23.12.2011

Справа № 2а-4474/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23 грудня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого –судді Пекарініної І.А.

при секретарі       П’ятак О.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації у м. Севастополі про зобов’язання  здійснити перерахунок та сплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16 квітня 2009 року звернулась до суду з адміністративним позовом про зобов’язання відповідача призвести перерахунок та сплату недосплаченої суми допомоги на дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до досягнення нею 3-річного віку на підставі ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», згідно яких допомога по догляду за дитиною повинна складати не менш прожиткового мінімуму, за період з січня 2008 року по грудень 2008 року, та зобов’язати відповідача  в подальшому сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до 3-х років, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».   

Позовні вимоги мотивовані тим, що має дитину –ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, що видане Відділом РАЦС Нахімовського районного управління юстиції. Відповіддю УТСЗН Нахімовської РДА м. Севастополя підтверджується, що позивач є застрахованою особою та отримує соціальні виплати до догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 19.04.2008 року. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»позивач є застрахованою особою. Тому позивач, згідно ст. ст 4, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трьох років в розмірі, встановленому ст. 43 вказаного Закону.

  Позивач  в судове засідання не з’явилась, надала письмову заяву, в який підтримала   вимоги позову, просила провести розгляд справи за її відсутності.

Представник  відповідача  у  судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи  без її присутності, а також заперечення на адміністративний позов, згідно яких позовні вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити у повному обсязі, оскільки  виплата соціальної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку ОСОБА_2 відбувалась та здійснюється у теперішній  час  у розмірах, визначених  Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», змін внесених до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»від 27.12.2007 року, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 10, 122, 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників адміністративного процесу,  на підставі доказів, наявних у справі та правової позиції, викладеної у позові та запереченнях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини –сина ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Ця подія в її житті визнається нормами законодавства про соціальне страхування як страховий випадок –підстава виникнення права на здобуття матеріального забезпечення у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за ним.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з квітня 2008 року призначено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі передбаченому для застрахованих осіб. Оскільки позивач є застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, на неї розповсюджуються дія Закону України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Зокрема, відповідно до ст. 43 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(далі Закон № 2240-ІІІ), надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

 Згідно  Закону  № 2240-ІІІ, застрахована особа –це найманий працівник, або інша особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Отже ОСОБА_1, у зв’язку з перебуванням у декретній відпустці,  на час вирішення спірного питання набула статус особи, яка тимчасово втратила працездатність.  

Тому суд приходить до висновку, що при виплаті застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку треба керуватися саме ст.ст. 42,43  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Підпунктом 12 пункту 25 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. ст. 41-43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»були виключені.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-pn/2008 внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»підпунктом 12 пункту 25 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), з моменту прийняття вказаного рішення.

Оскільки на розгляд Конституційного суду не вносилися питання конституційності статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в частині внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», фактично у 2008 році питання порядку та розміру виплат допомоги застрахованим особам одночасно регулюється статтями 42, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Однак Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” є спеціальним для регулювання зазначених правовідносин для застрахованих осіб, ніж Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Судом встановлено, що позивач має право на отримання допомоги згідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. N 10-рп/2008 по час дії права позивача на отримання грошової допомоги у 2008 році, оскільки статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановлено наступні розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. у розмірі 481грн., з 01.07.2008р. по 30.09.2008р. – 482грн., з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. – 498грн.

Таким чином, для проведення розрахунку слід застосувати прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III застрахована особа –це найманий працівник або інша особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Отже, позивач на час вирішення спірного питання набула статус особи, яка тимчасово втратила працездатність.

     Таким чином, позивач має право на отримання  щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року.

          Суд вважає безпідставними  вимоги  представника позивача про сплату суми допомоги до досягнення дитині 3-річного віку на майбутнє, оскільки позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, а тому порушення права особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, а слід, захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси, які порушені з боку органів державної влади.   

Крім  того,  суд  не  знаходить  правових  підстав  для  задоволення  позову в частині визнання  без дій  неправомірними,  оскільки  відповідач  діяв  в межах  своїх  повноважень та у відповідності  до  діючого  законодавства.  

          Керуючись ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 12 і 15 Закону України «Про соціальну допомогу сім’ям із дітьми», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»,  ст. 2,12, 70, 71, 76, 79, 94, 99, 100, 159-163, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 недотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19 квітня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

          В решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.  

Суддя –підпис

Копія вірна.

Суддя Нахімовського райсуду

   м.  Севастополя                                    І.А. Пекарініна