КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2007 № 26/202
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Бондар С.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача – Дем‘яненко М.В. – юрист
від відповідача – Бреус А.М. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Добробут та Захист"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2007
у справі № 26/202 (Пінчук В.І.)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Добробут та Захист"
до ЗАТ "Страхова компанія "Каштан"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 72072,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. у справі №26/202 позов Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Добробут та Захист” до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан” про стягнення 72072,00 грн. в задоволенні позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. скасувати, оскільки вважає, що при винесенні даного рішення судом були порушені норми чинного законодавства.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:
31.07.2003 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Добробут та Захист" (перестрахувальником) та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" (перестраховиком) був укладений договір ПФ № 23 про загальні умови факультативного перестрахування (перестраховиком).
Згідно умов договору перестрахувальник (позивач по справі) може передавати, а перестраховик (відповідач по справі) може приймати у перестрахування ризики за договором страхування, які укладені страховиком з страхувальником, а також ризики, взяті перестрахувальником за договорами про перестрахування з іншими перестраховиками.
Згідно п. 1.2. вказаного договору на підставі та на умовах цього договору для здійснення перестрахування сторони можуть в письмовій формі укладати між собою договори про факультативне перестрахування окремо по кожному ризику (ризику, об'єкту страхування, договору страхування або перестрахування) або по сукупності ризиків (об'єктів страхування). Окремий документ, який містить умови перестрахування, має назву Ковер-Нот за практикою, що склалася при здійсненні перестрахування. Ковер-Нот вважається невід'ємним додатком до цього Договору.
12 серпня 2005 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Добробут та Захист", як страховиком, та Яриною Ганною Ігорівною, як страхувальником, укладено договір Добровільного страхування засобів наземного транспорту № 001359К/А, згідно якого об'єктом страхування стали майнові інтереси Ярини Г.І., що не суперечать законодавству України, і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним Lexus GX 470, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер АА 09991 АО, вартістю 400 000,00 грн. та додатковими обладнанням до нього. Термін дії Договору закінчився 13.08.2006 року. 14.08.2006 року страхувальник переуклав договір страхування на наступний рік.
31 жовтня 2005 року на підставі договору про факультативне перестрахування ПФ № 23 від 31.07.2003 року та у зв'язку з укладенням договору Добровільного страхування засобів наземного транспорту № 001359 від 12.08.2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір перестрахування (Ковер-Нот) № 24/К від 31.10.2005 р., відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у перестрахування об'єкт страхування по договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 001359 від 12.08.2005 року, а саме: майнові інтереси страхувальника Ярини Г.І., що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автотранспортним засобом Lexus GX 470, 2005, державний реєстраційний номер АА 09991 АО, № кузова JTJВТ20Х150088084.
Згідно з п. 1 договору перестрахування (Ковер-Нот) № 24/К від 31.10.2005 р., застрахованими ризиками є угон, крадіжка, незаконне привласнення, пограбування, неправомірне використання транспортного засобу не уповноваженою на це особою.
Згідно додатку № 1 до договору перестрахування (Ковер-Нот) № 24/К від 31.10.2005 р., визначено власне утримання позивача в розмірі 330 000,00 грн. від страхової суми, та відповідальність відповідача в розмірі 70 000,00 грн. від страхової суми.
У відповідності до ст. 987 Цивільного кодексу за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.
Як вбачається з листа Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві № 54/067469 від 08.12.2006р., слідчим відділом Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві за фактом викрадення автомобіля Lexus GX 470, 2005, державний реєстраційний номер АА 09991 АО була порушена кримінальна справа №06-72-64 від 24.08.2006р.
В ході розслідування вказаної кримінальної справи№06-7264, та допиту свідків (консьєржів), було встановлено, що незаконне заволодіння автомобілем Lexus GX 470, 2005, державний реєстраційний номер АА 09991 АО по вул. Заньковецької, 8 в м. Києві мало місце 10.08.2006 р.
Матеріали справи (т. 1 а.с. 22-28) свідчать, що ЗАТ "СК "Добробут та Захист" в повному обсязі виконала зобов'язання та виплатила страхове відшкодування Ярині Г.І.
Статтею 987 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, на тій підставі, що позивач порушив умови договору про факультативне перестрахування ФП № 23 від 31.07.2003 р. ), зокрема п.3.1.5 цього договору, щодо порушення строків повідомлення перестрахувальником (позивачем) перестраховика (відповідача) про настання страхового випадку протягом 3 робочих днів з дня отримання інформації про його настання.
Суд першої інстанції дійшов таких висновків виходячи з загального підрахунку робочих днів починаючи від дня подання страхувальником Яриною Г.І. заяви до позивача про виплату страхового відшкодування - 22.08.2006 р. до дня повідомлення перестрахувальником (позивачем) перестраховика (відповідача) листом за №520 про настання страхового випадку - 28.08.2006 р. Однак такий висновок суду є помилковим, оскільки в даному випадку має місце підрахунок робочих днів з урахуванням наступних особливостей викликаних перенесенням робочих днів.
Так після повернення страхувальника Ярини Г.І. із - за кордону 20.08.2006 р.,
остання з дотриманням триденного строку подала позивачу 22.08.2006 р. заяву
(повідомлення) вих. №208 про виплату страхового відшкодування. Саме з цієї дати позивачу стало відомо про настання страхового випадку.
Відповідно до п. 3.1.5. Договору про факультативне перестрахування ФП № 23 від 31.07.2003 року позивач зобов'язаний сповістити відповідача про виникнення події, не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з моменту отримання інформації про його настання та надати відповідачеві можливість ознайомитися з інформацією, яка надійшла у зв'язку з цією подією.
Таким чином, останнім днем повідомлення позивачем відповідача було - 24.08.2006 р., який офіційно є державним святом «Днем незалежності України» і відповідно є неробочим днем (ст. 73 КЗпП України). На підставі Розпорядження КМУ від 30.11.2005 р. №490 - р «Про перенесення робочих днів у 2006 році» та внутрішнього наказу позивача №55 від 21.08.2006 р. - робочий день 25.08.2006 р. був перенесений на 09.09.2006 р., а 25.08.2006 р. був встановлений як вихідний день. 26 та 27.08.2006 р. були вихідними днями (субота та неділя), у зв'язку з чим третім робочим днем для повідомлення відповідача було 28.08.2006 р.
Саме на третій робочий день, на виконання взятих на себе зобов'язань за договором перестрахування, позивачем було повідомлено відповідача про настання страхового випадку листом за №520 від 28.08.2006 р.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано того, що 14.08.2006р. між позивачем та Яриною Г.І. (страхувальник) було переукладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту № 001359 К/А від 12.08.2005р., термін дії якого закінчився 13.08.2006р. Новий договір від 14.08.2006р. передбачав надання асистуючої допомоги. Відповідач також, зазначає, що 14.08.2006р. в асистуючи компанію надійшло повідомлення від гр-на Кузьменко Ю.О. про незаконне заволодіння автомобілем. Після отримання інформації від асистуючої компанії, позивач згідно п. 3.1.5 договору від 14.08.2006 р. у строк з 14.08.2006р. по 17.08.2006р. зобов‘язаний був повідомити відповідача про настання страхового випадку. Вищезазначені твердження відповідача не беруться судом до уваги з наступних причин.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджують, що 14.08.2006р. в асистуючи компанію надійшло повідомлення від гр-на Кузьменко Ю.О. про незаконне заволодіння автомобілем Lexus GX 470, 2005, державний реєстраційний номер АА 09991 АО., а також доказів того, що асистуючи компанія повідомила позивача про настання страхового випадку.
Крім того, як вбачається з листа Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві № 54/067469 від 08.12.2006р., в ході розслідування кримінальної справи №06-72-64 від 24.08.2006р., та допиту свідків (консьєржів), було встановлено, що незаконне заволодіння автомобілем Lexus GX 470, 2005, державний реєстраційний номер АА 09991 АО по вул. Заньковецької, 8 в м. Києві мало місце 10.08.2006 р.
З викладеного вбачається, що страховий випадок настав 10.08.2006 р., тобто під час дії договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 001359 К/А від 12.08.2005р., термін дії якого закінчився 13.08.2006р. Цим договором страхування не було передбачено будь-якої асистуючої допомоги.
Також позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача згідно п.п. 3.3.6. договору про факультативне перестрахування ФП № 23 від 31.07.2003 року, 9072,00 грн. пені
Відповідно до п.п. 3.3.6. договору про факультативне перестрахування ФП № 23 від 31.07.2003 року., відповідач зобов‘язується сплатити позивачу за несвоєчасне виконання зобов‘язань пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 9072,00 грн. пені підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія вважає апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Добробут та Захист” на рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Добробут та Захист” на рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. по справі №26/202 скасувати.
3. Позов Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Добробут та Захист” задовольнити.
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства ”Страхова компанія “Каштан” (03151, м. Київ, вул.. Волинська, 48/50, оф. 401, р\р 26504101290101 в ЗАТ “ТАС-Інвестбанк” МФО 320650, код ЄДРПОУ 32071894 на користь Закритого акціонерного товариства ”Страхова компанія “Добробут та Захист” (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-а р/р 26508178 в "Райффайзен Банк Аваль " в м. Києві МФО 300335 код ЄДРПОУ 31571133) 63000,00 грн. матеріальної шкоди, 9072,00 грн. пені, державне мито у розмірі 720,72 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та державне мито за подачу апеляційної скарги у розмірі 360,36 грн.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи № 26/202 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Бондар С.В.