Судове рішення #2138013
12/8283

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "17" квітня 2008 р.                                                          Справа №  12/8283

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                    


при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивачів:

- Міністерства оборони України: не з'явився,

- "Київського управління механізації і будівництва": Кириліної Т.І. - представника за довіреністю №1 від 03.01.08р., 

від відповідача: Кравчука В.С. - генерального директора,

помічника військового прокурора Житомирського гарнізону Барілова Д.В.                                     ( посвідчення № 588),   

розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Центрального  регіону України, м.Київ

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "19" грудня 2007 р.  у справі № 12/8283 (судді: Шпак В.О., Саврій В.А., Радченя Д.І.)

за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України, м.Київв інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м.Київ та державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва", м.Київ   

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Славутич-К", м.Хмельницький  

про зобов'язання відповідача виконати умови договору та поставити дизпаливо і будівельні матеріали державному підприємству МО України "Київське управління механізації і будівництва", стягнення на користь МО України в особі ДП МО України "Київське управління механізації і будівництва" пені в розмірі 5938грн.,

              

 ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.12.2007р. у справі № 12/8283 у позові заступника військового прокурора Центрального регіону України, м.Київ   в інтересах держави в особі Міністерства  оборони України, м.Київ, Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва", м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Славутич-К", м.Хмельницький про зобов'язання відповідача виконати умови договору та поставити дизпаливо і будівельні матеріали Державному підприємству Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва", стягнення на користь Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" пені в розмірі 5938,00 грн. відмовлено.

Вважаючи, що вказане рішення місцевим господарським судом  прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та при недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до суду з апеляційним поданням, в якому просить дане рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позову (а.с. 56-57).

Зокрема, в апеляційному поданні заступник військового прокурора Центрального регіону України зазначає наступне:

- судом першої інстанції при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позову не прийнято до уваги постанову військової прокуратури Дарницького гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб позивача, якою фактично спростовується  факт передачі товарно-матеріальних цінностей;

- місцевий господарський суд помилково дійшов висновку, що позивачем оплата здійснена після отримання товару, оскільки оплата здійснювалася на підставі  рахунків-фактури №00010 від 29.06.2005р. та № 0009 від 26.06.2005р., термін дії яких три дні, тобто позивачем здійснено передоплату товару;

- судом не витребувано, а відповідачем не надано жодних належних доказів передачі будівельних матеріалів та пального на виконання умов договору.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, що у відповідності до            ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення  місцевого господарського суду.

Представник позивача - Міністерства оборони України - в засідання суду 06.03.2008р. та 17.04.2008р. не з'явився, хоча про дату, час та місце судових засідань Міністерство оборони України було повідомлене належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №793142 (а.с. 62, 85).

Помічник військового прокурора Житомирського гарнізону у судовому засіданні  підтримав апеляційне подання в повному обсязі, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням обставин справи, а тому просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, спонукавши відповідача виконати умови договору й передати ДП МО України "Київське управління механізації і будівництва": дизельне паливо - 21100л, щебінь - 40,5 куб. м, щебінь Ч - 39 куб. м, цемент - 25,751т. й стягнути пеню.

Представник позивача -ДП МОУ "Київське управління механізації і будівництва"  підтримала доводи апеляційного подання, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, а тому просить дане рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки сторони про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р. та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 62, 81-85), а також, беручи до уваги положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника Міністерства оборони України.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

21.06.2005р. між Колективною фірмою "Славутич" та ДП МОУ "КУМіБ" укладено договір купівлі-продажу  товару № 21 (далі - договір).

Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.2.1, п.2.2, п.2.3, п.3.3) продавець                ( відповідач ) зобов’язується здійснювати поставки та передавати у власність покупцю       ( позивач ), а покупець приймати та оплачувати згідно умов даного договору будівельні матеріали та інше (товар) в обсягах, вказаних у додатках -специфікаціях до даного договору, що є його невід’ємними частинами. Ціна товару встановлюється в гривнях з урахуванням ПДВ і вказується в додатку - специфікації на кожну партію товару. Оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. З метою проведення своєчасних взаєморозрахунків та виконання сторонами своїх зобов’язань згідно з даним договором, сторони можуть погоджувати й інші форми розрахунків, що оформляються у вигляді додаткових угод до даного договору. Товар передається разом із видатковою накладною та податковою накладною.

Слід зазначити, що специфікації в матеріалах справи відсутні. Проте, предмет договору та вартість товару визначено в адресованому відповідачу листі позивача від 20.06.2005р. №320 (а.с. 21), в рахунках-фактурах №А-00010 від 29.06.2005р. та № 0009 від 25.06.2005р. ( а.с. 67, 70), які відповідач надіслав ДП МО України „КУМіБ”.

Як встановлено матеріалами справи, зокрема постановою військової прокуратури Дарницького гарнізону від 27.01.2007р. (а.с. 29-32), якою відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ДП МО України „КУМіБ” за фактом привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем на підставі ст.6 п.2 КПК України, 25.06.2005р. ДП МО України "КУМІБ" на ім'я старшого інженера Любезного І.О. була виписані довіреності серії ЯКУ №440779 від 25.06.2005 року на отримання 21100,000 літрів дизельного палива та №440780 від 29.06.2005 року на отримання 40,500 куб.м. щебеню, 39,000 куб. м. щебеню Ч та 25,751 тон цементу марки М400 (а.с. 16, 29-32).

На виконання п. 2.2 договору 30.06.2005р. ДП МО України „КУМІБ” за платіжним дорученням №264 від 30.06.2005 року здійснило попередню оплату за поставку будівельних матеріалів та дизельного палива в сумі 69482,04 грн. на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується випискою з банківського рахунку  ДП МО України „КУМІБ” та довідкою філії Старокиївського відділення Промінвестбанку у м. Києві  за № 01.04/306 від 07.04.2008р. (а.с. 66, 81).

Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.01.2007р. (а.с. 29-32) у кінці червня 2005р. Стубайло Ю.В. - керівник ДП МО України „КУМіБ” - взяв у Любезного І.О. оригінали довіреностей та особисто відвіз їх до офісу відповідача для оформлення видаткових накладних на отримання товару, а на ДП МО України „КУМіБ" залишив копії довіреностей.

У зв'язку з цим у видаткових накладних №А-25-03 від 25.06.2005 року та №А-25-04 від 29.06.2005 року на видачу будівельних матеріалів на загальну суму 69482,04 грн. були проставлені реквізити довіреності серії ЯКУ №440779 від 25.06.2005 року          (а.с. 11-12).

Відповідач, згідно замовлення, направив на адресу ДП МО України „КУМІБ” видаткові накладні №А-25-03 від 25.06.2005 року та №А-25-04 від 29.06.2005 року на видачу дизпалива та будівельних матеріалів на загальну суму 69482,04 грн. (а.с. 67-68, 70-71).

Пізніше Стубайло Ю.В. поцікавився у відповідача, коли привезуть дизельне пальне та будівельні матеріали, на що представник відповідача відповів, що вказаний товар  вже відправили і ДП МО України „КУМІБ” його отримало.

У постанові про відмову в порушені кримінальної справи від 27.01.2007р. також зазначено, що згідно пояснень Стубайло Ю.В.  вищевказані видаткові накладні №А-25-03 від 25.06.2005 року та №А-25-04 від 29.06.2005 року на видачу будівельних матеріалів та дизпалива на загальну суму 69482,04 грн. не підписані ні постачальником, ні отримувачем Любезним І.О., що свідчить про те, що ДП МО України „КУМіБ” не отримувало від відповідача зазначених у накладних матеріальних цінностей.

За викладених обставин, ДП МО України „КУМІБ” направило відповідачу претензію за вих.№456 від 22.12.2005р. з вимогою терміново повернути сплачені грошові кошти на розрахунковий рахунок ДП МО України "КУМІБ", який визначений у договорі, однак відповіді не отримало (а.с. 18-19).

Оскільки докази отримання відповідачем даної претензії в матеріалах справи відсутні, остання до уваги не приймається.

Пізніше, на адресу відповідача були надіслані вимоги  №90 від 28.09.2007р. про негайну поставку товару або повернення коштів, а  04.10.2007р. №94 про негайну поставку товару, які отримані відповідачем, відповідно, 05.10.2007р. та 17.10.2007р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 20, 73-75).

За відсутності відповідей на зазначені вимоги й у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань відповідачем, заступник військового прокурора Центрального регіону України, керуючись приписами ст.121 Конституції України, ст.ст.20,36-1 Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про Збройні Сили України", рішення Конституційного Суду України №3-РП/99 від 08.04.1999 р., Указів Президента України №888/97 від 21.08.1997 р. та 13.03.1998 р., звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою від 29.10.2007р. №5/6162 в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м.Київ), Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" ( м. Київ ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Славутич-К" ( м. Хмельницький ) про зобов'язання відповідача виконати умови договору та поставити дизпаливо і будівельні матеріали ДП МО України „КУМІБ”, стягнення на користь МО України в особі ДП МО України „КУМІБ” пені в розмірі 5938грн. (а.с. 4-7).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, в поясненнях щодо змісту позовних вимог за №1601 від 16.04.2008р. (а.с. 77-80) в підтвердження факту невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору,  військовий прокурор зазначає, що відповідач в порушення вимог ст.662 ЦК України не надав документів, що підтверджують  отримання ДП МО України „КУМіБ” матеріальних цінностей, а на видаткових накладних взагалі відсутні  підписи сторін.

У відзиві № 59 від 21.11.2007р. на позовну заяву відповідач просить суд врахувати, що ТОВ "Фірма "Славутич-К" зобов'язання згідно договору  № 21 від 21.06.2005р. (п. 1.1, 3.2, 3.3) виконала повністю. Посилаючись на  п.2, п.10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих, та використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом МФУ від 16.05.1996р. №99 та згідно внесених змін та доповнень до наказів МФУ від 18.10.1996р. №226, від 19.02.1998р. №37, від 19.10.2000р. №253, відповідач зазначає, що про отримання товару ДП МО України „КУМІБ” свідчить довіреність, що була передана в момент отримання товару.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 173 ГК України  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона)  має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 ГК України  встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вже було зазначено вище, постановою військової прокуратури Дарницького гарнізону  про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.01.2007р. встановлено, що у відповідності до договору купівлі-продажу № 21 від 21.06.2005р. ДП МО України "КУМіБ" 30.06.2005р. здійснило попередню оплату в сумі 69482,04 грн. за поставку будівельних матеріалів та дизпалива, що також підтверджується випискою з банківського рахунку  ДП МО України „КУМІБ” та довідкою філії Старокиївського відділення Промінвестбанку у м. Києві  за № 01.04/306 від 07.04.2008р. (а.с. 66, 81).

Як вбачається із видаткових накладних №А-25-03 від 25 червня 2005 року на видачу щебеню - 40,500 куб. м., щебеню Ч - 39,000 куб.м, цементу-М400 у кількості 25,751 т. на загальну суму 9220,44 грн. та №А-25-04 від 29 червня 2005 року на видачу 21100,000 літрів дизельного палива на загальну суму 60261,60 грн., в цих накладних відсутні відповідні підписи повноважних представників  постачальника та одержувача.

В постанові військової прокуратури Дарницького гарнізону  про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.01.2007р викладено висновок : під час перевірки не здобуто даних, які б свідчили про те, що ДП МО України "КУМіБ" отримало від відповідача згідно з договором купівлі-продажу №21 від 21.06.2005 р. відповідні матеріальні цінності.

Частиною 5 ст.35 ГПК України встановлено, що факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Крім того, відповідачем не надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного господарського суду доказів, які б свідчили, що на виконання умов договору від 21.06.2005р. № 21 позивач отримав товар від відповідача або третіх осіб. У видаткових накладних від 29.06.2005 р. та від 25.06.2005 р., оригінали яких оглянуто в засіданні апеляційного суду, відсутні підписи відповідальних осіб, які б підтверджували, що відповідач передав товар, а позивач його отримав (а.с. 68, 71).

В наявному в матеріалах справи акті звірки розрахунків станом на 01.04.2006р. ДП МО України "КУМіБ" відобразило наявність дебіторської заборгованості відповідача в сумі 69482,04грн., а останній  - відобразив передачу матеріальних цінностей за накладними №А-25-04 від 29.06.2005р., №А-25-03 від 25.06.2005р. на суму попередньої оплати в розмірі 69482,04грн. (а.с. 14).

За наведених вище обставин судова колегія не приймає до уваги зазначений акт звірки та доводи відповідача про те, що він відвантажив товар позивачу.

Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право  вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, у договорі купівлі-продажу від 21.06.2005р. №21, строк дії якого - до повного проведення взаєморозрахунків ( п.п. 8.1 договору), сторони не визначили строк передачі товару покупцеві (а.с. 8-9).

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов"язаний передати товар  покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, якщо у договорі купівлі-продажу сторонами не визначений строк виконання обов"язку продавця щодо передання товару, то покупець має право вимагати передачі товару у будь-який час, а продавець зобов"язаний виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги.

Як встановлено матеріалами справи, ДП МО України "КУМіБ" надіслало відповідачу дві вимоги від 28.09.2007р. №90 та від 04.10.2007р. №94, які були отримані останнім 05.10.2007р. та, відповідно, 17.10.2007р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 74-75).

Таким чином, відповідач зобов'язаний був передати товар у семиденний строк з дня отримання 05.10.2007р. вимоги, тобто в строк до 12.10.2007р. Однак, належних  доказів в підтвердження факту виконання відповідачем вимог ДП МО України "КУМіБ" у відповідності до норм цивільного законодавства та умов договору суду не представлено.  

Згідно вищезазначеного, вимога заступника військового прокурора Центрального регіону України щодо зобов'язання відповідача виконати умови договору та  поставити дизпаливо та будівельні матеріали ДП МО України "КУМіБ"  підлягає задоволенню.

Що ж стосується вимоги про стягнення на користь ДП МО України "КУМіБ" пені в розмірі 5938,00 грн., нарахованої за період з 01.05.2007р. по 31.10.2007р., то колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, але не можуть цього зробити, якщо в цих актах таке прямо заборонено, а також у разі, коли обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Стаття 549 ЦК України, зокрема, частина 3, не передбачає обмежень на застосування ст.6 Цивільного кодексу України, що дозволяє сторонам договору встановлювати пеню не лише за грошові зобов'язання.

Слід зазначити, що у Господарському кодексі України відсутнє "прив'язування" пені виключно до грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. договору купівлі-продажу № 21 від 21.06.2005р. сторони передбачили, що якщо  продавець (відповідач) не виконає в строк умови поставки, він зобов'язується сплатити покупцю (ДП МО України "КУМІБ") пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставки за кожен день прострочки.

Як вже зазначалось, відповідач вимоги договору щодо поставки дизпалива та будівельних матеріалів в 7 - денний  строк, передбачений ст. 530 ЦК України, з моменту отримання вимоги ДП МО України "КУМІБ" від 28.09.2007р. №90 (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, вимога отримана  05.10.2007р.)   не виконав.

Отже, пеню слід нараховувати за період з 13.10.2007р. (06.10.2007+7 днів) по 31.10.2007р.

Таким чином, вимога заступника військового прокурора Центрального регіону України щодо стягнення на користь ДП МО України "КУМіБ" пені підлягає частковому задоволенню, а саме, в розмірі 578,60грн. (69482,04грн. х 16% : 365 дн. х 19 дн.).

Що ж стосується вимог Міністерства оборони України, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Міністерство не було стороною у зобов'язанні.

Беручи до уваги викладене, а також те, що метою апеляційного господарського суду є перевірка законності та обґрунтованості рішень господарських судів першої інстанції, та повноваження, надані апеляційному господарському суду ст.103 Господарського процесуального кодексу України, на підставі п.3 ч.1 ст.104 Гос-подарського процесуального кодексу України судова колегія вважає за необхідне скасувати оскаржене рішення в частині відмови у позові державному підприємству Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" та прийняти в цій частині нове рішення - про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог  відповідно до ст. 49 ГПК України.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне подання заступника військового прокурора Центрального регіону України, м.Київ задовольнити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 19 грудня 2007 року у справі № 12/8283 скасувати в частині відмови у позові державному підприємству Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва".

Прийняти нове рішення - про часткове задоволення позову.

3.Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Славутич-К" (м.Хмельницький, вул.Кам'янецька,2, код 22768523) передати  державному підприємству Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" ( м.Київ, вул.Бориспільська,181, код 08259275) дизельне пальне -                 21 100 літрів, щебінь -  40,5 куб.м., щебінь ч - 39 куб.м., цемент - 25,751 т., вартістю           69 482грн. 04коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Славутич-К" (м.Хмельницький, вул.Кам'янецька,2, код 22768523) на користь державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" ( м.Київ, вул.Бориспільська,181, код 08259275) 578грн. 60коп. - пені.

5.Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Славутич-К" (м.Хмельницький, вул.Кам'янецька,2, код 22768523) в доход Державного бюджету України 700грн. 61коп. - державного мита за подання позову , 350грн. 30коп. - за подачу апеляційного подання та 109грн. 61коп. - за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В частині відмови у позові Міністерству оборони України та в частині відмови у стягненні на користь державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" 5359,40грн. пені рішення господарського суду Хмельницької  області від 19 грудня 2007 року у справі № 12/8283 залишити без змін.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

8. Справу № 12/8283 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

 Головуючий - суддя:                                                               

                

 судді::

                                                                                             

 


Віддрук. 7 прим.:

1. - до справи

2,3 - позивачам

4 - відповідачу

5 - в/прокурору Центр.регіону України

6 - в/прок-рі Житомирського гарнізону

7 - в наряд  

    

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація