5

Справа № 1/0903/113/2011
Провадження № 11/0990/134/2012
Категорія ст.122 ч.1КК України
Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Р.І.
Суддя-доповідач Кривобокова Н.М.

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Кривобокової Н.М.,
суддів: Дячука В.М., Томенчука Б.М.,
з участю прокурора Козаченка І.І.,
засудженого ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
розглянувши кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Верховинського районного суду від 21 грудня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодруженого, непрацюючого, несудимого, громадянина України,-
засуджено за ч.1 ст. 122 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк два роки.
Відповідно до вимог ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено певні обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній – підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 – 4627 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди; на користь Косівської ЦРЛ - 1685, 28 грн.
за стаціонарне лікування потерпілого
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 06 жовтня 2011 року близько 15 год. АДРЕСА_1 на грунті неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_4 декілька ударів дерев’яною палицею в різні частини тіла та область правого передпліччя, внаслідок чого заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров’я, і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення
У своїй апеляції захисник ОСОБА_3 вважає, що вирок підлягає до скасування у зв’язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що вплинуло на вирішення питання про винуватість засудженого та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Просить вирок суду змінити та пом”якшити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.69 КК України, а також відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.
У засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_2 просив вирок змінити, зменшити встановлений йому на підставі ст.75 КК України іспитовий термін та зменшити цивільний позов.
Заслухавши доповідь судді Кривобокової Н.М., думку прокурора Козаченка І.І., який просив вирок залишити без змін, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, які просять вирок суду змінити в частині призначеного покарання та зменшити встановлений засудженому на підставі ст.75 КК України іспитовий термін до одного року, перевіривши матеріали кримінальної справи, та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 в умисному нанесенні потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження ґрунтується на належно досліджених в судовому засіданні доказах.
Так потерпілий ОСОБА_4 ствердив, що 06 жовтня 2011 року близько 15 год. на дорозі його присадибної ділянки АДРЕСА_1 на грунті неприязних відносин між ним та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 виникла словесна суперечка. В ході даної сварки ОСОБА_2 вихопив з його рук дерев”яну палицю, яку він підняв із землі для самооборони, та наніс нею йому декілька ударів в різні частини тіла по правій руці, що призвело до перелому правого передпліччя.
Із показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що 06 жовтня 2011 року близько 15 год. він був очевидцем того, що під час суперечки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, останній вирвав із рук потерпілого дерев”яну палицю, якою наніс йому декілька ударів в різні частини тіла.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_9 підтвердила, що 06.10.2011 року прибігла на місце конфлікту і побачила, що ОСОБА_4 лежав на землі, а ОСОБА_2 дерев”яною палицею наносив йому удари в різні частини тіла (а.с.42-43).
Вказані показання потерпілого та свідків об”єктивно підтверджуються даними, що містяться у висновку судово–медичної експертизи № 334/325-Е від 21.10.2011 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ліктьової кістки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням кісткових відламків по ширині, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і могли бути заподіяні за обставин, вказаних потерпілим (т.1 а.с.55-57).
Із показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що 06.10.2011 року між ним та потерпілим ОСОБА_4 була словесна суперечка, однак бійки він не бачив, оскільки відійшов в сторону.
Суд обґрунтовано взяв до уваги вказані докази, оскільки не здобуто підстав вважати їх недостовірними.
Про те, що конфлікт з потерпілим ОСОБА_4 мав місце 06 жовтня 2011 року на дорозі присадибної ділянки потерпілого АДРЕСА_1 з приводу особистих неприязних відносин, вказував і сам засуджений ОСОБА_2 Даним показанням, як і матеріалам справи, суд дав правильну оцінку і взяв до уваги саме вищевказані докази, які нічим іншим, крім заперечень своєї вини засудженим, не спростовуються.
Покликання захисника ОСОБА_3 в апеляції на те, що в діях ОСОБА_2 не було умислу на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, а останній захищав свою матір - ОСОБА_6 від неправомірних дій потерпілого ОСОБА_4 , суд обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки воно не ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах. Зокрема: показання дані на досудовому слідстві свідком ОСОБА_6 (а.с.50-51), що в ході сварки її син - ОСОБА_2, побачивши в ОСОБА_4 дерев”яну палицю, вибив її у нього з рук та нею ж вдарив потерпілого в область верхньої частини руки, в цій частині узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, висновками експертизи.
Дії засудженого ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КК України кваліфіковано правильно.
Призначене покарання засудженому ОСОБА_2 у вигляді двох років позбавлення волі з випробуванням відповідає вимогам ст.65 КК України. Однак, встановлюючи на підставі ст.75 КК України іспитовий строк 2 роки суд не врахував ряд суттєвих обставин, які впливають на покарання.
Насамперед, суд хоч і встановив, однак не врахував, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, важке матеріальне становище, відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілого щодо покарання.
Вказані пом’якшуючі покарання обставини, його роль у вчиненому та дані про особу винного істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому колегія суддів вважає, що наданий ОСОБА_2 іспитовий термін два роки при застосуванні вимог ст.75 КК України слід зменшити до одного року, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання.
Доводи апелянта в частині незаконного вирішення цивільного позову прокурора Верховинського районного про стягнення на користь держави в особі Косівської ЦРЛ 1685,28 грн. затрачені на лікування ОСОБА_4 є необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, подана довідка про розрахунок вартості одного ліжко - дня в травматологічному відділенні Косівської ЦРЛ лікування потерпілого ОСОБА_4 було предметом розгляду в суді першої інстанції і в цій частині дано оцінку.
Однак, вирішуючи питання цивільного позову щодо відшкодування моральних збитків, суд першої інстанції не в повній мірі врахував матеріальне забезпечення засудженого ОСОБА_2, складні умови проживання, сім”ї надано статус 1 категорії після повені і на даний час проживають не в жилому приміщенні, що він являється єдиним годувальником сім”ї.
Враховуючи при цьому характер вчиненого злочину, тривалість та істотність моральних страждань потерпілого, виходячи з вимог розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що цивільний позов в частині відшкодування потерпілому моральної шкоди слід зменшити.
За таких обставин апеляція захисника ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Верховинського районного суду від 21 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 змінити: зменшити встановлений на підставі ст.75 КК України іспитовий строк до одного року та визначити суму моральних збитків, які слід стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в розмірі 3 000 гривень.
В решті вирок залишити без зміни.


Судді: Н.М. Кривобокова В.М. Дячук
Б.М. Томенчук
Згідно з оригіналом
Суддя Н.М.Кривобокова