Справа № 2-1429/12

 З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  
  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И   

24 лютого 2012 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:     

головуючого судді - Макухи А.А.,   

при секретарі - Лісовій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Київського  міського  центру  зайнятості  до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В липі 2009 року позивачзвернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки коштів в розмірі 4817, 05 грн.

При цьому зазначав,  що відповідачка звернулася до Солом»янського центру зайнятості і 24.06.2008 року була зареєстрована,   як така,   що шукає роботу, а 01.07.2008 р. написала заяву з проханням надати їй статус безробітного відповідно до Закону України, відповідно наказу Солом»янського центру зайнятості №11430/1606 від 01.07.2008 р. ОСОБА_1 був наданий стату безробіної та призначена допомога по безробіттю. 21.08.2008 року остання подала заяву,   в якій просила направити її на курси підвищення кваліфікації до Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України за спеціаліністю «основи підприємницької діяльності»,  про що був укладений договір №390.

          Наказом Соломя»нським РЦЗ №12987/886 від 26.08.2008 р. ОСОБА_1 була припинена виплата допомога по безробіттю, у звязку з направленням на курси підвищення кваліфікації, та у звязку з цим призначена матеріальна допомога в період професійного навчання з 26.08.2008 р. Згідно свідоцтва ІПК №560091 серія СПК від 15.09.2008 р. відповідачка  пройшла курс підвищення кваліфікації, у звязку з чим наказом Солом»янським РЦЗ 313754/1006 і №13756/2382 від 16.09.2008 р. їй була припиненя виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання і поновлена виплата допомоги по безробіттю з 16.09.2008 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, на підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.  

Судом встановлено, що 24.06.2008 року відповідачка зареєструвалась в Солом»янському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу.

Згідно наказу Солом»янського центру зайнятості №11430/1606 від 01.07.2008 р. ОСОБА_1 був наданий стату безробітної та призначена допомога по безробіттю. 21.08.2008 року остання подала заяву,   в якій просила направити її на курси підвищення кваліфікації до Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України за спеціаліністю «основи підприємницької діяльності»,  про що був укладений договір №390.

Наказом Солом»янським РЦЗ №12987/886 від 26.08.2008 р. ОСОБА_1 була припинена виплата допомога по безробіттю, у звязку з направленням на курси підвищення кваліфікації, та у звязку з цим призначена матеріальна допомога в період професійного навчання з 26.08.2008 р. Згідно свідоцтва ІПК №560091 серія СПК від 15.09.2008 р. відповідачка  пройшла курс підвищення кваліфікації, у звязку з чим наказом Солом»янським РЦЗ 313754/1006 і №13756/2382 від 16.09.2008 р. їй була припинена виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання і поновлена виплата допомоги по безробіттю з 16.09.2008 р.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітної.    

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг зареєстрованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.  

Згідно з п. а ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності належать до зайнятого населення та не мають підстав для перебування на обліку в центрі зайнятості.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Державного центру зайнятості Міністрества праці та соціальної політики України щодо можливості отрмання одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. ДЦЗ на основі наданих документівв встановив, що остання є зайнятою особою та не має права перебувати на обліку в службі зайнятості про що повідомив Солом»янський РЦЗ.

На підставі вищезазначеного Соломянський РЦЗ провів розслідування страхового випадку щодо ОСОБА_1 за результатами, якого було встановлено, що під час перебування відповідачки на обліку як безробітна, безоплатно виконувала обовязки голови правління –президента Благодійного фонду «Бізнес для дітей», про що складений акт №427/1 від. 23.10.2008 р.(а.с.19).

          У зв’язку з вищезазначеним та керуючись ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»у відповідачки були відсутні правові підстави відноситися до незайнятого населення, перебувати на обліку як безробітна та отримувати матеріальну допомогу, відповідно до цього ОСОБА_1 була знята з обліку та їй було припинено виплату допомоги по безробіттю з 23.10.2008 р.

          Витрати на випадок безробіття відповідачки становить 4817,05 грн.

          З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Київського  міського  центру  зайнятості  до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.  

          Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому  суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційне-технічне забезпечення в дохід держави у розмірі 220,00 грн.  

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.121 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», ст. ст. 7, 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -  

ЦПК України,   суд,   -

ВИРІШИВ:

          Позов Київського  міського  центру  зайнятості  до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу - задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1,проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Київського міського центру зайнятості суму боргу в розмірі 4817,05 грн. та 220,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

               Суддя: