Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/490/402/12                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Стребіж

                                                  Доповідач  -  Кузьменко В.М.

УХВАЛА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня 2012 року  колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

                              головуючого –судді Кузьменко В.М.

                              суддів: Дрибаса Л.І., Бровченко Л.В.

                    за участю прокурора Заворотньої О.В.

                    адвоката ОСОБА_1

                    захисника ОСОБА_2

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду  м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 листопада 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянин України, освіта професіонально-технічна, непрацюючий, раніше не судимий,

засуджений за ст.  121 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 6220 грн. 20 коп. і моральну шкоду в сумі 40000 грн.

          ОСОБА_3 засуджено за те, що 06.08.2010 року близько 23 год. 50 хв., знаходячись на літньому майданчику кіоску ПП «ОСОБА_7», розташованому на АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, викликаних поведінкою потерпілого ОСОБА_5, взяв зі столу за горловину порожню скляну пляшку з-під пива 0, 5 л і нею умисно наніс удар останньому в область голови, чим заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила його смерть.

          В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить змінити вирок суду, перекваліфікувати дії засудженого на ст.. 119 ч. 1 КК України, як вбивство вчинене по необережності і призначити покарання у вигляді обмеження волі, посилаючись на те, що засуджений не мав умисного наміру заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника і адвоката, які підтримали апеляцію останнього, міркування прокурора який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_3 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі доказах.

Так, з показань самого засудженого під час судового слідства вбачається що дійсно між ним і потерпілим виник конфлікт, під час якого він взяв зі столу за горловину порожню скляну пляшку з-під пива і, маючи намір злякати потерпілого, замахнувся нею в бік потерпілого, але останній в цей момент підвівся і вдарився об пляшку головою, стверджуючи, що не мав умисного наміру заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Але ці показання засудженого спростовуються показаннями свідка ОСОБА_6, про те, що дійсно між засудженим і потерпілим виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3 взяв зі столу за горловину порожню скляну пляшку з-під пива і нею наніс удар останньому в область голови.

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз у ОСОБА_5 булі виявлені закриті черепно-мозкові травми зі зломом кісток склепіння черепу. Заподіяні тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, мають прямий зв'язок с настанням смерті. Вказане тілесне ушкодження було заподіяне з силою, достатньою для виявленого пошкодження.

Вказані обставини справи не заперечував і сам засуджений протягом досудового слідства, який визнавав себе винним у заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, підтвердив свої показання при відтворенні обстановки і обставин події, показавши, що удар пляшкою по голові потерпілого ним був нанесений зверху вниз, що було підтверджено і висновками судово-медичної експертизи, відповідно до якої потерпілому могли бути заподіяні тяжкі тілесні ушкодження при обставинах вказаних ОСОБА_3 при проведенні вказаної слідчої дії.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував  за ст. 121 ч. 2  КК України.

Доводи адвоката про те, що засуджений не мав умисного наміру заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження безпідставні, оскільки дії ОСОБА_3, який,  використовуючи для нанесення потерпілому удару в життєво важливий орган - голову скляну пляшку, свідчать про його умисний намір заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що міру  покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.

Підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не вбачає.          

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

          Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду  м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 листопада 2011 року щодо засудженого ОСОБА_3 –без зміни.

          Судді: