Хмельницької області. За позовом (про стягнення 100.000 грн. заборгованості та 12.700 грн. пені) Державного підприємства Київська офсетна фабрика до Приватного підприємства "АВІСТ" винесено рішення Господарським судом Хмельницької області від 17.09.2007, яким частково задоволені вимоги позивача - стягнути із ПП "АВІСТ" заборгованість у сумі 100.000 грн. Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 рішення 1-ї інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП "АВІСТ" без задоволення.
Станом на день розгляду спору вказані судові рішення набрали законної сили та є чинними. Вказаними рішеннями встановлено правомірність вимог Державного підприємства Київська офсетна фабрика за претензію № 75000-389/10 від 12.04.07 виконати зобов'язання відповідно до п. 4.3 Договору - здійснити другий платіж в сумі –100.000 (сто тисяч) грн.
При цьому посилання позивача на положення статей 673, 678, 680, 681, 689 ЦК України, судом не беруться до уваги з наступних підстав.
Позивач стверджує, що якість придбаного ним товару не відповідає положенням ч. 2 ст. 673 ЦК України, товар непридатний до використання для офсетного друку, в підтвердження чого посилається на акт технічної експертизи від 11.07.2007, здійсненої фахівцями сервісного центру "Поліграфічні системи”, м. Київ.
Проте позивачем згідно з п. п. 3.2, 3.3 договору товар був прийнятий без зауважень щодо його якості, про що свідчить як накладна з підписом уповноваженого представника покупця, так і факт оплати покупцем першого платежу відповідно до п. 4.2 договору. Матеріалами справи, досліджені судом, не містять жодного доказу на підтвердження доводів позивача про невідповідну якість товару. Акт технічної експертизи від 11.07.2007, представлений позивачем, складений більш як через рік і три місяці після прийняття позивачем машини і не свідчить про неякісний стан товару на момент його купівлі-продажу.
Що стосується посилань позивача також і на затвердіння валів машини, що унеможливлює друку належної якості, то суд зважає на те, що згідно з листом ТОВ «Поліграфічні системи»від 26.02.2008 № 12-02/4 (у справі) під час технічної експертизи 11.07.2007 інженери не з’ясовували причин затвердіння гуми на валах, а тільки заміряли її поточний стан (тобто, стан через більш як рік після монтажу машини). Таким чином акт експертизи не підтверджує, що машина була поставлена відповідачем з непридатними валами.
Відтак, посилання позивача на акт технічної експертизи від 11.07.2007 як на підтвердження поставки відповідачем неякісної продукції судом відхиляються.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені позивачами у позовній заяві, суду не надано.
З урахуванням всіх викладених фактичних обставин позовні вимоги визнаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання як такого, що оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Євсіков
Дата підписання рішення –07.03.2008.