Справа № 2-2093/11

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2011 р.  Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого – судді Борка А. Л.

при секретарях – Грищенко Ю. В., Райзерової О. Ю.,

розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання вимог неправомірними та стягнення моральної шкоди, суд, -

|шлюбу|

В С Т А Н О В И В:

Позивач 15.02.2011 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, у якому просить вважати укладеним трудовий договір між нею та ОСОБА_2 та стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 1200 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач фактично була допущена до роботи та виконувала обов’язки продавця у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, але при звільнені позивача розрахунки по заробітної платі відповідачем не були здійснені, тому позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача існуючу заборгованість по заробітної плати.

У квітні 2011 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати вимоги ОСОБА_1 неправомірними та відмовити їй у задоволенні позову, стягнути з неї моральну шкоду у розмірі 1200 грн. та стягнути судові витрати.

Позивач за первинним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні з підстав викладених у позовній заяві та не визнала вимоги зустрічного позову у повному обсязі.

Відповідач за первинним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні 07.04.2011 року не визнала позовні вимоги, просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, та у зустрічному позові до ОСОБА_1 вона просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1200 грн..

Відповідач за первинним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судові засідання 24.11.2011 року та 13.10.2011 року не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, заяв, клопотань суду не надала. Визнаючи матеріали про права та взаємовідносини сторін достатніми, відповідно до положень ст. 169,224,225 ЦПК України, розглядає справу у відсутність відповідача, а також ухвалює заочне рішення, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення позивача та свідка, враховуючи думку відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в усній формі був укладений трудовий договір, згідно умов якого позивач ОСОБА_1 фактично була допущена до роботи та виконувала обов’язки продавця у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, що також стверджено показаннями свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні 24 листопада 2011 року. Заборгованість по заробітної платі, яка не сплачена ОСОБА_1 складає 1200 грн. Надані позивачем розрахунки щодо розміру заборгованості не викликаюсь у суду сумнівів.

          Відповідно до вимог ч. 4 ст. 24 КЗпроПрацю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року № 9 фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до вимог ст. 94 КЗпроПрацю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до ст. 116 КЗпроПрацю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню у повному обсязі. Також суд дослідивши матеріали справи вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 не обґрунтований та не підлягає задоволенню у зв’язку із тим, що позивачем не доведено жодним чином відсутність трудових відносин з відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 81,88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати в виді судового збору в дохід держави в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судді у розмірі 120 грн.

На підставі ст.ст. 24, 94, 97, 115, 116, 238 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платні в сумі 1200,00 грн. (одна тисяча двісті грн. 00 коп.) без врахування податків і інших обов’язкових платежів.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в дохід держави: судовий збір в сумі 51 грн. та судові витрати на ІТЗ розгляду справи (Державний бюджет Ленінського районну м. Севастополя КОД ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22050001, розрахунковий рахунок 31216259700007 Банк ГУДК в. м. Севастополі МФО 824509, призначення платежу – за ІТЗ для Ленінського районного суду м. Севастополя) в сумі 120 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   

Суддя – підпис

Згідно з оригіналом  

Суддя  Ленінського районного

суду м. Севастополя                                       А.Л. Борко