КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2008 № 15/446
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Шостак Є.А. – юрист.
від відповідача – Рахильчук О.В.– юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державний комітет України з державного матеріального резерву
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.01.2008
у справі № 15/446 (Хоменко М.Г.)
за позовом ДАТ "Чорноморнафтогаз"
до Державний комітет України з державного матеріального резерву
про стягнення 3960166,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 р. позов Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення 3960166,26 грн. було задоволено. Призначено до стягнення з відповідача на користь позивача 3960166,26 грн. – основного боргу, 25500 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм чинного законодавства.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:
На виконання абзацу 2 п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.1997р. № 538 "Про вдосконалення системи розрахунків та споживання природного газу" 27.06.1997 між Державним виробничим підприємством "Чорноморнафтогаз" та відповідачем укладено договір № 272, згідно з яким до державного резерву було закладено природний газ в кількості 155 502,504 тис. м3, що підтверджується актами приймання-передачі.
Відповідно до п. 4.2. Статуту позивач - Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" - є правонаступником Державного виробничого підприємства по видобутку, сховищу і транспортуванню нафти і газу "Чорноморнафтогаз".
Відповідно до актів приймання-передачі від 27.08.1997 та від 23.10.1997 ДП "Харківтрансгаз" передало для закладки до держрезерву 97 775 тис. м3 природного газу.
Відповідно до вищевказаних актів природний газ передавався на зберігання у Глібовське підземне сховище газу позивача. Відповідно до приймального акту від липня 1993 року на зберіганні в Глібовському ПСГ знаходився природний газ в кількості 57 500 тис. м3.
Згідно з актом приймання-передачі від серпня 1998 року ВАТ "Кримський содовий завод" передав у власність відповідача природний газ в кількості 9 000 тис. м3.
В І997-1999 роках відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.97р. №3, Протоколу робочої ради при Раді Міністрів АР Крим під керівництвом Державного Міністра України Мінченка А.К. з питань соціально-економічного положення АР Крим та згідно з нарядами Держкомрезерву України №2-7/6, №2-7/13. №2-7/15, №2-7/18 та №2-7/19 з державного резерву було відвантажено 182271,731 тис. м3 природного газу.
З березня 1999 року до сьогоднішнього дня у сховищі позивача зберігається 137505,773 тис. м3 природного газу, що належить відповідачу: 137505,773= 15502,504+97775+57500+9000-182271,731.
Вищезазначені факти, щодо закладення та зберігання позивачем 137 505 773 м3 природного газу державного матеріального резерву були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2004 № 5/17, постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 № 44/503, а також підтверджується інвентаризаційною відомістю 2007 року та актом від 12.02.2007р., який складений за результатами перевірки про фактичну наявність, якісний стан, облік та звітність умови зберігання, матеріальних цінностей державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні на Державному акціонерному товаристві “Чорноморнафтогаз” за період з 21.11.2003р. по 08.02.2007р. (копії в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За 1997р. Держкомрезервом сплачено послуги за зберігання природного газу ДАТ "'Чорноморнафготз" в повному обсязі. Вартість зберігання природного газу в період з 1998р. по 2003р. стягнуто з відповідача рішенням Господарського суду м.Києва №5/17 від 24.09.2004р. Вартість зберігання . природного газу в період 2004р. стягнуто з відповідача рішенням Господарського суду м. Києва №44/385 від 09.10.2006р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду спору судом першої інстанції розрахунки за отримані послуги зі зберігання за за період 2005-2006 р. не провів.
Законом України "Про державний матеріальний резерв" визначено, що відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.
Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2,7 “Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. N 532 (далі – Порядок), сума витрат, що підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням вимог цього Порядку на кожен рік і сплачується пропорційними частками за узгодженням між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем.
Відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством. (п. 7 Порядку)
Рішенням Господарського суду м.Києва №5/17 иід 24.09.2004р.9 постановою Київського апеляційного господарського суду .№44/503 від 27.06.2006р. рішенням Господарського суду м.Києва №44/385 від 09.10.2006р., постановою Київського апеляційного господарського суду №44/385 від 28.012007р. встановлені факти укладення Держкомрезервом та ДАТ „Чориоморнафтогаз" договору схову шляхом підписання договору № 272 від 27.06.97р та актів приймання-передачі без визначення строку виконання відповідачем зобов‘язань, по оплаті послуг зі зберігання природного газу, зберігання позивачем у власному Глібовському підземному сховищі 137505,773 тис. м3 природного газу відповідача.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" від 25.12.1996 № 1548 Національна комісія регулювання електроенергетики України встановлює тарифи на зберігання природного газу (п. 8).
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 11.06.2003 № 545 встановлено тариф на зберігання природного газу в підземному сховищі газу ДАТ "Чорноморнафтогаз" у розмірі 12,00 грн. за тисячу м3 (без ПДВ), тобто 14,40 грн. за тисячу м3 з врахуванням ПДВ.
З урахуванням кількості природного газу, що зберігався у позивача, та ціни, що була встановлена, вартість послуг із зберігання у 2005-2006 роках складає 3 960 166,26 грн. (137505,773 тис. куб. м. х 14,40 грн. + 137505,773 тис. куб. м. х 14,40 грн. = 3 960 166,26 грн.).
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України норми цього Кодексу застосовуються до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності, а також до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки відповідно до наданих позивачем документів і пояснень природний газ держрезерву зберігається у Глібовському ПСГ до теперішнього часу, судом вбачається, що відносини продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України і що до спірних правовідносин мають застосовуватись правила Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги..
26.03.2007р. позивач звернувся до відповідача з листом .№ 11/1/1-1040 з вимогою про погашення заборгованості за надані послуги по зберіганню природного газу. Відповідач листом від 06.04.2007р повідомив позивача про неможливість відшкодування витрат по зберіганню через відсутність державних асигнувань з Державного бюджету. Зі змісту вказаного листа вбачається, що відповідач визнає свою заборгованість перед позивачем.
Враховуючи викладене, заперечення відповідача викладені в апеляційній скарзі судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів, що підтверджують відсутність боргу та обґрунтовують заперечення проти позову, суду не надав.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи, що відповідач у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги № 11/1/1-1040 від 26.03.2007 оплату за надані послуги не провів, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 530 'Цивільного кодексу України 3960166,26 грн. боргу.
Таким чином, суд вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2008 р. по справі №15/446– без змін.
Матеріали справи № 15/446 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.