УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2/0435/1362/11
Справа №2-1362/11 Головуючий в першій інстанції
Провадження № 22ц/491/722/12 суддя Прасолов В.М.
Категорія - 55 (ІІ) Суддя-доповідач – Остапенко В.О.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
06 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Остапенко В.О.
суддів: Братіщевої Л.А., Карнаух В.В.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення грошової компенсації та відшкодування моральної шкоди, -
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення грошової компенсації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неналежне виконання відповідачем укладеного 22 січня 2010 року між ними договору на ремонт меблів: дивану від гарнітуру «Крістіна» (Румунія), стільців в кількості 2 шт., подушки сідельної до крісла в кількості 1 шт. та матрацу до ліжка. За ремонт меблів нею було сплачено відповідачу 1570 грн.
Оскільки ремонт вказаних меблів здійснено відповідачем неякісно, що призвело до погіршення їх зовнішнього вигляду та експлуатаційних можливостей, в добровільному порядку відповідач недоліки не усуває, просила суд розірвати укладений договір, стягнути з відповідача на її користь 1570 грн. в якості компенсації за оплату неякісного ремонту меблів, 3000 грн. в якості компенсації вартості дивану, 10 000 грн. моральної шкоди, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також 250 грн. правової допомоги.
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2011 року, описку в якому виправлено ухвалою того ж суду від 18 січня 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Розірвано договір від 22 січня 2010 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3
Стягнуто на користь ОСОБА_2 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 збитки у сумі 1570 грн., 500 грн. моральної шкоди, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 250 грн. витрат на правову допомогу, а також 528,88 грн. витрати за проведення судової експертизи.
В іншій частині у задоволення позову – відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування заочного рішення суду першої інстанції та його зміну в частині відмови в задоволенні заявлених нею вимог про стягнення 3000 грн., а також збільшення розміру стягнутої моральної шкоди з 500 грн. до 1000 грн., посилаючись на те, що суд не врахував висновку судової експертизи та необґрунтовано відмовив їй в стягненні 3000 грн. як компенсації вартості дивану. Не погоджується позивач й з розміром стягнутої судом моральної шкоди, вважаючи, що такий розмір не відповідає тим душевним та фізичним стражданням яких вона зазнала в результаті неякісного ремонту меблів відповідачем.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 січня 2010 року між сторонами укладено договір на здійснення ремонту меблів, що належать позивачу, а саме: дивану від гарнітуру «Крістіна», двох стільців, подушки до крісла, матрацу від ліжка.
В рахунок оплати вказаних робіт позивачем сплачено відповідачу 1570 грн.
29 січня 2010 року відповідачем передано позивачу відремонтовані меблі та видано гарантійний талон на строк по 17 січня 2011 року.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем внаслідок неякісного виконання ремонту меблів за договором, завдану позивачу матеріальних збитків на сум 1570 грн. та моральної шкоди на суму 500 грн.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Як вбачається з висновку експерта №2/678-СЕ від 22.04.2011р. дефекти відремонтованого ФОП ОСОБА_3 диван-кроваті будуть несуттєвими за умови повного якісного їх усунення протягом 14 днів.
Оскільки, станом на 12 жовтня 2011 року ФОП ОСОБА_3 не усунено дефекти диван-кроваті, суд вірно прийшов до висновку про те, що дефекти є суттєвими та, згідно положеннь п.1 ч.2 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів», розірвав договір від 22 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, і стягнув на користь ОСОБА_2 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 збитки у сумі 1570 грн., сплачені ОСОБА_2 за товар.
Стягнення з відповідача матеріальної компенсації у розмірі 3000 грн. ЗУ «Про захист прав споживачів» не передбачено, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо невірного визначення судом першої інстанції розміру моральної шкоди, колегія суддів приходить до наступного.
Пунктом 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода була заподіяна небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією, однак жодних доказів на підтвердження вказаного ані позивачем, ані його представником не надано, при цьому судом встановлено, що моральна шкода заподіяна позивачу моральними стражданнями, пов’язаними з порушенням його прав, як споживача.
Отже, всупереч вимогам зазначеної норми, суд першої інстанції не встановив обставин, з якими законом пов’язується право на відшкодування моральної шкоди, безпідставно стягнув її на користь позивача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення на її користь моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Згідно ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасуванню на підставі п.4 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.2, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2011 року в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 500 грн. – скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди – відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)