ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2012 р. (10:53) Справа №2а-11949/11/0170/5

   Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, довіреність 3 73 від 13.10.2011 року,

відповідача – ОСОБА_2, довіреність № 29 від 06.04.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  Приватного акціонерного товариства «Приморець»

до  Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Приморець» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2011 року №0000252200.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про перевищення товариством встановленого законом 180-денного строку з моменту здійснення імпортної операції, необхідного для проведення розрахунків в іноземній валюті згідно із Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки імпортна операція є завершеною не з моменту оформлення товарно-митної декларації, на що посилається відповідач, а з моменту оформлення товаросупровідного документу з відміткою «під митним контролем».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.09.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача, приступній у судовому засіданні 23.02.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем неправомірно ототожнюються поняття імпорту (експорту) та поставки товару, оскільки у статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» йдеться саме про відстрочення факту поставки. При цьому, здійснення поставки можливе тільки після проходження митного оформлення (оформлення вантажно-митної декларації). Таким чином, імпортну операцію слід вважати проведеною  в момент завершення оформлення вантажно-митної декларації. Враховуючи те, що позивачем пропущено строк, встановлений ст. 2 Закону, відповідач зазначив про правомірність притягнення позивача до відповідальності на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нарахування пені. У зв’язку з зазначеним, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд                   

ВСТАНОВИВ:

          Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття  справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

          Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 12.12.1997 року проведено державну реєстрацію юридичної особи – Приватного підприємства «Приморець» (правонаступник – Відкритого акціонерного товариства «Примрець»), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 408240 від 05.04.2011 року.

          Посадовими особами Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим на підставі наказу № 1319 від 29.08.2011 року, направлення № 529 від 29.08.2011 року в період з 30.08.2011 року по 31.08.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог валютного законодавства Приватного акціонерного товариства «Приморець» (ЄДРПОУ 25134285).

          За результатами проведеної перевірки складено акт № 1764/22-2/25134285 від 07.09.2011 року (а.с.6-15),  в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині перевищення законодавчо встановленого180-денного строку з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальників продукції, що імпортується.

          - 37 днів у сумі 800,00 дол. США (з 06.10.2010 року по 11.11.2010 року);

          - 122 дні в сумі 10886,90 евро (з 20.04.2011 року по 19.08.2011 року).

          ПАТ «Приморець» до даної перевірки не надано висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення законодавчо встановленого 180-денного строку з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортується.

          Висновки відповідача обґрунтовані наступним.

          До Феодосійської МДПІ згідно з вимогами п.5.9 Інструкції «Прпо порядок здійснення контролю та одержання ліцензій по експортних, імпортних операціях», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року           № 136, надійшли відомості Філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Феодосії АР Крим» про перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків ВАТ «Приморець» по взаємовідносинам з нерезидентом за договором № МАR/с/02-10 від 30.03.2010 року: дата здійснення платежу по імпортній (лізинговій) операції/дата оформлення ВМД по експортній (лізинговій) операції – 08.04.2010 року.

          Згідно наданим до перевірки документам, ПАТ «Приморець» укладено контракт № МАR/с/02-10 від 30.03.2010 року з «Цеппелин Інтернешнл АГ» («Zeppelin International AG»).

          Предмет договору: продавець продав, в покупець купив комплект обладнання компанії «Катер-Пилар» з комплектуючим обладнанням згідно специфікації. Загальна сума договору 318000,00 дол. США. Оплата передбачена в доларах США.

          Для виконання умов контракту ПАТ «Приморець» перераховані на адресу «Zeppelin International AG»  платіжним дорученням № 1 від 08.04.2010 року грошові кошти в сумі 318000,00 дол. США (2519895,60 грн.).

          Граничний термін поставки (отримання продукції) з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортується, 05.10.2010 року в сумі 318000,00 дол. США, в тому числі:

          - ВМД № 600060002/2010/000263 від 30.09.2010 року в сумі 317200 дол. США (2510162,20 грн.),

          - ВМД № 600060002/2010/000336 від 11.11.2010 року в сумі 800 дол. США (6328,00 грн.).

          По розрахункам за перевіряємий період за контрактом № МАR/с/02-10 від 30.03.2010 року з «Zeppelin International AG» встановлено порушення ПАТ «Приморець» строків розрахунків, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», термін перевищення законодавчо встановлених строків складає 37 днів у сумі 800,00 дол. США (з 06.10.2010 року по 11.11.2010 року).

          Крім того, згідно з даними акту перевірку до Феодосійської МДПІ в АР Крим надійшли відомості Філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Феодосії АР Крим» про перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків ВАТ «Приморець» по взаємовідносинам з нерезидентом за договором № 15145 від 18.10.2010 року: дата здійснення платежу по імпортній (лізинговій) операції/дата оформлення ВМД по експортній (лізинговій) операції – 21.10.2010 року.

          Феодосійською МДПІ в АР Крим спрямовано запит (вих. № 2386/10/22-0 від 16.05.2011 року) ПАТ «Приморець» з вимогою надати документи, що підтверджують (не підтверджують) своєчасність проведення розрахунків за договором № 15145 від 18.10.2010 року.

          ПАТ «Приморець» не надані пояснення та документальне підтвердження протягом 10 днів з дня отримання запиту.

          Згідно наданим до перевірки документам, ПАТ «Приморець» укладений контракт № 15145 від 18.10.2010 року з компанією «Mareco Marine Systems Fin Oy Ltd», Finland.

          Предмет договору: продавець продає, а покупець купує на умовах ВВГ Феодосія (Інкотермс-2000), привальний брус (товар) згідно специфікації. Загальна сума договору 10886,90 евро.

          Для виконання умов контракту згідно наданим до перевірки документам, ПАТ «Приморець» перераховані на адресу компанії «Mareco Marine Systems Fin Oy Ltd» платіжним дорученням № 2 від 21.10.2010 року грошові кошти в сумі 10886,90 евро (119388,67 грн.).

          Граничний термін поставки (отримання продукції) з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортується, 19.04.2011 року в сумі 10886,90 евро.

          Згідно наданим до перевірки документам, ПАТ «Приморець» отримало 19.08.2011 року по контракту з компанією «Mareco Marine Systems Fin Oy Ltd» продукцію на суму 10886,90 евро, у тому числі ВМД № 600060002/2011/000509 від 19.08.2011 року в сумі 10886,90 евро (119388,67 грн.).

          По розрахункам за перевіряємий період за контрактом № 15145 від 18.10.2010 року з компанією «Mareco Marine Systems Fin Oy Ltd» встановлено порушення ПАТ «Приморець» строків розрахунків, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», термін перевищення законодавчо встановлених строків складає 122 дні у сумі 10886,90 евро (з 20.04.2011 року по 19.08.2011 року).

          Перевірку ПАТ «Приморець» проведено в присутності його посадових осіб, з актом перевірки вони ознайомлені, акт ними підписаний з запереченнями.

На підставі даних акту перевірки № 1764/22-2/25134285 від 07.09.2011 року, Феодосійською МДПІ в АР Крим 15.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252200 про застосування до позивача згідно із ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 46095,48 грн. (а.с.18).

Вважаючи податкове повідомлення рішення таким, що прийнято протиправно, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків податкового органу щодо порушення позивачем законодавства в сфері здійснення розрахунків у іноземній валюті, а також обґрунтованість нарахування пені, і встановлено наступне.

          Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

          Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень,  суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг здійснюється на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідно до ст. 14 цього закону одним з видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні є імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

При цьому, імпорт (імпорт товарів) – це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами (ст. 1 Закону України  «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Статтею 14 вказаного Закону передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право: самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;  вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» до іноземної валюти належить: валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

          Відповідно до ст. 2  Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

          Відповідальність за порушення строків, передбачених ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачена ст. 4 вказаного Закону: порушення резидентами строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

          Як зазначалось судом вище, в ході проведеної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства було встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виявилось у перевищенні законодавчо встановленого строку з моменту здійснення авансового платежу до моменту поставки імпортованого товару, що здійснювалась на умовах відстрочення.

          Висновки податкового органу щодо перевищення позивачем строку, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», засновані на тому, що моментом завершення поставки товару за імпортною операцією слід вважати дату оформлення вантажно-митної декларації.

          Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, враховуючи наступне.          

          Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що  моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України від 11.07.2002 року із змінами та доповненнями.

Зокрема, згідно п. 2 ст. 1 Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно ст. 40 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно зі ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Статтею 43 Митного кодексу України встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що факт поставки імпортованого товару підтверджується саме фактом ввезення товару на митну територію України (перетинанням митного кордону України).

При цьому, суд звертає увагу на те, що ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню з метою забезпечення митного контролю, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається з поняттям «переміщення товару через митний кордон України – ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою,  який підтверджує факт та визначає дату перетину товаром митного кордону України.  

Однак, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст. 69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою вантажною митною декларацією.

Враховуючи наведене вище, імпортний товар  вважається  таким, що надійшов на територію України з моменту  перетину митного (державного) кордону України, що засвідчується відбитком штампу на товаросупровідному документі – «під митним контролем».         

          Як свідчать матеріали справи, позивачем 08.04.2010 року здійснено авансовий платіж за контрактом № МАR/с/02-10 від 30.03.2010 року з «Цеппелин Інтернешнл АГ» («Zeppelin International AG») щодо поставки обладнання (а.с.19-43) на суму 318000,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 08.04.2010 року (а.с.91).

          Згідно з відміткою «під митним контролем», проставленої Ягодинською митницею на товаросупровідному документі СМR В № F01 6632919 (а.с.46-48),  товар за контрактом № МАR/с/02-10 від 30.03.2010 року перетнув митний кордон 30.08.2010 року. Отже, саме з цієї дати поставку товару за контрактом з компанією «Zeppelin International AG» слід вважати завершеною.

          Враховуючи зазначене вище, позивачем було дотримано 180-денного строку, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки авансовий платіж було здійснено 08.04.2010 року, а поставку імпортованого товару на умовах відстрочення завершено через 145 днів – 30.08.2010 року.

          Авансовий платіж за контрактом № 15145 від 18.10.2010 року з компанією «Mareco Marine Systems Fin Oy Ltd» (а.с.49-51) позивачем здійснено 21.10.2010 року, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 21.10.2010 року (а.с.92).

          Згідно з відміткою «під митним контролем», проставленої Чернигівською митницею на товаросупровідному документі СМR № 7UA10101912 (а.с.55-56),  товар за контрактом № 15145 від 18.10.2010 року перетнув митний кордон 17.01.2011 року. Отже, саме з цієї дати поставку товару за контрактом з компанією «Mareco Marine Systems Fin Oy Ltd» слід вважати завершеною.

          Відтак, позивачем було дотримано 180-денного строку, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки авансовий платіж було здійснено 21.10.2010 року, а поставку імпортованого товару на умовах відстрочення завершено через 88 днів – 17.01.2011 року.

За таких умов, приймаючи до уваги, що імпортні операції на умовах відстрочення поставки товару за контрактами № МАR/с/02-10 від 30.03.2010 року та  № 15145 від 18.10.2010 року відбулись з дотриманням вимог ст. 2  Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд вважає безпідставним застосування до позивача пені у розмірі 46095,48 грн. на підставі ст. 4 цього Закону.

Враховуючи зазначене вище, податкове повідомлення-рішення № 0000252200 від 15.09.2011 року є таким, що прийнято Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в АР Крим протиправно, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

          У судовому засіданні, яке відбулось 23.02.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 27.02.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167  КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати  податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000252200 від 15.09.2011 року.

3. Стягнути  з Державного бюджету України в особі Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим на користь Приватного акціонерного товариства «Приморець» (Україна, 98176, АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників,1) 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.   

Суддя                                                                          Сидоренко Д.В.