Справа № 33-1275/11 Головуючий у 1 й інстанції - Прасолов В.М.
Категорія: Головуючий у 2-й інстанції - Сенченко І.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2011 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., за участю: військового прокурора Криворізького гарнізону, скаржника ОСОБА_2, захисника в його інтересах –адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12.10.2011 року якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, командира стрілецької роти військової частини 3011, одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень,
встановив:
Згідно постанови суду, капітан ОСОБА_2 всупереч вимогам законодавства, діючи умисно використовуючи свої службові повноваження, з метою одержання вигоди, у період з 10 години 30 хвилин до 12 години 45 хвилин 18 вересня 2011 року використовував безоплатно працю військовослужбовців строкової служби військової частини 3011 солдат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за місцем свого проживання для робіт з художнього оформлення стін. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 172-2 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування доводів апеляції ОСОБА_2 посилається на те, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, перевірка працівниками військової прокуратури проведена з порушенням вимог оперативно - розшукової діяльності, а саме негласне проникнення до житла працівниками військової прокуратури з відеокамерою. Також вказує, що суд першої інстанції не взяв до увагу ту обставину, що солдат ОСОБА_4 має диплом за спеціальністю «дизайн», а його дружина допомагала йому не втратити професійних навиків.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 повністю підтримав подану апеляцію, та просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Зазначив, що судом було розглянуто справу в односторонньому порядку без з’ясування фактичних обставин справи. Вказав, що на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був застосований психологічний тиск з боку військової прокуратури.
Справа № 33-1275/11 Головуючий у першій інстанції: Прасолов В.М.
Категорія: ч. 1 ст. 172-2 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Сенченко І. М.
Захисник ОСОБА_3, також підтримав апеляцію та просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Звернув увагу суду, що ОСОБА_2 був позбавлений надати пояснення в суді першої інстанції, дії військової прокуратури не є законними, оскільки працівники без будь-якого дозволу та підстав увійшли в помешкання ОСОБА_2 та зробили відеозапис.
На думку військового прокурора, апеляційна скарга ОСОБА_6 є такою, що не підлягає задоволенню та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. Пояснив, що до чергового військової прокуратури надійшов телефонний дзвінок, в якому доповіли, що вищевказані солдати знаходяться в приватному житлі капітана ОСОБА_6 та виконують роботи з розпису стін, не пов’язані з проходженням військової служби. Працівники прокуратури одразу ж відреагували на вхідний дзвінок та виїхали на місце. Діяли працівники військової прокуратури в рамках кримінально-процесуального кодексу України. Після зафіксованої події було складено протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення від 22.09.2011 року, після чого винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 22.09.2011 року.
Суд апеляційної інстанції вислухавши учасників судового розгляду; перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, яким суд дав правильну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 172-2 КУпАП.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 є правильними та підтверджуються матеріалами справи, а саме поясненнями свідка ОСОБА_4, які були витребувані прокурором 18.09.2011 року, протоколом огляду місця події від 18.08.2011 року, протоколом про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, рапортом ВП Криворізького гарнізону.
Доводи апелянта про те, що перевірка працівниками військової прокуратури проведена з порушенням вимог оперативно-розшукової діяльності, а саме негласне проникнення до житла працівниками військової прокуратури з відеокамерою, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки працівники військової прокуратури діяли відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, а саме ч. 2 ст. 190 КПК України. Про те, що працівники військової прокуратури діяли в межах Кримінально-процесуального кодексу України свідчить і постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.09.2011 року (а.с. 12-14). Після винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи органами військової прокуратури в цей же день, було складено протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_4 щоб не втратити навиків та продовжувати навчання, особисто за власною ініціативою просив дружину апелянта –ОСОБА_8, яка є свідком по даній справі, надавати йому безкоштовно уроки малювання - не є аргументованими та спростовуються матеріалами справи. Так із пояснень ОСОБА_4 наданих 18.09.2011 року слідує, що капітан ОСОБА_2 дізнавшись, що солдат володіє вмінням виконувати художні роботи з розпису стін, приблизно з середини серпня місяця 2011 року по неділям виписував звільнення та направляв для виконання робіт з художнього оформлення стін квартири, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т 200 років Кривому Рогу, на що солдат ОСОБА_9 виконував вказівки командира. Крім цього, вказав, що по зазначеній адресі з ним їздив солдат ОСОБА_5, який також є підлеглим капітана ОСОБА_2, який допомагав робітничим виконувати ремонтні роботи в зазначеній квартирі, а саме виносив будівельне сміття. За час проходження строкової служби ОСОБА_4 виконував вказані роботи за вищезазначеною адресою приблизно 5 разів. За цей період часу розписав дві стіни (а.с. 20-21).
Як вбачається з матеріалів справи ця подія мала систематичний характер.
Також, підтвердженням цих обставин є електронний носій (диск), який містить відеозапис (а.с.78), зроблений під час виконання солдатами вищевказаних робіт та протокол огляду (а.с. 17-18) відповідно до якого військові дійсно працювали в квартирі капітана. Відеозаписом зафіксовано художнє оформлення двох стін, яке зробив солдат ОСОБА_4.
Крім цього, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться пояснення свідка ОСОБА_10, який знаходився з 11 години до 12 години 18.09.2011 року, у дворі будинку 4 по пр-ту 200 років Кривому Рогу, в яких він впевнено зазначив, коли йому дали для ознайомлення фотокартку солдата ОСОБА_5, що останнього він бачив декілька разів, за цей період часу, а саме ОСОБА_5 виносив, не менше трьох разів, будівельне сміття, після чого бачив солдата з іншим молодим чоловіком на балконі другого поверху цього будинку, в цей час два комплекти військового одягу були вивішені на балконі.
Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано відкинув пояснення свідків: ОСОБА_8, в зв’язку з тим, що остання є зацікавленою особою по справі, оскільки вона являється дружиною правопорушника; ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які були надані при розгляді справи в суді першої інстанції, оскільки солдати є підлеглими ОСОБА_2, що може впливати на зміст їх пояснень.
Суд першої інстанції в постанові правильно і аргументовано виклав правову позицію по даній справі та на законних підставах визнав, що в діяннях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, тому обґрунтовано кваліфікував правопорушення за ч.1 ст. 172-2 КУпАП та наклав стягнення відповідно санкції даної статті.
Суд апеляційної інстанції, підстав для скасування постанови суду та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачає.
Керуючись 294 КУпАП, -
постановив:
постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12.10.2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі –850 гривень, –залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 –без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
апеляційного суду
Дніпропетровської області І. М. Сенченко