Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2012 року Справа № 2а-11507/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

         Головуючого судді: Коршикова С.К.,

         при секретарі:           Андріасяні Е.А.

         за участю:

        представника позивача:               не з’явився

        представника відповідача:           не з’явився

        розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства “Трест Свердловськшахтобуд” про стягнення заборгованості із податку з доходів фізичних осіб у розмірі 418 730,73 грн., -  

                                                       ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2011 року  до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області (далі – ДПІ в м. Свердловську Луганської області) до Відкритого акціонерного товариства “Трест Свердловськшахтобуд” (далі - ВАТ “Трест Свердловськшахтобуд”) про стягнення заборгованості із податку з доходів фізичних осіб у розмірі 418 730,73 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що ВАТ “Трест Свердловськшахтобуд”, зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності з правом  юридичної особи Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 19.01.11 за № 1 391 107 0018 000030, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств України. Згідно довідки АБ № 319110 від 19.01.11 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження підприємства: 94812, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Глінки, 70. Відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Свердловську Луганської області згідно довідки № 162/29 від 11.11.11 та має п’ять відкритих рахунків у фінансових установах банку.

ДПІ в м. Свердловську Луганської області встановлено, що станом на 01.11.11 за ВАТ “Трест Свердловськшахтобуд” рахується несплачена заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 418 730,73 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу визначено особливість стягнення коштів платника податків, відповідно до якої стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Так, ДПІ в м. Свердловську Луганської області направлено відповідачу першу податкову вимогу від 12.11.01 № 1/62 та другу податкову вимогу від 20.12.01 № 2/149.

У зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача кошти по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.05 по 01.11.11 у загальному розмірі 418 730,73 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних  у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі  представника відповідача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 14.1.156 ст. 14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно 14.1.175 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст. 67 Конституції України  кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.

Згідно з пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.18.1, п.18.2 ст.18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.  Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з абз."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно з пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з пп.168.4.6, пп.168.4.7  п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Судом встановлено, що відповідач – ВАТ “Трест Свердловськшахтобуд” зареєстровано Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 07.06.2002 за № 1 392 107 0018 000030  (а.с. 8).

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ “Трест Свердловськшахтобуд” знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Свердловську Луганської області та має п’ять відкритих рахунків у фінансових установах банку, що підтверджується довідкою № 162/29 від 11.11.11.

Відповідно до даних головної книги та актом звірки розрахунків з бюджетом по податку на доходи фізичних осіб станом на 01.11.2011 за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2005 по 01.11.2011 в сумі 418 730,73 грн. Зазначений акт був підписаний уповноваженими особами підприємства та ДПІ в м. Свердловську Луганської області. Таким чином, заявлена сума до відшкодування відповідачем визнана, підтверджена актом звірки та витягом з головної книги підприємства. (а.с. 15,16).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.   

Проте, суд вважає за можливе до окремих правовідносин, які виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України застосовувати також норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу форми «Ю1» від 12.11.2001 № 1/62 яку отримано 19.11.2001, що підтверджується підписом заступника головного бухгалтера підприємства та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 20.12.2001 № 2/149 яку отримано 19.11.2001, що підтверджується підписом Головою правління підприємства (а.с. 17).

Доказів скасування чи відкликання вказаних податкових вимог сторонами не надано.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Таким чином, позовні вимоги ДПІ в м. Свердловську Луганської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Відповідно до ч. 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                                    

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області -  задовольнити повністю.     

Стягнути з наявних у Відкритого акціонерного товариства “Трест Свердловськшахтобуд” (ідентифікаційний номер 00181496, адреса: 94812, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Глінки, 70) рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на користь державного бюджету України заборгованість по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.05 по 01.11.11  у загальному розмірі 418 730,73 грн. (чотириста вісімнадцять тисяч сімсот тридцять гривень  73 коп.) на р/р 33216800700072 КФК 11010100 УДК в Луганській області в установі банку, МФО 804013, код одержувача 24048566.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 14 лютого 2012 року.

           СуддяС.К. Коршиков