справа № 0670/8618/11
категорія 6.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М. ,
при секретарі - Корольовій О.С., Чайці О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, Головного управління Держкомзему в Житомирській області
до Олевської районної державної адміністрації, Відділу Держкомзему в Олевському районі Головного управління земельних ресурсів у Житомирській області, третя особа: ОСОБА_1,
про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 28.12.2009 р. №388, від 13.03.2010 р. №68 та визнання недійсною державної реєстрації державного акту на право власності на землю,-
встановив:
Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, Головного управління Держкомзему в Житомирській області з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Олевської райдержадміністрації від 28.12.2009 року №388 та від 13.03.2010 року №68. Крім того, просить визнати недійсною державну реєстрацію державного акту серії ЯИ №582826 на право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, виданого ОСОБА_1 В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані розпорядження голови РДА прийняті з порушенням вимог законодавства, суперечать інтересам держави, перешкоджають ефективному використанню природних ресурсів, а тому підлягають скасуванню.
Прокурор, представники Житомирської обласної державної адміністрації, Головного управління Держкомзему в Житомирській області в судовому засіданні заявлений позов підтримали повністю.
Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.
Третя особа ОСОБА_1 проти позову заперечував з підстав викладених в письмових поясненнях (а.с.188-198), при цьому звернув увагу суду, що всі необхідні процедури погодження питань, пов'язаних з передачею земельної ділянки у власність проходили під час зміни законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Проаналізувавши досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області від 28.12.2009 року №388 надано дозвіл замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з земель запасу за межами населених пунктів Кишинської сільської ради у власність ОСОБА_1
Розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області від 13.03.2010 року №68 затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0 га з призначенням для ведення особистого селянського господарства, на території Кишинської сільської ради.
На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_1 відповідачами видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №582826 на площу 2,0 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства - на території Кишинської сільської ради Олевського району Житомирської області та проведено його реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відділу Держкомзему у Олевському районі Житомирської області.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Надання земельної ділянки з порушенням вимог чинного законодавства суперечить інтересам держави.
Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно пунктів 6-10 ст. 118 Земельного кодексу України в редакції, що діяла до 10.12.2009 року,:
6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
7. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
8. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
9. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
10. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до пунктів 6-9 ст. 118 Земельного Кодексу України, в редакції, яка діяла після 10.12.2009 року на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень,:
6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
7. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
8. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.
9. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно п. 4 Постанова КМ України від 23.12.2009 № 1420 "Деякі питання реалізації статті 186-1 Земельного кодексу України", до затвердження складу комісій висновки про погодження документації із землеустрою надаються органами, зазначеними у частині третій статті 186-1 Земельного кодексу України, в установленому порядку.
З частини 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України видно, що до складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини.
Що стосується розпорядження від 28.12.2009 року №388, яке, як вважає прокурор, не відповідає вимогам Закону, оскільки в ньому не зазначено ні місце розташування земельної ділянки, ні вид права на землю (власність чи користування), ні площа, ні вид користування, то це твердження спростовується змістом даного розпорядження (а.с.10). Також в розпорядженні щодо площі земельної ділянки вказано, що проектній землевпорядній організації остаточну площу земельної ділянки. що підлягає до відведення для передачі у власність належить обґрунтувати проектом землеустрою, що, на думку суду, не протерічить законодавству. Окрім того, на думку суду, вказане розпорядження не створює правових наслідків, оскільки надає лише дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У зв2язку з викладеним, суд вважає, що позов в частині скасування розпорядження від 28.12.2009 року №388 задоволенню не підлягає у зв'язку з необґрунтованістю.
На підставі вказаного розпорядження та договору № 100 від 04.03.2010 року ПП "Терра Центр і К" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 2,0 га, який затверджений розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області від 13.03.2010 року №68.
Згідно листа державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області від 16.03.2011 року (а.с. 76) ним проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 не погоджувався, висновок не надавався, а така документація в управління не надходила, в той час як погодження органів охорони навколишнього природного середовища є обов'язковим згідно ч. 9 ст.118 Земельного кодексу України в редакції, що діяла до 10.12.2009 року.
Відповідно до листа Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Олевської районної державної адміністрації № 3 від 11.01.2012 року на ім2я Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора, Комісія створилася згідно розпорядження голови Олевської райдержадміністрації № 41 від 18.02.2010 року і розпочала свою роботу з 05.03.2010 року.
Як вбачається з оригіналу проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1, який був оглянутий в судовому засіданні, так і з його копії, наданої ОСОБА_1 (а.с.36-51), цей проект не погоджувався ні органами, зазначеними у частині третій статті 186-1 Земельного кодексу України, як це передбачено ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України в редакції, що діяла до 10.12.2009 року, ні Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, хоча вона діяла на момент винесення розпорядження від 13.03.2010 року № 68. В проекті є лише висновки відповідних органів про можливість відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1, які зроблені відповідно до ч. 7 ст. 151 Земельного кодексу України в редакції, що діяла до 10.12.2009 року.
Таким чином, райдержадміністрація не мала підстав для затвердження проекту землеустрою, який не був погоджений відповідними органами.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що розпорядження голови Олевської райдержадміністрації від 13.03.2010 року №68 прийняті з порушенням вимог закону, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Підставою проведення державної реєстрації та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 було розпорядження голови Олевської районної державної адміністрації від 13.03.2010 року № 68.
Враховуючи висновок про визнання протиправним вказаного розпорядження, є підстави для скасування запису державної реєстрації державного акту серії ЯИ №582826 на право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, виданого ОСОБА_1
При цьому, відповідно до п. 27 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" запис у Поземельній книзі скасовується (оновлюється) посадовою особою відділу Держкомзему на підставі рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Олевської районної державної адміністрації від 13.03.2010 р. №68.
Визнати недійсною державну реєстрацію державного акту на право власності на землю серії ЯИ № 582826 площею 2,0 га, виданого ОСОБА_1.
Зобов'язати відділ Держкомзему в Олевському районі скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на землю серії ЯИ № 582826, виданого ОСОБА_1, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 23 січня 2012 р.