Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22-ц/490/2320/12 Головуючий у 1 й інстанції - Соловйов М.І.
Категорія 5 Доповідач - Болтунова Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2012 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Болтунової Л.М.
суддів: Козлова С.П., Романюк М.М.
при секретарі: Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Личківської сільської ради про поновлення терміну прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно ,-
в с т а н о в и л а :
У червні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до Личківської сільської ради про поновлення терміну прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за заповітом.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна бабуся ОСОБА_5, яка залишила заповіт на її користь. Рідня, яка проживала поруч з померлою заховали заповіт і шукали її. З листа нотаріуса вона дізналася про наявність заповіту, а також що вона повинна звернутися в суд з заявою про поновлення строку на прийняття спадщини.
Позивачка просила суд поновити строк прийняття спадщини та визнати за нею право на спадщину за заповітом.
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволений.
Судом поновлений ОСОБА_3 термін прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_5, померлої в с. Личкове Магдалинівського району, Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_1. Також визнано право власності на земельну ділянку площею 4,590 га, розташовану на території Личківської сільської ради Магдалиніського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право власності землею серії 11-ДП № 13066. (а.с.34)
У апеляційній скарзі заявниця ОСОБА_2 просить скасувати судове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також справа була розглянута без залучення її до участі в ній.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Проте, ухвалене рішення не відповідає вищевказаним вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка за життя склала заповіт, в якому заповідала: ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та присадибною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_1, та ОСОБА_3- земельну ділянку розміром 4,590 га, згідно державного акту 11-ДП № 130666, яка розташована на землях Личківської сільської ради і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.24)
Звертаючись до суду з позовом до Личківської сільської ради позивачкою одночасно заявлялися вимоги про поновлення строку на прийняття спадщини та визнати за нею право на спадщину за заповітом.
Суд першої інстанції, поновлюючи термін прийняття спадщини, одночасно визнав за останньою і право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.
На думку колегії колегії такий висновок є помилковим.
Так, згідно ч. З ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 своєї постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
При розгляді справи, суду першої інстанції необхідно було перевірити наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Суд першої інстанції, не прийняв до уваги наведені вище вимоги закону, не з*ясував у чому саме є порушення відповідачем Личківською сільською радою прав позивачки, не перевірив належним чином у порушення вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, поважність пропуску останньою строку для прийняття спадщини, не визначив дійсну наявність спору щодо визначення її права на спадщину.
Ухвалюючи рішення про поновлення терміну прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що позивачці стало відомо про заповіт тільки з листа першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 29 липня 2011 року і тому вважав дані обставини поважної причиною пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Районний суд не звернув уваги на те, що позовна заява позивачки, яка датована 19 серпня 2011року, має вхідний номер суду від 25 червня 2011 року, а лист держнотконтори, за яким, на думку позивачки , їй стало відомо про заповіт - від 29 липня 2011 року.(а.с.2,13)
Розглядаючи справу по суті, суд також зазначав, що ОСОБА_3 зараз знаходиться у відпустці в зв*язку з народженням дитини, але свідоцтво про народження так суду надано і не було.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі матеріали справи і не звернув уваги на витребуваний ним же заповіт, де іншим спадкоємцем є ОСОБА_2, яка не була притягнута до участі в справі.
Крім того, в матеріалах справи на аркуші № 26 знаходиться лист першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 09 вересня 2011 року, в якому повідомлялося, що в Магдалинівській держнотконторі 08.08.2009 року, на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом, була відкрита спадкова справа № 315/2009, свідоцтво про право на спадщину за заповітом не видавалося. ( а.с.26)
В даному листі також зазначено прохання про розгляд справи за позовом ОСОБА_3 про поновлення терміну для прийняття спадщини за заповітом та визнання права власності на спадкове майно без участі їх представника.
Однак, ні позовна заява, ні матеріали справи не містять даних про залучення зазначеної держнотконтори до участі в справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були допущені порушення норм процесуального й матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, ухвалене у справі судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2011 року скасувати і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: