Справа № 2-3471/11

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2011 р.  Ленінський районний суд м.Севастополя в складі:

головуючого судді – Фисюк О.І.,

при секретарі  –  Матковій Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3   до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, додаткових витрат на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 пред'явила до суду позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітній  дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно до досягнення ним повноліття, вказуючи, що вона знаходиться у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, але фактично шлюбні відносини між ними припинені, вони з відповідачем мешкають окремо,  відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Крім того, оскільки  дитина знаходиться на обліку у медико-генетичній консультації м. Севастополя по причині захворювання, пов’язаного з порушенням обміну речовин, є інвалідом дитинства, та потребує постійного лікування, позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 385 грн. щомісячно.

У судове засідання позивач не звилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги позову підтримує  у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату і час сповіщався належним чином згідно вимог діючого законодавства, причин своєї неявки до суду не повідомив, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 2010 року, шлюбні відносини між ними припинені, проживають окремо.

Судом встановлено, що неповнолітній син – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, якого  сторони мають від шлюбу, проживає з позивачем, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини та позивача не надає.

Відповідно до вимог ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати  дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до вимог ст.183 СК України частина заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у розмірі заявленому неї – ј частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст. 185 СК України той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той із батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом та інше). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають  істотне значення.

Позивач, як на підставу для стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини посилається на те, що дитина знаходиться на обліку у медико-генетичній консультації м. Севастополя по причині захворювання, пов’язаного з порушенням обміну речовин, є інвалідом дитинства, та потребує постійного лікування, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 385 грн. щомісячно, які вона розраховує виходячи з необхідності придбати для дитини спеціалізоване харчування – афенілак. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи позивачем не представлено суду доказів придбання зазначеного харчування, призначення його лікарем, кількості зазначеного харчування на місяць для дитини, внаслідок чого суд не вбачає підстав для задоволення вимог позову в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

На підставі висловленого ст. ст. 10, 11, ч. 1 ст. 79, ч. 2 84, 180 - 183, 185, ч.1 ст. 191 СК України, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця смт. Луків, Турійського району, Волинської області аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у розмірі у розмірі ј частки від всіх видів заробітку (доходу),  але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи утримання з 27  липня 2011 року.

Стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах місячного платежу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь бюджету України судовій збір у розмірі 94 грн. 10 коп.

У задоволенні вимог позову ОСОБА_3   до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання протягом десяти днів з дня отримання копії рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду м.Севастополя через місцевий Ленінський районний суд м.Севастополя.

Суддя -