Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1211/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Андріасяні Е.А.,
за участю:
прокурора-заявника: Сайтарли (посвідчення № 972 від 15.04.2010)
представника позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 19 від 07.11.2011)
представника відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Троїцького району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 423 412, 13 грн., -
В С Т А Н О В И В :
02 лютого 2012 року прокурор Троїцького району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод», в обґрунтування якого вказав наступне.
Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» перебуває на обліку в Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції з 15.10.1996.
Станом на 13.01.2012 за Приватним акціонерним товариством «Троїцький маслоробний завод» рахується податковий борг з податку на додану вартість, що сплачується до спеціального фонду державного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та іншу продукцію переробки, в загальній сумі 423 412, 13 грн., в тому числі 423 111, 98 грн. – сума боргу з податку на додану вартість, що сплачується до спеціального фонду державного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та іншу продукцію переробки та 300, 15 грн. – пеня.
З метою стягнення податкового боргу Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області у відповідності зі ст. 59 Податкового кодексу України 07.10.2011 відповідачу було виставлено першу податкову вимогу № 44, яку відповідач отримав 07.10.2011.
У зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості з податку на додану вартість, що сплачується до спеціального фонду державного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та іншу продукцію переробки, яка виникла за період з 30.12.2011 по 13.01.2012 в розмірі 423 412, 13 грн. прокурор просить стягнути зазначену заборгованість в судовому порядку.
Прокурор-заявник у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічно викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічно викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення прокурора-заявника, представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.121 Конституції України прокуратура здійснює функцію представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва прокурором інтересів держави в судах є наявність або загрози порушень економічних, політичних і державних інтересів внаслідок противоправних дій бездіяльності фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України до 01 січня 2015 року, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовується до спеціального фонду державного бюджету. Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно положенням Порядку нарахування податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, а також виплати і використання коштів, що надійшли від його сплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 246 переробні підприємства ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік операцій з реалізації молока, молочної сировини та молочних продуктів, м’яса і м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо - кісткове борошно (далі – готова) продукція за кожний звітний (податковий) період. За результатами такого обліку переробні підприємства визначають відповідно до вимог розділу V Податкового кодексу України суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, які виникають у зв’язку з реалізацією готової продукції, і складають декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства), яка разом з декларацією з податку на додану вартість за іншими операціями подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і строки, встановлені Податковим кодексом України.
Сума податку визначається щомісяця у декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) і перераховується переробним підприємством до державного бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу України для сплати податку на додану вартість.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності) (підпункт 14.1.157 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).
Судом установлено, що відповідач – Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» зареєстровано в якості юридичної особи Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 14 жовтня 1996 року.
Відповідач перебуває на обліку в Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області з 15.10.1996.
Станом на 13.01.2012 за Приватним акціонерним товариством «Троїцький маслоробний завод» рахується податковий борг з податку на додану вартість, що сплачується до спеціального фонду державного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та іншу продукцію переробки, в загальній сумі 423 412, 13 грн., в тому числі 423 111, 98 грн. – сума боргу з податку на додану вартість, що сплачується до спеціального фонду державного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та іншу продукцію переробки та 300, 15 грн. – пеня.
30.05.2011 Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» звернулося до Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області з заявою про надання розстрочки податкового боргу по податку на додану вартість, що сплачується до бюджету підприємствами всіх форм власності у сумі 294 501, 00 грн. на строк 7 місяців 2011 року у сумі :
25.06.2011 – 42 071, 57 грн.;
26.07.2011 - 42 071, 57 грн.;
26.08.2011 - 42 071, 57 грн.;
26.09.2011 - 42 071, 57 грн.;
27.10.2011 - 42 071, 57 грн.;
28.11.2011 - 42 071, 57 грн.;
31.12.2011 - 42 071, 58 грн..
Судом встановлено, що рішенням Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області від 31 травня 2011 року за № 02/24 розстрочено відповідачу податковий борг на суму 294 501, 00 грн. на період з 25 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року шляхом сплати Приватним акціонерним товариством «Троїцький маслоробний завод» податкового боргу щомісячно рівними частинами (а. с. 21).
31 травня 2011 року між Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області та Приватним акціонерним товариством «Троїцький маслоробний завод» укладено договір про розстрочення податкового боргу на загальну суму 294 501, 00 грн. під проценти строком з 25.06.2011 по 31.12.2011 (а. с. 22-23).
Зі зворотнього біку облікової картки Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» вбачається, що відповідачем в порушення умов договору про розстрочення податкового боргу від 31 травня 2011 року допущено несплату розстроченої суми податкового боргу по терміну сплати 31.12.2011 в сумі 42 071, 58 грн.
Крім того Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» не сплатило узгоджені суми податку на додану вартість, що сплачуються до спеціального фонду державного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину т іншу продукцію переробки по терміну сплати 30.11.2011 в сумі 160 552, 00 грн.(дане зобов’язано частково сплачено 29.12.2011 в розмірі 42 071, 58 грн.); по терміну сплати 30.12.2011 в сумі 262 560, 00 грн.
В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України відповідачем протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначені у поданих ним податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
З метою стягнення податкового боргу Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області у відповідності зі ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було виставлено податкову вимогу № 44 від 07.10.2011 (а. с. 20).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Внаслідок того, що Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» станом на дату розгляду та вирішення справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість, що сплачуються до спеціального фонду державного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину т іншу продукцію переробки в розмірі 423 412, 13 грн., в тому числі 423 111, 98 грн. – сума боргу з податку на додану вартість, що сплачується до спеціального фонду державного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та іншу продукцію переробки та 300, 15 грн. – пеня не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів у загальному розмірі 423 412, 13 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 16 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О ВИ В :
Позовні вимоги прокурора Троїцького району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 423 412, 13 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з наявних у Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» (код ЄДРПОУ 21780893, адреса: 92100, Луганська область, Троїцький район, селище міського типу Троїцьке, вулиця Чкалова, будинок 22) рахунків у банках, обслуговуючих платника податків заборгованість з податку на додану вартість, що сплачується до спеціального фонду державного бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину т іншу продукцію переробки за період з 30.12.2011 по 13.01.2012 у сумі в розмірі 423 412, 13 грн. (чотириста двадцять три тисячі чотириста дванадцять гривень 13 копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2012.
СуддяС.К. Коршиков