Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Воровського, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________________________________________________________

Справа №: 2-а-1431/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

15.07.2011 року       Суддя Сліпенко   Р. Ю. розглянувши в м. Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гайворонської РДА про перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

В С Т А Н О В И В :

04 липня 2011 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в якому позивач просить зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Гайворонської РДА зробити йому перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення з 2008 року по 2011 року згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за виключенням отриманої суми.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Як ліквідатор і інвалід 2 групи він підпадає під дію Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а згідно ст. 48 цього Закону має право на щорічну одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати допомоги.

23 червня 2011 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2008 по 2011 роки,   але відповідач —Управління праці та соціального захисту населення Гайворонської райдержадміністрації: відмовляється сплачувати йому допомогу на оздоровлення згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, посилаючись на Постанову КМУ № 562 від 12.07.2005 року і сплачує не від мінімальної заробітної плати, а тільки 100 гр., що складає  малий відсоток від суми яка передбачена Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Вважає, що цим відповідач порушує Конституцію України і Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Просить поновити йому строк звернення до суду.

Управління праці та соціального захисту населення Гайворонської РДА направило до суду заперечення, в якому зазначило, що відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується конституцією і законами України, актами Президента України, а згідно п. З ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»фінансування витрат пов'язаних з реалізацією даного закону здійснюється за рахунок державного бюджету України.

Частина 2 статті 95 Конституції України передбачає, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України та інших законів України.

Конституція України з-поміж інших правових актів, у даному випадку законів, визначає пріоритетність тільки Закону України «Про Державний бюджет України»на відповідний період, оскільки в жодній із статей Конституції не визначено будь-який інший правовий акт, яким би визначались видатки держави.

Відповідно до статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України.

Згідно частини 2 статті 51 Бюджетного кодексу України відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і документом бюджетної установи, щодо здійснення видатків, визначає обсяги і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Згідно пунктів 5 та 6 статті 51 вищезазначеного кодексу, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та Законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

В статті 2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати», які приймаються Верховною Радою України на відповідні роки, зазначено, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінету

Міністрів України здійснювати перегляд цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.

Згідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Крім того акт цивільного законодавства немає зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

В статті 58 Конституції України зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги на оздоровлення в розмірі, постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і оскільки головне управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації є розпорядником бюджетних коштів і діє в межах наданих йому бюджетних асигнувань не може виходити за межі бюджетних призначень, визначених Державним бюджетом України.

Кабінет Міністрів України, виконуючи Закон України про державний бюджет України на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.

Тому норми, які вводяться Законом України про Державний бюджет України, є безумовними та пріоритетними відносно інших законів.

Відповідно до статті 176 Цивільного кодексу України юридичні особи створені державою, не відповідають за зобов'язаннями держави.

На підставі вищевикладеного відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи захворювання, яке пов’язане з ліквідацією катастрофи на ЧАЕС, що підтверджується копіями відповідних посвідчень.

Враховуючи викладене позивач відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на пільги та компенсації, в тому числі і на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Згідно з ч.ч.4,7 ст.48 згаданого Закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги.

Статті 8 та 22 Конституції України закріплюють принцип верховенства права та гарантованості конституційних прав і свобод, забороняють при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення особам, які віднесені до І категорії (2 групи інвалідності) учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, виплачується в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.

Допомога на оздоровлення позивачу виплачувалась в розмірі 100 грн. 00 коп., який встановлений Постановою КМУ від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема до статті 48.

У пункті 5.4 зазначеного рішення, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У пункті 6 зазначеного рішення Конституційного Суду України зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції, які були чинними до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закони України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936, виплати компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються уповноваженим органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян.  

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що нарахування сум недорахованої щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до вимог закону, необхідно покласти на відповідача, зобов’язавши його виплатити позивачу перераховану щорічну допомогу на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 та 2011роки.

Суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання відповідача  призначати позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у майбутньому. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняти (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки вимоги позивача стосуються спонукання відповідача вчинити певні дії у майбутньому, то у суду на теперішній час відсутній предмет розгляду, тобто рішення, дія чи бездіяльність відповідача, які необхідно перевірити на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України. Тобто, відповідно до наведеної норми, судового захисту підлягають порушені права, а не ті, які в майбутньому можливо будуть порушені.

Керуючись, ст.ст. 19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 71, ч. 2, 3 ст. 99, 158-163, 167, 256 КАС України суд, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

П О С Т А Н О В И В  :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гайворонської  районної державної адміністрації про перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 та 2011 роки,  як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до вимог ст. 48  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та провести їх виплату з урахуванням отриманих ним коштів.  

В іншій частині позовних вимог відмовити.          

Постанова  може бути  оскаржена  в апеляційному порядку  до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  через  Гайворонський  районний  суд  шляхом  подачі  в 10-денний  строк  з дня   отримання її копії, апеляційної  скарги.

Суддя :Р. Ю. Сліпенко

Дата документа  15.07.2011