Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/975/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –Широкої К.Ю.,
при секретарі – Бондар Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 398,43 грн., -
В С Т А Н О В И В:
26 січня 2012 року Державна податкова інспекція в м. Ровеньки Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 398,43 грн., в якому посилалася на наступне. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради та взята на облік як платник податків в ДПІ м. Ровеньки. Відповідачем обрано спрощену систему оподаткування. На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 22.02.2010 року №118 ОСОБА_1 є платником єдиного податку. У відповідача виникла заборгованість зі сплати єдиного податку, яка станом на 12.01.2012 року складає 398,43 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку у сумі 398,43 грн.
У судове засідання представник позивача не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибула, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заперечень проти позову не надала.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради 22.02.2010 за № 2 389 000 0000 005065 (а.с.6).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI,, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”та Закон України “Про систему оподаткування”втратили чинність.
З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 року у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового Кодексу України.
Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування”, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачені обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Пунктом 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”від 03.07.2010 № 727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно п. 2 Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Згідно ч. 6 п. 2 зазначеного Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Пунктом 5 Указу передбачено, що суб’єкти підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступного за останнім днем відповідного граничного строку.
Пунктом 2.3.1. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 бул взятий на облік як платник податків в ДПІ м. Ровеньки, що підтверджується довідкою про взяття на облік №75 від 22.02.2010 року. (а.с.7)
22.02.2010 відповідач звернулася до ДПІ в м. Ровеньки Луганської області з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.10).
Відповідач не виконала належним чином обов’язок щодо своєчасної сплати податкового зобов’язання, у зв’язку з чим за нею виникла заборгованість з єдиного податку, яка складає станом на 12.01.2012 року –398,43 грн.
Наявність податкового боргу з єдиного податку перед бюджетом у загальному розмірі 398,43 грн., що обліковується за відповідачем, також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.11-15).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 398,43 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 ( іден. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1), в доход місцевого бюджету ( р/р 31514970700059, код платежу 18050400, одержувач УДКСУ в м. Ровеньки, Луганської області, код одержувача 37953384, МФО 804013) податковий борг з єдиного податку в сумі 398,43 грн. ( триста дев’яносто вісім гривень сорок три копійки) за період з 30.09.2010р. по 12.01.2012р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяК.Ю. Широка