справа № 0670/10876/11
категорія 10.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2012 р. м. Житомир
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М. розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 1150,56 грн.,-
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за липень - грудень 2010 року, в сумі 1150,56 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку як страхувальника (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування) в установлені строки та в повному обсязі сплачувати страхові внески згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі отримана відповідачем 20.01.2012 року, заперечень проти позову не надіслано.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції, яка діяла на момент виникнення недоїмки).
Позивачем відповідачу була надіслана вимога про сплату недоїмки у розмірі 1150,56грн. № Ф-381 від 05 липня 2011 року, яку згідно поштового повідомлення відповідач отримав 09.07.2011 року.
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин), у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI, який набрав чинності 17 липня 2010 року, підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції:
«Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».
Беручи до уваги, що недоїмка у сумі 1150,56 грн. вважається узгодженою, оскільки відповідач докази оскарження вимоги суду не надав, як і доказів погашення вказаної суми боргу, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 183-2 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Управління пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області 1150,56грн. заборгованості зі сплати страхових внесків за липень-грудень 2010 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк