СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
07 травня 2008 року | Справа № 20-9/463 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Дугаренко О.В.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Зінченко Р.В., дов. № 21 від 14.12.2007 р. (Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України);
відповідача: Кочешев М.Ю., дов. № б/н від 06.02.2008 р. (Приватне підприємство "Миласса");
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Миласса" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 05 березня 2008 року у справі №20-9/463
за позовом Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України (вул. Б. Хмельницького, 34,Київ 30,01030)
до Приватного підприємства "Миласса" (вул. Ген. Коломійця, 2,Севастополь,99040)
про стягнення компенсації за порушення авторських прав в розмірі 27600,00грн. і штрафу в розмірі 2760,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2008 року у справі № 20-9/463 за позовом Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України до приватного підприємства "Миласса" про стягнення компенсації за порушення авторських прав в розмірі 27600,00 грн. і штрафу в розмірі 2760,00 грн.
Стягнуто з приватного підприємства “Миласса” на користь Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав” Міністерства освіти і науки України” 27600,00 грн. –компенсація за порушення авторських прав.
Стягнуто з приватного підприємства “Миласса” в доход Державного бюджету України штраф за порушення авторського права в розмірі 2760,00 грн.
Не погодившись з вказаним судовим актом, приватне підприємство "Миласса" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що приватне підприємство “Миласса” зі своєї сторони прав авторів пісні „Помада” не порушувало та відповідно не повинно нести відповідальність передбачену статтею 52 Закону України „Про авторські та суміжні права”.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 07 травня 2008 року, у зв’язку з відпусткою судді Масової З.Д. та з метою дотримання графіку розгляду справ суддю Масову З.Д. замінено на суддю Дугаренко О.В.
Розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2000 року між Російським авторським товариством та державним підприємством “Українське агентство з авторських та суміжних прав” був укладений договір про взаємне представництво інтересів в області публічного виконання (“малі права”), до якого 15.06.2005 укладена додаткова угода.
За умовами вказаного Договору Російським авторським товариством були передані державному підприємству “Українське агентство з авторських та суміжних прав” виключні права видавати на території України дозволи на публічне виконання (в тому числі і передачу в ефір і по кабелю в теле та радіопередачах) музикальних творів із текстом або без тексту, які охороняються відповідно до положень національних законів, двобічних угод, міжнародних конвенцій та т.ін.
Відповідно до статті 2 вказаного Договору встановлено право державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав” подавати та підтримувати від свого імені, або від імені автора, позовні заяви до будь-яких осіб, які несуть відповідальність за протиправне виконання творів.
Також, в матеріалах справи містяться договори між Карабановою С.В. та Російським авторським товариством, Подопригора Ю.А та Російським авторським товариством на управління майновими правами автора на колективній основі, та заява Карабанової С.В. на реєстрацію твору автора.
18 серпня 2007 року в селищі Орловка (місто Севастополь) були здійснені гастрольні заходи –у межах фестивалю “Зоряний берег” проведений концерт Лоліти Мілявської.
Організатором гастрольних заходів було приватне підприємство “Миласса”, яке отримало на це свідоцтво серії СВ за № 35.
Протягом концерту був виконаний твір “Помада” (автор тексту Карабанова С.В., автор музики Подопригора Ю.А. (псевдонім Донская)).
05 жовтня 2007 року Нахімовським районним судом міста Севастополя розглянута справа про адміністративне правопорушення № 3-11374/07 про притягнення до адміністративної відповідальності Горева Валерія В’ячеславовича, виконуючого обов’язки директора ПП “Миласса”, який, без згоди авторів та договору з організацією колективного управління, організував виконання музичного твору “Помада”. Постановою від 05.10.2007 по справі № 3-11374/07 суд притягнув Горева В.В. до адміністративної відповідальності по статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосував до нього санкції у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Таким чином, Нахімовським районним судом міста Севастополя був встановлений факт порушення авторських прав авторів музичного твору “Помада” шляхом використання твору на концерті Лоліти Мілявської на фестивалі “Зоряний берег”.
Вказані обставини явились підставою для звернення Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Миласса" про стягнення компенсації за порушення авторських прав в розмірі 27600,00 грн. і штрафу в розмірі 2760,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2008 року у справі № 20-9/463 позов задоволено.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, заслухавши доводи сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення –скасуванню, виходячи з наступного.
Правовідносини у сфері авторського права на об’єкти інтелектуальної власності в першу чергу регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України “Про авторське право і суміжні права”.
Відповідно до статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з статтею 433 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права” до об'єктів авторського права відносяться музичні твори (з текстом або без тексту). Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
Статтею 435 Цивільного кодексу України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Аналогічна норма міститься у статтях 7 та 11 Закону України “Про авторське право і суміжні права”.
Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
1) право на використання твору;
2) виключне право дозволяти використання твору;
3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Дані норми закріплені також у статті 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”.
Згідно з вимогами статті 50 Закону України “Про авторське право і суміжні права” порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Статтею 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” встановлені способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав, до яких відноситься право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Нормами даного Закону встановлено, що суб’єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами через організацію колективного управління.
Надані позивачем документи підтверджують правомочність його звертатися із даним позовом в інтересах авторів музичного твору “Помада”.
Статтею 1 Закону України “Про гастрольні заходи в Україні” встановлено, що організаторами гастрольних заходів є суб'єкти господарювання, що займаються організацією гастрольних заходів на території України і статутними документами яких передбачено таку діяльність.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про гастрольні заходи в Україні” визначає, що гастролі проводяться на підставі договорів, укладених відповідно до закону. Порядок організації і проведення гастрольних заходів визначається Кабінетом Міністрів України. Організатори гастрольних заходів несуть відповідальність за дотримання положень законодавства України про авторські і суміжні права.
Порядок організації та проведення гастрольних заходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 35 та встановлює, що організатори гастрольних заходів, гастролери, підприємства, установи та організації, залучені до організації та проведення гастрольних заходів, а також власники (уповноважені ним органи чи особи) стаціонарних сценічних майданчиків у межах своїх повноважень забезпечують дотримання вимог законодавства про культуру, авторські та суміжні права, захист прав споживачів.
Таким чином, з вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, приватне підприємство “Миласса”, як організатор гастрольних заходів: фестивалю “Зоряний берег”, повинно виконувати вимоги чинного законодавства України з авторських прав.
Згідно з статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не укладав із виконавцем музичного твору “Помада” Лолітою Мілявською (або уповноваженою нею особою) договір на організацію гастролей та не має доказів наявності дозволу авторів (або організації колективного управління, якій автори передали управління майновими правами) на публічне виконання даного твору в межах фестивалю “Зоряний берег”.
Таким чином, суд встановив порушення діями відповідача авторських прав авторів музичного твору “Помада”: автора тексту Карабанової С.В., автора музики Подопригора Ю.А. (псевдонім Донская)).
Як встановив суд першої інстанції, відповідач визнав позовні вимоги частково, відносно порушення прав автора тексту твору Карабанової С.В.
Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, є безпідставним відхилення відповідача від позовних вимог стосовно порушення прав автора музики Подопригора Ю.А. (псевдонім Донская) в зв’язку із відсутністю в матеріалах справи доказів реєстрації її прав на твір.
Відповідно до статті 11 Закону України “Про авторське право і суміжні права” встановлено, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
У матеріалах справи відсутні докази наявності іншого автору музики твору “Помада”, тому суд вважає автором музики даного твору Подопригора Ю.А. (псевдонім Донская).
Згідно з частиною 2 статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” суд наділений повноваженнями постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Звертаючись із позовними вимогами Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України розрахувало компенсацію в розмірі 30 мінімальних заробітних плат за порушення авторських прав кожного автора, враховуючи мінімальну заробітну плату на момент звернення до суду (2*460*30=27600).
У відповідності із частиною 3 статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача відповідають діючому законодавству, а тому позов підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення у справі прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги приватного підприємства "Миласса", які викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Миласса" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2008 року у справі № 20-9/463 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді О.В. Дугаренко
Т.П. Фенько