СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
22 квітня 2008 року | Справа № 2-16/14477-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Бутов Євгеній Олександрович, довіреність № б/н від 05.11.07;
Клюкіна Ольга Вікторівна, довіреність № б/н від 21.04.08;
відповідача 1: Щербіна Дмитро Сергійович, довіреність №45/100 від 25.05.07;
відповідача 2: Капран Магдаліна Вікторівна, довіреність №23-11.0/06-25 від 04.01.08;
прокурора Автономної Республіки Крим: не з'явився;
прокурора міста Сімферополя: не з'явився;
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 13.12.2007 у справі № 2-16/14477-2007А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Палітра" (вул. Залізнична, 16-108, Сімферополь, 95026)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)
Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, Сімферополь, 95015)
за участю: Прокурор Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)
Прокурор міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11,м.Сімферополь,95000)
про стягнення 318000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Палітра" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Державного бюджету України суму 318000,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2006 року та березень 2007 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 13.12.2007 року у справі № 2-16/14477-2007А позов задоволено. Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість дій податкового органу, оскільки відсутність відомостей про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача не є підставою для затримки процедури відшкодування податку на додану вартість.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
12.02.2008 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим.
Апеляційна скарга мотивована тим, що стягнення державного мита повинно здійснюватись за рахунок коштів, передбачених на утримання органу виконавчої влади, який є суб’єктом владних повноважень у судовому процесі.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 11.03.2008 року у зв’язку з хворобою у складі колегії було замінено суддю Голика В.С. на суддю Щепанську О.А.
У судовому засіданні 22.04.2008 року представники податкової інспекції та державного казначейства підтримали вимоги апеляційних скарг, представники позивача проти вимог апеляційних скарг заперечували та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції. Прокурор Автономної Республіки Крим та прокурор міста Сімферополя у судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю прокурорів, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі були проведені позапланові документальні перевірки достовірності визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Палітра” відповідно до декларацій за грудень 2006 року та березень 2007 року. По результатах перевірок відповідачем були складені довідки №542/23-4/31816997 від 22.06.2007 року та №723/23-4//31816997 від 17.08.2007 року.
У ході проведення перевірки порушень вимог Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено не було, однак, суми бюджетного відшкодування, на думку податкового органу, не підтверджені у зв'язку з відсутністю результатів про проведення зустрічних перевірок виробника або імпортера товарів.
Згідно з висновком довідки №542/23-4/318816997 від 22.06.2007 року заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року в розмірі 168000,00 грн. за результатами перевірки підтвердити не можливо, що пов'язано з відсутністю відповідей по зустрічних перевірках податкових інспекцій інших регіонів.
Також, згідно з висновком довідки №723/23-4/31816997 від 17.08.2007 року заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 150000,00 грн. за результатами перевірки підтвердити не можливо, що пов'язано з відсутністю відповідей по зустрічних перевірках податкових інспекцій інших регіонів.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Позивачем до відшкодування заявлено суму податку на додану вартість на загальну суму 318000,00 грн. в тому числі: 168000,00 грн. відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року, 150000,00 грн. відповідно до уточнюючого розрахунку №562/47 від 01.06.2007 року за грудень 2006 року.
Підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Як вбачається з довідок Державної податкової інспекції в місті Сімферополі №542/23-4/31816997 від 22.06.2007 року та №723/23-4//31816997 від 17.08.2007 року за наслідками проведених позапланових виїзних документальних перевірок відповідачем не виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій позивачем у податкових деклараціях за травень - вересень 2006 року.
Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).
Що стосується висновків відповідача про те, що заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 168000,00 грн. та за грудень 2006 року в сумі 150000,00 грн. підтвердити неможливо, що пов'язано з відсутністю відповідей по зустрічних перевірках податкових інспекцій інших регіонів, то судова колегія не приймає вказані доводи до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах Закону України „Про податок на додану вартість”.
Доводи податкової інспекції судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки Законом України „Про податок на додану вартість” передбачений термін для здійснення зустрічних перевірок, а факт неотримання податковим органом матеріалів зустрічних перевірок не може бути підставою для відмови у наданні відповідного висновку до органу Державного казначейства про відшкодування сум податку на додану вартість з Державного бюджету, оскільки це суперечить вимогам підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та порушує право позивача на бюджетне відшкодування.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, угоди з постачальниками продукції для позивача не визнанні недійсними у встановленому законом порядку.
Згідно акту звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2007 року по 06.12.2007 року з податку на додану вартість №4881 від 06.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Палітра” та Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі від'ємне сальдо визначене в сумі 318153,39 грн., тобто бюджетна заборгованість не відшкодована.
За таких обставин загальна сума від'ємного значення податку на додану вартість 318000,00 грн., яку правомірно заявлено позивачем до бюджетного відшкодування , у зв'язку з порушенням відповідачем строків її відшкодування на користь позивача є бюджетною заборгованістю та підлягає примусовому стягненню з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Палітра”.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Виходячи з викладеного, судова колегія вважає неправомірними дії податкового органу, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача засновані на Законі, підтверджуються матеріалами справами і підлягають задоволенню.
Стосовно доводів апеляційної скарги Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до платіжного доручення №175 від 14.09.2007 року товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Палітра" було сплачено суму судового збору за подання адміністративного позову в сумі 3180,00 грн., де банком одержувача визначено Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим.
Постановою суду першої інстанції позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Палітра" задоволено, тому йому було присуджено всі здійснені ним судові витрати з Державного бюджету України, що відповідає вимогам норм Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому судова колегія вважає що визначення судом першої інстанції у резолютивній частині постанови неправильного рахунку, з якого повинно здійснюватись повернення судового збору, не є підставою для скасування постанови суду, оскільки відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а відповідачем правильність вирішення справи не оспорювалось.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг Державної податкової інспекції в місті Сімферополі та Головного Управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2007 у справі № 2-16/14477-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
І.В. Черткова