ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2012 р. Справа № 2a-517/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представників заявника: Федорців О.О., Стулка Г.Г.,
представника відповідача: Семків М.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи
за поданням: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до відповідача: Приватного підприємства "Акра Голд"
про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна.,-
ВСТАНОВИВ:
16.02.2012 року Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську (надалі– заявник) з підстав передбачених пунктом 2 частини 1 статті 183–Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України ) звернулася до суду з поданням до Приватного підприємства «Акра-Голд» (надалі – відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
За змістом подання, податковий орган просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту, накладеного рішенням ДПІ в м. Івано-Франківську від 15.02.2012 року за номером 3649/10/23-247/1945 відповідно до п.94.2. статті 94 ПК України.
Представники заявника в судовому засіданні підтримали заявлене подання з мотивів викладених безпосередньо у направленому на адресу суду письмовому поданні.
Представник відповідача в судовому засіданні подав письмове заперечення на подання податкового органу, в якому зазначив, що заявлене подання являється необгрунотованим з тих мотивів, що строк застосування адміністративного арешту закінчився ще 21.02.2012 року о 17.30 год., жодних дій щодо недопущення посадових осіб податкового органу підприємством не вчинялося, так як того дня його керівник, який водночас являється головним бухгалтером перебував у відрядженні, окрім того вважає, що із поданих матеріалів вбачається спір про право, що є підставою для відмови у прийнятті подання.
Розглянувши матеріали подання, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані судом докази, встановлено наступне.
13.02.2012 року головою комісії з проведення реорганізації ДПІ в м. Івано-Франківську, начальником інспекції Романюком Д.І. видано наказ за № 361 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Акра Голд», яку наказано розпочати з 13.02.2010 року та провести протягом 5 робочих днів. ( а.с. 7,8).
Зазначений наказ доведено до керівника відповідача 13.02.2012, що вбачається з листка ознайомлення з наказом ( а.с. 9).
На виконання наказу, начальником інспекції видано направлення на 3 працівників : головних державних податкових ревізорів інспекторів – Мороз К.Б., Смулка Г.Г. та старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ УПМ ДПС в Івано-Франківській області – Бабулу А.В. (а.с. 10-12).
Однак, від підпису на вищевказаних направленнях позивач підписатись відмовився, що вбачається з акту від 13.02.2012 року за № 38/23-2/34844459 (а.с. 13).
Того ж числа Директору ПП «Акра Голод» - Іващенку А.В. під розписку вручено вимогу про надання документів від 13.02.2012 року за № 3346/10/23-247/1782 (а.с. 14).
Проте, як вбачається з акту від 15.02.2012 року № 43/23-2/34844459 (а.с. 15) директор Іващенко А.В. не виконав даного працівникам ДПС усного зобов»язання щодо надання витребуваних у нього документів, які він зобов»язувався подати 15.02.2012 року, натомість, того ж числа двері приміщеня ПП «Акра Голд» були зачинені та робочий телефон не відповідав. Водночас, 15.02.2012 року відповідач повідомив ДПІ в м. Івано-Франківську про те, що ним подано адміністративний позов на наказ за № 361 від 13.02.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Акра Голд». (а.с. 15).
15.02.2012 року начальником ДПІ в м. Івано-Франківську Романюком Д.І. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ПП «Акра Голд» у зв"язку з відмовою від допуску до перевірки посадових осіб ДПІ в м. Івано-Франківську.
При вирішенні зазначеного подання суду виходив із наступного.
Пунктом 75.1.2 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно пункту 78.1.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.
Непред’явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред’явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред’явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до положень підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується, зокрема обставина коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
При цьому суд зазначає, що в судовому засіданні досліджено ряд документів, які вказують на обгрунтованість проведення позапланової перевірки з підстав визначених в статті 78 ПК України, зокрема це наявність отриманої податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. (а.с. 25-29).
З урахуванням викладеного, за обставин, коли платником податків – відповідачем вчинено дії, що на думку суду, свідчать про його свідому відмову від проведення документальної перевірки та не допуск посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення, на переконання суду умовний адміністративний арешт майна ПП «Акра Голд» застосовано обґрунтовано.
Водночас, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на факт перебування керівника у відрядженні, оскільки наявність у нього інформації про дату проведення перевірки кореспондує його безумовному обов’язку не чинити перешкод у її проведенні, що відповідачем не виконано.
Посилання ж позивача на позицію Вищого адміністративного суду України викладену в Листі від 02.02.2011 р. N 149/11/13-11 не може враховуватись судом у зв»язку з вибірковим її тлумаченням збоку позивача.
Так в п. 9 вищевказаного Листа, ВАС України вказує, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо.
В п. 10 вищезазначеного листа ВАС України зазначає, що від наявності спору про право слід відрізняти заперечення обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням. Зокрема, підставами для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків є недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 статті 20 Податкового кодексу України (пункт 20.1.15.2 підпункту 20.1.15 статті 20 Податкового кодексу України); у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України (підпункт 20.1.16 Податкового кодексу України, частина друга пункту 89.4 Податкового кодексу України, частина друга пункту 91.4 Податкового кодексу України).
Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.
Згідно п.15 Листа, кодексом адміністративного судочинства України не передбачено будь-яких наслідків перевищення судом строків розгляду справи, встановлених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. За таких обставин постанова суду, прийнята судом за результатами розгляду по суті подання, внесеного на підставі статті 183- 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є законною і обґрунтованою та підлягає негайному виконанню, як це передбачено частиною сьомою зазначеної статті Кодексу.
Що стосується факту оскарження позивачем до Івано-Франківського окружного адміністративного суду наказу за № 361 від 13.02.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Акра Голд», суд не вважає цю обставину передумовою існування спору про право, оскільки в контексті наявного податкового спору суд зазначає, що позивачем заперечуються самі обставини, що були передумовою для накладення адміністративного арешту, а саме відсутність факту не допуску працівників податкового органу до перевірки, а це, відповідно, не може розцінюватись судом як наявність існування спору про право.
Окрім того, підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту в судовому засіданні здійснено за умов, коли судом вже надана оцінка правомірності підстав для проведення позапланової виїзної документальної податкової перевірки.
При прийнятті даного рішення, судом взято до уваги також те, що інститут адміністративного арешту майна є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом, та застосовується з метою недопущення настання негативних наслідків як для майнових інтересів держави так і порушення авторитету органів державної влади.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Подання державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Приватного підприємства "Акра Голд" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна- задовольнити.
Підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту, накладеного рішенням ДПІ в м. Івано-Франківську від 15.02.2012 року за № 3649/10/23-247/1945.
Постанова, відповідно до частини 7 статті 183-3 КАС України, виконується негайно.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.