ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

20 вересня 2011 р. 10:46 Справа №2а-9574/11/0170/7

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод"          

до   Кримської митниці  Головного управління Державного казначейства України в АР Крим  Державного казначейства України        

при залученні Прокурора АР Крим      

про визнання неправомірними дій та стягнення

за участю:

від позивача – представник за довіреністю ОСОБА_1,

від відповідача -  (Кримської митниці) представник за довіреністю ОСОБА_2,

від відповідача - (Головного управління Державного казначейства України в АР Крим) представник за довіреністю ОСОБА_3

відповідач - (Державне казначейство України) – не з’явився

прокурор – не з’явився  

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино - коньячний завод» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Кримської митниці, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, Державного казначейства України та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить визнати протиправними дії Кримської митниці щодо неповернення позивачу надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 654545,55грн., а також просить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 654545,55грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було  переплачено податок на додану вартість за отриманий від постачальника товар - спирт коньячний, оскільки він розрахував суму митної вартості товару на підставі неправомірного рішення відповідача, яким позивачу було відмовлено у визначенні митної вартості товару, який імпортуються в Україну, за першим методом, що встановлений статтею 266 Митного кодексу України, та було застосовано визначення вартості за шостим методом. Оскільки таке рішення відповідача було скасовано судовим рішенням вже після декларування на його підставі вартості товару, позивач вважає, що в зв’язку з цим ним було неправильно визначено митну вартість даного товару та переплачено до бюджету суми ПДВ. Позивач надав додаткові пояснення (а.с.239-243).

Відповідач (Кримська митниця) проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить у задоволені позову відмовити. Вважає дії з неповернення надмірно сплачених сум ПДВ правомірними та вважає, що правових підстав для повернення позивачу суми ПДВ немає. Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.173-178).

Відповідач (Головне управління Державного казначейства України в АР Крим) пояснив, що повернення надмірно сплачених сум ПДВ з державного бюджету може відбуватися у разі зарахування таких сум до бюджету та у разі наявності відповідних підстав, а також повідомив реквізити державного бюджету яки, у разі задоволення позовних вимог, необхідно врахувати при повернені вказаної суми. Надав письмові пояснення по суті позовних вимог (а.с.200-202, 248).

Прокурор у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений, причини неявки не повідомив. У судових засіданнях, які відбулися раніше заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, підтримав заперечення відповідача.

Розглянувши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд  

ВСТАНОВИВ:

22.06.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» звернулося з заявою про повернення коштів надмірно сплачених до бюджету до Кримської митниці (а.с.160-162), в якій просить здійснити повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в сумі 654545,55грн. з Державного бюджету України.

За наслідком розгляду вказаної заяви Кримська митниця листом від 06.07.11р. вих. №04-13/5067 (а.с.163-164) повідомила позивача про те, що Кримська митниця немає підстав для повернення ТОВ «Сімферопольський вино – коньячний завод» податку на додану вартість у розмірі 654545,55грн.

Не погодившись з такою відмовою позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії):  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать про те, що 02.06.09р. позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Руджи» (Грузія) був укладений контракт №1 ГР про поставку спирту коньячного витримки шість років в асортименті. Згідно контракту ціна одного літру спирту складає 1,70 дол. США (а.с.11-14).

В ході виконання умов контракту позивачу було здійснено три поставки спирту коньячного витримки шість років від Товариством з обмеженою відповідальністю «Руджи» (Грузія).

З матеріалів справи вбачається, що при митному оформленні вказаних товарів 17.08.2009р. Кримською митницею було прийнято Рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000159/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії спирту коньячного 6 років витримки 126500 л, встановлюється у розмірі 63373,20 доларів США, виходячи з вартості за одиницю товару – 4,41 доларів США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу  (а.с.209).

18.08.2009р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000222(а.с.122), згідно з якою ТОВ Сімферопольський  вино-коньячний завод” відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/003104  від 14.08.2009р. та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Даний факт також встановлений Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.10р. по справі №2а-1432/10/12/0170 та Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду апеляційні від 06.12.10р. пор справі №2а-1432/10/12/0170, які прийняти судами внаслідок розгляду адміністративно – правового спору щодо оскарження позивачем вказаних рішень Кримської митниці.

Так, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.10р. по справі №2а-1432/10/12/0170 (а.с.120-219) адміністративний позов задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009 р. та Картка відмови в прийнятті  митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000222 від 18.08.2009р.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.12.10р. по справі №2а-1432/10/12/0170 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" та Кримської митниці Державної митної служби України задоволена частково. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2010 року у справі № 2а-1432/10/12/0170 – скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволений, визнані протиправними та скасовані рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009 року та Картка відмови в прийнятті  митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000222 від 18.08.2009 року, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" надмірно сплачені кошти у сумі 360 187,19 грн. (триста шістдесят тисяч сто вісімдесят сім грн. 19 коп.).

Як свідчать матеріали справи, у період вирішення адміністративно-правового спору за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" до Кримської митниці про оскарження рішення про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000222 від 18.08.2009 року, позивачем, в ході виконання умов контракту №1 ГР про поставку спирту коньячного витримки шість років в асортименті, укладеного  з Товариством з обмеженою відповідальністю «Руджи» (Грузія), було отримано шість партій товару - спирту коньячного витримки шість років, які пройшли митне оформлення на Кримський митниці.

До таких поставок відносяться наступні.

15.01.10р. (ВМД 600000009/2010/000041) (а.с.15) товар вагою 56925 кг. Загальна вартість товару за контрактною ціною складає 860630,10грн. (сума ПДВ - 172126,02 грн.). Відкоригована вартість товару, яку Відповідач отримав при застосуванні шостого методу визначення митної вартості становить 1422150,74 грн. (сума ПДВ 284430,15 грн.). Різниця в сумі ПДВ  по даній поставці складає 112304,13 грн.                                                                                                           

03.03.10р. (ВМД 600000009/2010/000771) (а.с.35) товар вагою 56925 кг. Загальна вартість Товару за контрактною ціною складає 858587,13грн. (сума ПДВ - 171717,43 грн.). Відкоригована вартість товару, яку Відповідач отримав при застосуванні шостого методу визначення митної вартості складає 1403183,89 грн.  (сума ПДВ 280636,78грн.) Різниця в сумі ПДВ складає 108919,35 грн.

14.05.2010р. (ВМД 600000009/2010/001987) (а.с.57) товар вагою 56925 кг. Загальна вартість Товару за контрактною ціною складає 852232,40 грн. (сума ПДВ - 170446,48грн.). Відкоригована вартість товару, яку Відповідач отримав при застосуванні шостого методу визначення митної вартості складає 1392798,39грн. (сума ПДВ - 278559,60 грн.).  Різниця ПДВ по даній поставці складає 108113,12 грн.                                                                       

27.07.2010р. (ВМД 600000009/2010/0б3430) (а.с.77) товар вагою 56925кг. Загальна вартість Товару за контрактною ціною складає 848931,38 грн. (сума ПДВ - 169786,28 грн.). Відкоригована вартість товару, яку Відповідач отримав при застосуванні шостого методу визначення митної вартості  складає 1391808,02грн.  (сума ПДВ - 278361,60 грн.).  Різниця ПДВ по даній поставці складає 108575,32 грн.

28.09.2010р. (ВМД 600000009/2010/004643) (а.с.112) товар вагою 56925кг. Загальна вартість Товару за контрактною ціною складає 850899,09 грн. (сума ПДВ 170179,82 грн.). Відкоригована вартість товару, яку Відповідач отримав при застосуванні шостого методу визначення митної вартості  складає 1390619,37грн.  (сума ПДВ складає 278123,87 грн.).  Різниця ПДВ по даній поставці складає 107944,05грн.

17.11.2010р. (ВМД 600000009/2010/005645) (а.с.135) товар вагою 56925 кг. Загальна вартість Товару за контрактною ціною складає 853286,14грн. (сума ПДВ 170657,23грн.). Відкоригована вартість товару, яку Відповідач отримав при застосуванні шостого методу визначення митної вартості складає 1396734,05 грн. (сума ПДВ 279346,81 грн.). Різниця ПДВ  по даній поставці складає 108689,58 грн.

Факт сплати вказаних сум позивачем підтверджується відмітками митниці в графах «В», «С» у вказаних вище вантажних – митних деклараціях, без наявності яких не може бути завершено митне оформлення товару, а товар не може бути переміщений на територію України та випущений у вільний обіг. Про факт сплати даних сум свідчать платіжні доручення (п.с.229-238), а відповідач – Кримська митниця також не заперечує такий факт.

В результаті розрахунку, судом встановлено, що загальна різниця суми ПДВ нарахованої за товар виходячи із контрактної ціни та сумою ПДВ визначеною в результаті застосування шостого методу визначення митної вартості складає 654545,55грн.

З аналізу вказаних вище вантажних – митних декларацій: №600000009/2010/000041; 600000009/2010/000771;600000009/2010/001987;600000009/2010/0б3430;600000009/2010/004643; 600000009/2010/005645 (а.с.15,35,57,77,112,135) вбачається, що у графі 44 цих декларацій та у графі 6 (номер і дата прийняття рішення митним органом) кожній декларації митної вартості, вказано рішення відповідача про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009р., яке є таким, що визнано протиправним та скасовано 06.12.10р. з набранням законної сили постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-1432/10/12/0170

Вказані вантажні – митні декларації складені внаслідок виконання умов контракту від 02.06.09р., укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Руджи» (Грузія) №1 ГР, цей факт також не заперечується сторонами.

Преамбулою Митного кодексу України (далі – МК України) встановлено, що Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 10 МК України встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Виходячи з даної норми суд застосовує положення МК України в редакції, що діяла на час подачі митних декларацій.

Згідно до частини першої статті 45 Митного кодексу України, особи, які  переміщують  товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості,  необхідні  для  здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (пункт 2 частини першої статті 54 МК України).

Відповідно до положень пунктів 14, 15 частини першої статті 1 МК України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів  митного контролю  товарів  і транспортних засобів,  що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього  Кодексу,  законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 11 МК України митні органи,  реалізуючи митну політику України,  виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як  здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 42 МК України передбачено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості, відповідно до положень статті 265 МК України, здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 МК України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до статті 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Згідно з частиною першою статті 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (частина друга статті 267 МК України).

Згідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 267 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

МК України не встановлює, що слід розуміти під будь – якими умовами або застереженнями, в зв’язку з чим до таких, на думку суду, може бути віднесено чинне рішення митного органу про визначення митної вартості товарів.

Позивач вказав, що він при оформленні вказаних вище ВМД керувався рішенням відповідача про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009р., оскільки воно безпосередньо стосувалося товару отриманого за умовами контракту  №1 ГР, що стало підставою для обрання шостого, резервного, методу.

Такий довід позивача приймається судом в обґрунтування необхідності визначення вартості товару за шостим методом, оскільки товар, на митне оформлення якого подані вказні ВМД був поставлений на виконання того ж самого контракту, укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Руджи» (Грузія) №1 ГР,  за результатом поставок товару по якому відповідачем вже було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару та прийнято відповідне рішення.

В силу положень п. 2 ч. 4 ст. 267 МК України, суд вважає, що наявність прийнятого раніше відповідачем рішення про визначення митної вартості товару, яке було чинним на час подачі митних декларацій, свідчить про існування інших умов (застережень), що унеможливлювали б визначення вартості таких товарів за ціною договору.

Вказане свідчить, що митна вартість товару розрахована відповідачем під час прийняття вказаного рішення є обов’язковою для позивача при подальшому митному оформленні товару за одним і тим же товаром по одному і тому ж контракту.

З вказаного суд робить висновок, що вказані декларантом в ВМД відомості щодо вартості товару є наслідком та безпосередньо залежать від прийнятого раніше відповідачем рішення про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009р.  

З урахуванням таких обставин, суд, приймаючи до уваги факт визнання протиправним та скасування набравшим законної сили рішенням суду рішення відповідача про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009р., робить висновок про безпідставність визначення на його підставі суми митної вартості ввезених позивачем товарів та, відповідно про визначення суми ПДВ та робить висновок про наявність підстав для застосування митної вартості товару за ціною договору.

Така позиція суду також підтверджується постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.12.10р. по справі №2а-1432/10/12/0170, в якій суд, оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо вимог позивача про повернення надмірно сплачених на підставі оскаржуваних рішень сум, вказав, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що вимоги про повернення надмірно сплачених на підставі оскаржуваних рішень сум є передчасними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню,  оскільки рішення про визначення митної вартості товару та картка відмови, які оскаржуються стосувались тільки митної вартості товару, заявленої під час оформлення ВМД №600000001/9/003104 щодо товару - спирт коньячний для використання у власному виробництві - 6 років витримки - 126500,00л, об'ємна доля етилового спорту - 63% (79695 а/а). Помилковість випливає з того, що вказана ВМД є першою за Контрактом № 1 ГР від 02.07.2009 року. Виходячи з прийнятих адміністративних рішень Кримської митниці по визначенню митної вартості за першою поставкою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" не мав фактичної можливості оскарження дій Кримської митниці через передбачений чинним законодавством України порядок, оскільки порушив би цим власний виробничий процес і тому розраховував всі інші поставки виходячи із позиції Кримської митниці. Це підтверджується тим, що всі інші ВМД містили митну вартість із підвищенням, яке було отримано Кримською митницею завдяки застосуванню резервного методу визначення митної вартості.

В зв’язку з викладеним, суд робить висносовк про надмірну сплату позивачем суми ПДВ у розмірі 654545,55грн.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364 Т (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 Розділу Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) платника - фізичної особи та напрям зарахування коштів:

а) для повернення платнику - на рахунок платника, відкритий у фінансовій установі;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою - на банківський рахунок 2603.

Як було вказано вище, позивач звертався до відповідача (Кримської митниці) з заявою про повернення коштів, але отримав відмову.

З урахуванням встановлення судом надмірної сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість за наслідком митного оформлення товару, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, що виразилися у відмові в поверненні позивачу таких сум.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України 10.12.2002  N226 (із змінами та доповненнями), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119, зі змінами (далі - План рахунків), шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державного казначейства України, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, що не мають рахунків у банках, може здійснюватись у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, вказані у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Суд робить висновок про наявність підстав для повернення з державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених сум податку на додану вартість, при цьому суд керується наданою відповідачем (ГУ ДКУ в АР Крим) інформацією щодо рахунків (реквізитів) з яких повинно відбуватися стягнення цих коштів.

Суд не приймає до уваги в якості підстави для відмови в задоволенні позову доводи відповідача про відсутність підстав для повернення позивачу суми надмірно сплаченого податку на додану вартість з підстав самостійного визначення позивачем у податковій декларації суми такого податку з наступних підстав. Таке твердження ґрунтується відповідачем на положеннях Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податковому кодексі України, та полягає у тому, що відповідач прирівнює податкову декларацію до митної декларації і робить висновок про самостійне узгодження позивачем податкового зобов’язання, яке вважається узгодженим з дня подачі декларації та платник податку не може заявляти про неправильність визначення суми податку.

Поряд з цим згідно до п. 12 ч.1 ст. 1 МК України, митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Згідно до положень п. 1.2. ст. 1  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що був чинний на час подачі ВМД), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.11 ст. 1 вказаного Закону визначено, що Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Отже, податкова декларація та митна декларація це різні за правовою природою документи, які відображають різні відомості, і подання митної декларації, виходячи з положень норм вказаних актів, не може вважатися самостійним узгодженням сум податкового зобов’язання.

Посилання відповідача на те, що позивач не скористався своїм правом ініціювати випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання також не є підставою для відмови у позові оскільки таки дії є правом, а не обов’язком позивача і їх відсутність не спростовує встановлених судом фактів надмірної сплати суми податку на додану вартість.

Враховуючи викладене суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена в повному обсязі 26.09.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Кримської митниці щодо неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино – коньячний завод» надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 654545,55грн.

3. Повернути (стягнути) з Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 34740405, рахунок №31118031705002, код класифікації доходів бюджету 14010300, в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино - коньячний завод» (49000, Україна, м.Дніпропетровськ, вул. М.Малиновського, 14 а, ідентифікаційний код юридичної особи 35112619, р/р 26008050003245 в КБ «Приватбанк») надмірно сплачений податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у сумі 654545,55грн.

                    4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино - коньячний завод» (49000, Україна, м.Дніпропетровськ, вул. М.Малиновського, 14 а, ідентифікаційний код юридичної особи 35112619, р/р 26008050003245 в КБ «Приватбанк») судовий збір у розмірі  1703,40грн.

                    Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо оголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду  через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.  

Суддя                                                                Маргарітов М.В.